3. Завдання
1. Ознайомитись зі складом та розміщенням мікросхем та схемних елементів на стенді.
2. Виміряти з допомогою цифрового комбінованого приладу схемні елементи, величину активного опору резистора з відомим номіналом. Визначити відхилення опору від номіналу
3. Одержати осцилограми вихідного сигналу генератора синусоїдальних коливань, що входить до складу комбінованого приладу. Визначити період Т, частоту f, амплітуду А сигналу.
4. Одержати осцилограму вихідного сигналу генератора прямокутних імпульсів та визначити амплітуду А, період Т, частоту f, тривалість імпульсу τ та коефіцієнт заповнення (відношення Т/τ) сигналу за допомогою осцилограми.
5. Виміряти з допомогою цифрового комбінованого приладу величину напруги логічної 1, що формується на стенді.
4.Зміст звіту
1. Титульний аркуш.
2. Назва та мета роботи.
3. Завдання.
4. Необхідні короткі теоретичні відомості для кожного з виконаних пунктів завдання.
5.Таблиці з результатами вимірювань та осцилограми з позначенням вимірюваних параметрів, результати розрахунку.
6. Висновки по роботі.
5.Контрольні запитання
1. Що входить до складу цифрових елементів стенду?
2. Як вимірюється величина напруги змінного струму з допомогою осцилографа?
3. Як вимірюється тривалість сигналу, період та тривалість імпульсів з допомогою осцилографа?
4. Як вимірюється комбінованим приладом стенда сила і напруга постійного струму?
5. Як вимірюється комбінованим приладом стенда опір постійному струму, частота?
Лабораторна робота № 2
Тема. Дослідження логічних елементів та комбінаційних цифрових схем
Мета роботи – вивчення принципів роботи, методів синтезу та особливостей функціонування загальних типів комбінаційних схем, надбання навиків реалізації їх на реальних інтегральних елементах.
1. Логічні елементи
Цифровий логічний елемент реалізує одну з операцій алгебри логіки або просту логічну функцію.
Позначення найпростіших логічних елементів наведені на рис.1.
Рис.2.1 Схемні позначення логічних елементів:
а - двовходового диз’юнктора; б - двовходового кон’юнктора; в - інвертора; г - двовходового елемента Пірса; д - двовходового елемента Шеффера
Таблиці істинності елементів, зображених на рис.2.1, наведені на рис.2.2.
|
X1 |
X2 |
Y |
|
X1 |
X2 |
Y |
|
X |
Y |
|
X1 |
X2 |
Y |
|
X1 |
X2 |
Y |
|
0 |
0 |
0 |
|
0 |
0 |
0 |
|
0 |
1 |
|
0 |
0 |
1 |
|
0 |
0 |
1 |
|
0 |
1 |
1 |
|
0 |
1 |
0 |
|
1 |
0 |
|
0 |
1 |
0 |
|
0 |
1 |
1 |
|
1 |
0 |
1 |
|
1 |
0 |
0 |
|
|
|
|
1 |
0 |
0 |
|
1 |
0 |
1 |
|
1 |
1 |
1 |
|
1 |
1 |
1 |
|
|
|
|
1 |
1 |
0 |
|
1 |
1 |
0 |
|
|
а |
|
|
|
б |
|
|
в |
|
|
г |
|
|
|
д |
| |
Рис.2.2 Таблиця істинності логічних елементів:
а - двовходового диз’юнктора; б - двовходового кон’юнктора; в - інвертора; г - двовходового елемента Пірса; д - двовходового елемента Шеффера