§ 4. Підряд у капітальному будівництві

Різноманітність господарської діяльності зумовлює широке коло господарських договорів. Сфера капітального будівництва опосеред­ковується різними господарськими договорами, однак найбільш характерними є договори підряду на капітальне будівництво.

Правові основи регулювання цього різновиду договорів вста­новлюють норми Цивільного та Господарського кодексів Укра­їни (ст.ст. 875-886 ЦК, ст.ст. 317-323 ГК). Важливими також є Загальні умови укладання та виконання договорів підряду в ка­пітальному будівництві (постанова КМУ № 669 від 01.08.2005 р.). Доцільно враховувати матеріали судової практики, зокрема, Інформаційний лист Вищого господарського суду України № 01-8/375 від 10.03.2006 р. «Про практику Верховного Суду України у справах зі спорів, пов'язаних з виконанням зобов'язань за договорами під­ряду» . Аналіз судової практики дає можливість уникнути суттєвих недоліків, яких припускаються інші сторони при укладанні і ви­конанні договорів генерального підряду.

Наказом Міністерства будівництва, архітектури і житлово- комунального господарства України від 27.10.2005 р. № 3 затвер­джений примірний договір підряду в капітальному будівництві, який достатньо повно інформує сторін про набір умов договору, потрібних для їх взаємодії в процесі капітального будівництва. Керуючись положеннями ч. 4 ст. 179 ГК стосовно статусу примір- них договорів, сторони договору підряду мають право за взаємною згодою, і виходячи з конкретних умов, змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст. При цьому сторони повинні дотримуватися положень, які визначені законодавством і Загальними умовами укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві.

Важливе значення для договірних стосунків у сфері капітального будівництва мають різні будівельні норми і правила (див., напри­клад, Правила визначення вартості будівництва ДБН Д. 1.1-1-2000, затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітек­тури і житлової політики України від 27.08.2000 р. № 174 тощо).

Відповідно до ст. 317 ГК на умовах підряду, шляхом укладен­ня відповідних договорів здійснюється: капітальне будівництво об'єктів; підготовка будівельних ділянок; роботи по устаткуванню будівель; роботи щодо завершення будівництва; прикладні, експе­риментальні дослідження і розробки і т.д.

Для виконання робіт, пов'язаних з капітальним будівництвом, сторони можуть укладати договори підряду:

5. на капітальне будівництво (в т.ч. субпідряд);

6. на виконання проектних і дослідницьких робіт;

7. на виконання геологічних, геодезичних і інших робіт, необ­хідних для капітального будівництва;

7. інші договори.

За договором підряду на проведення проектних і досліджу- вальних робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну документацію або виконати обумовлені договором проектні роботи, а також виконати досліджувальні роботи, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити їх (стаття 324). Для цього замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому випадку завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

За договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлен­ня другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати обумовлені дого­вором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, нада­ти Йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх (стаття 318).

Таким чином, договір підряду є консесуальним договором про виконання певної роботи за винагороду, що укладається у письмо­вій формі і вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов.

Договір підряду на капітальне будівництво є багатостороннім, оскільки забудовник (замовник) може укладати договір підряду як з одним так і з двома або більше підрядниками.

Для договорів підряду на капітальне будівництво визначений досить розгорнений перелік істотних умов згідно зч. 5 ст. 318 ГК України і Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, які є обов'язковими під час укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівни­цтві незалежно від джерел фінансування, а також форм Власності суб'єктів господарювання.

Форма договору підряду на капітальне будівництво є письмовою з врахуванням у ньому всіх істотних умов, а саме: найменування сторін; місця і дати укладення; предмета договору (найменування об'єкта, обсягів і видів робіт, передбачених проектом); термінів початку і завершення будівництва, прав і обов'язків сторін, вар­тості і порядку фінансування будівництва об'єкта; порядку його матеріально-технічного забезпечення; режиму контролю якості робіт і матеріалів замовником; порядку прийняття об'єкта; порядку розрахунків за виконані роботи; умов про дефекти і гарантійні тер­міни; страхування ризиків, фінансових гарантій; відповідальності сторін (відшкодування збитків); врегулювання спорів, підстав і умов зміни і розірвання договору. Слід зазначити, що 17.06.2009 року Постановою КМУ № 601 було внесено зміни до Загальних умов укла­дення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, відповідно до однієї із істотних умов договору підряду стали умови щодо здійснення авторського та технічного нагляду за виконанням робіт, що кореспондує зі ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність». У зв'язку з цим, коло забудовника (замовника) допов­нюється обов'язком забезпечити здійснення технічного нагляду протягом усього періоду будівництва об'єкта в порядку, затвердже­ного Постановою КМУ від 11.07.2007 р. № 903 «Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об'єкта архітектури».

Договір підряду на капітальне будівництво має низку особливос­тей, які виокремлюють його з групи господарських договорів, а саме: роботи за даним договором ведуться безпосередньо за місцезнахо­дженням об'єкта; специфічний предмет договору і його суб'єктний склад (сторони договору — учасники господарської діяльності у галузі капітального будівництва); широке застосування системи генерального підряду; наявність проектно-кошторисної докумен­тації; наявність відповідних дозволів (ліцензій); режим контролю якості робіт, технічного нагляду і порядок прийняття об'єкта в експлуатацію. Адже відповідно до нових правил ліцензування в будівельній діяльності, суб'єкт господарювання, який здійснює функції генерального підрядника, зобов'язаний отримати ліцензію на виконання будівельних робіт.

