2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Право соціального забезпечення, як одна з провідних галузей, відмінюється високим динамізмом. Рухомість норм соціального законодавства забезпечується змінами у системі політичних і, насамперед, економічних відносин в країні, використання досвіду міжнародно-правового регулювання соціальних правовідносин, процесом внесення змін до діючої Конституції України.

У міжнародних відносинах приорітетнішими стають договірні зв’язки як на загальнодержавному, так і на локальному рівні, що потребує постійного удосконалення норм вітчизняного права соціального забезпечення, які згідно із ст. 9 Конституції України повинні відповідати нормам міжнародного права.

Право соціального забезпечення, як наука, як провідна галузь права та як навчальна дисципліна передбачає відповідну низку завдань з вивчення багатої теоретичної та наукової бази; з дослідження предмету, методу, принципів, системи та джерел соціальних правовідносин. Основним завданням є вивчення та правильне використання правового механізму дослідження та пізнання спеціальних інститутів права соціального забезпечення: державне соціальне страхування, державне пенсійне забезпечення, страховий стаж, солідарна та накопичувальна пенсійні системи, суб’єкти права соціального забезпечення, види та форми соціального забезпечення та інше.

Вивчення права соціального забезпечення не може бути обмеженим тільки отриманням науково-теоретичних знань. Ця галузь права всіма своїми спеціальними інститутами виходить на реальну практику. Поєднання теорії та практики – сутність викладання права соціального забезпечення.

Такий підхід зобов’язує проводити семінарські заняття тільки в активних формах, які сприяють прийняттю студентами на себе значної долі відповідальності за результативність проведення занять та отримання знань.

Вимоги до знань та умінь:

Студенти повинні знати:

• правові механізми та норми виникнення, регулювання та забезпечення правовідносин з соціального забезпечення;

• суб’єкти права соціального забезпечення та правовідносин з соціального забезпечення та їх правовий статус;

• особливості механізму виникнення, зміни та припинення правовідносин з соціального забезпечення та обслуговування;

• засоби регулювання та захисту при порушені діючого законодавства з права соціального забезпечення;

• порядок та правову технологію розгляду спорів, включаючи норми міжнародного правового регулювання.

Студенти повинні вміти:

• пояснити та застосувати у конкретній ситуації діюче законодавство про соціальне забезпечення;

• давати правильну юридичну кваліфікацію конкретним соціально-забезпечувальним відносинам;

• застосовувати діюче законодавство з соціального забезпечення України у конкретних відносинах.

3. Програма навчальної дисципліни

ТЕМА № 1

ПОНЯТТЯ ПРАВА СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, ЙОГО ПРЕДМЕТ І МЕТОД, ПРИНЦИПИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

1. Право громадян України на соціальне забезпечення

2. Поняття права соціального забезпечення

3. Предмет і метод права соціального забезпечення

4. Принципи права соціального забезпечення

5. Джерела права соціального забезпечення

ТЕМА № 2

ПРАВОВІДНОСИНИ У СФЕРІ СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, ФУНКЦІЇ СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА СОЦІАЛЬНІ РИЗИКИ У СОЦІАЛЬНОМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННІ

1. Суб’єкти, об’єкт та зміст правовідносин у сфері соціального забезпечення.

2. Поняття та значення функцій соціального забезпечення.

3. Соціальні ризики як основа соціального забезпечення: поняття, їх класифікація та роль у соціальному забезпеченні громадян.

4. Визначення соціальних ризиків у міжнародних актах (Конвенціях, Рекомендаціях МОП, Європейській соціальній хартії (переглянутій) та ін.).

ТЕМА № 3

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ФОРМИ ТА ВИДИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ. ДЕРЖАВНІ СОЦІАЛЬНІ СТАНДАРТИ І СОЦІАЛЬНІ ГАРАНТІЇ В СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

1. Поняття та загальна характеристика організаційно-правових форм соціального забезпечення.

2. Загальна характеристика видів соціального забезпечення.

3. Поняття, система і класифікація державних соціальних стандартів.

4. Прожитковий мінімум як базовий державний соціальний стандарт.

5. Характеристика державних соціальних гарантій у сфері оплати праці, пенсійного забезпечення, соціальних допоміг тощо. Порядок їх встановлення.

ТЕМА № 4

ПОНЯТТЯ ТА ЗНАЧЕННЯ СТАЖУ У СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

1. Поняття трудового стажу, його види та значення в праві соціального забезпечення.

2. Поняття та класифікація видів стажу.

3. Питання застосування трудового стажу при призначенні пенсій.

4. Характеристика спеціального стажу та вислуги років.

5. Безперервний трудовий стаж.

6. Вислуга років, як особливий вид спеціального трудового стажу.

7. Страховий стаж як умова для призначення пенсій та допомог.

ТЕМА № 5

ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВЕ ДЕРЖАВНЕ СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ

1. Поняття, принципи та види загальнообов’язкового державного соціального страхування.

2. Загальна характеристика соціального страхування на випадок безробіття.

3. Види допомог та соціальних послуг за соціальним страхуванням на випадок безробіття. Порядок їх призначення та надання.

4. Загальна характеристика соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

5. Види матеріального забезпечення та соціальних послуг за соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням. Порядок їх призначення та надання.

6. Загальна характеристика загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

7. Види страхових виплат та соціальних послуг за загальнообов’язковим соціальним страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричини втрату працездатності. Порядок їх призначення та надання.

8. Становлення та розвиток медичного страхування в Україні.