1.2 D – тригери
D –тригер має один інформаційний вхід і працює за найпростішою логікою, яка відповідає таблиці переходів (табл.5.2,а).
D – тригери завжди синхронні. Найчастіше використовують синхронні D – тригери на логічних елементах І-НЕ (рис. 6.6). Інформаційний вхід позначають літерою D, а синхронізуючий – літерою С. Таблиця переходів такого тригера наведена в табл. 5.2,б. Часові діаграми роботи D – тригера наведені на рис. 5.7.
Таблиця 5.2
|
n |
n+1 |
|
n |
n+1 | |||
|
D |
Qn |
Qn+1 |
|
C |
D |
Qn |
Qn+1 |
|
0 |
0 |
0 |
|
0 |
0 |
0 |
0 |
|
0 |
1 |
0 |
|
0 |
0 |
1 |
1 |
|
1 |
0 |
1 |
|
0 |
1 |
0 |
0 |
|
1 |
1 |
1 |
|
0 |
1 |
1 |
1 |
|
|
|
|
|
1 |
0 |
0 |
0 |
|
|
|
|
|
1 |
0 |
1 |
0 |
|
|
|
|
|
1 |
1 |
0 |
1 |
|
|
|
|
|
1 |
1 |
1 |
1 |
|
a |
|
б | |||||
а б
Рис. 5.6. Функціональна схема (а) та умовне позначення (б) синхронного D- тригера
Рис. 5.7. Часові діаграми роботи синхронного D - тригера
1.3 Т – тригери
Т –тригери відносяться до тригерів з одним інформаційним лічильним входом (рис. 5.8, а). Логіка функціонування Т – тригера визначається таблицею переходів (табл. 5.3). Т –тригери можуть бути асинхронними й синхронними.
а б
Рис. 5.8. Функціональна схема (а) та умовне позначення (б) синхронного Т-тригера
Схема Т –тригера на одному RS – тригері (логічні елементи DD3 та DD4) з колами зворотного зв’язку через елементи затримки Е31 та Е32 зображена на рис. 5.8, а.
Таблиця 5.3
|
n |
n+1 |
|
n |
n+1 | |||
|
Т |
Qn |
Qn+1 |
|
C |
Т |
Qn |
Qn+1 |
|
0 |
0 |
0 |
|
0 |
0 |
0 |
0 |
|
0 |
1 |
0 |
|
0 |
0 |
1 |
1 |
|
1 |
0 |
1 |
|
0 |
1 |
0 |
0 |
|
1 |
1 |
0 |
|
0 |
1 |
1 |
1 |
|
|
|
|
|
1 |
0 |
0 |
0 |
|
|
|
|
|
1 |
0 |
1 |
1 |
|
|
|
|
|
1 |
1 |
0 |
1 |
|
|
|
|
|
1 |
1 |
1 |
0 |
|
a |
|
б | |||||
1.4 Jk – тригери
Це синхронні універсальні тригери з двома інформаційними входами. Умовне позначення JK – тригера зі входом для синхронізації показано на рис. 5.9.
JK – тригер повторює логіку RS – тригера, за винятком четвертої комбінації (J=1, K = 1), яка не призводить до невизначеного стану, а здійснює інверсію попереднього стану тригера. Таблиця переходів JK–тригера наведена в табл.5.4.
Таблиця 5.4
|
n |
n+1 | ||
|
J |
K |
Qn |
Qn+1 |
|
0 |
0 |
Qn |
Qn |
|
0 |
1 |
0 |
0 |
|
0 |
1 |
1 |
0 |
|
1 |
0 |
0 |
1 |
|
1 |
0 |
1 |
1 |
|
1 |
1 |
Qn |
|
Рис. 5.9. Умовне позначення JK–тригера
Універсальність JK – тригера виявляється в тому, що, змінюючи зовнішню комутацію, його можна перетворити в будь-який інший тип тригера (рис. 5.10)
а б в
Рис. 5.10. Побудова D та Т триггера на базі універсального JK–тригера (а, б) та Т– тригера на базі D–тригера (в).