Зокрема, Вищий господарський суд України залишив у силі рішення господарського суду м. Одеси і постанову Київського апеляційного гос­подарського суду,якими були задоволені позовні вимоги ТОВ «Мегатек Інвест» про визнання договору генерального підряду на проектування офісно-складської бази № 02-04/2006-ГП від 14.04.2006р. (далі —Договір № 02-04/2006-ГП), укладений між ним і ТОВ «Компанія «гУкраїна- Австрія» (далі — Компанія)» недійсним і стягнув збитки у розмірі 707000,00 грн.

Позовні вимоги Товариство обґрунтовувало тим, що Компанія на момент укладення Договору № 02-04/2006-ГП і при виконанні його умов не мала ліцензії на право здійснення робіт, передбачених в ньому, що відповідно до ст. 230 ЦК України є підставою для визнання такого договору недійсним і відшкодування збитків у подвійному розмірі.

Господарські суди відзначили, що Договір № 02-04/2006-ГП на мо­мент його висновку суперечив ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» ДБН А.2.2-3 2004 «Проекту­вання. Склад, порядок розробки, узгодження і затвердження проектної документації для будівництва», затверджених наказом Державного комітету України з будівництва і архітектури 8 від 20.01.2004 р. Договір підряду є строковим, сторони можуть встановлювати як загальний термін виконання робіт, так і терміни виконання окре­мих етапів. Поряд із цим, в разі порушенням забудовником своїх зобов'язань стосовно надання узгодженої документації та технічних умов, підрядник має право перенести строки виконання робіт на підставі ст. 613 ЦК України. «Кредитор вважається таким, що про­строчив, якщо він не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора» згідно з ч. 4 ст. 612 ЦК України та ч. З ст. 220 ГК України.

Вартість будівельних робіт, яка включає суму відшкодування понесених витрат підрядника і плату за виконану ним роботу, може зазначатися у вигляді фіксованої суми або встановленням способу її визначення, наприклад, складанням кошторису. Розрахунки за виконані роботи здійснюються відповідно до умов договору за за­вершені роботи або проміжні роботи (окремі види робіт). Сторони можуть передбачати в договорі виплату підрядникові авансу. Від­повідно до ст. 321 ГК у випадку, якщо договором не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену договором ціну після здачі об'єкта будівництва за умови, що робота виконана належ­ним чином і в погоджений термін або з відома замовника — достро­ково. Необхідно пам'ятати, що у випадку виконання будівництва за бюджетні кошти, визначення вартості виконаних робіт повинне здійснюватися згідно з Державними будівельними нормами ГСН Д.1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва», затвер­дженими наказом Держбуду України від 20.08.2000 року № 174, які поширюються на всіх суб'єктів господарювання, що здійснюють будівництво із залученням державних коштів.

Ціна договору підряду може бути визначена в кошторисі. Якщо робота виконується згідно з кошторисом, складеним під­рядником, кошторис набирає чинності і стає частиною договору підряду з моменту затвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути:

приблизним — в який у процесі будівництва можна вносити зміни. Приблизна ціна передбачає її уточнення в процесі виконан­ня робіт залежно від реальних умов будівництва. Уточнення при­близної договірної ціни здійснюється в порядку, передбаченому договором.

Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим відбувається істотне перевищення приблизного ко­шторису, підрядник зобов'язаний попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору. У такому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи. Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором;

• твердим — зміни в який можуть вноситися лише за погоджен­ням сторін. Тверда ціна, як правило, не передбачає її зміни після узгодження сторонами. В разі її перевищення всі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлене законом.

Уточнення твердої ціни допускається за умови виникнення об­ставин, не залежних від підрядника і обумовлених у договорі під­ряду. До таких обставин може бути віднесене істотне зростання цін на ресурси, обов'язки забезпечення якими покладені на підрядника. Поняття суттєвого зростання цін на ресурси в законодавчому поряд­ку не встановлене, тому його рівень сторонам доречно передбачити в договорі з урахуванням особливостей і термінів будівництва.

Замовник має право вносити зміни до проектно-кошторисної документації до початку робіт або під час їх виконання за умови, що додаткові роботи, викликані такими змінами, за вартістю не пере­вищують 10% визначеної в кошторисі ціни і не змінюють характеру робіт, визначених договором. Внесення до проектно-кошторисної документації змін, які потребують додаткових робіт, вартістю, що перевищує 10% визначеної в кошторисі ціни, допускається лише за згодою підрядника. В цьому випадку підрядник має право від­мовитися від договору і вимагати відшкодування збитків.

Необхідно також відзначити, що відповідно до ст. 8, 16 Закону України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.91 р. проекти будівництва, спорудження яких здійснюється із залученням бю­джетних коштів, а також коштів державних підприємств і органі­зацій, розділ «Кошторисна документація» розробляється в повному обсязі. При здійсненні будівництва об'єктів за рахунок інших дже­рел фінансування рішення відносно порядку визначення вартості будівництва приймається інвестором.

Фактичні витрати на будівництво об'єкта відображаються в первинних облікових документах, форми яких затверджені спільним Наказом Держкомстату України і Держбуду України від 21.06.2002 р. № 237/5: 1) № КБ-2В «Акт приймання виконаних підрядних робіт»; 2) № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних підрядних робіт». На підставі вказаних документів замовник про­водить розрахунки за виконаний підрядником обсяг робіт.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК підставою для проведення розра­хунків за виконані роботи може бути акт їх приймання. Але зустрі­чаються випадки, коли представник замовника не розписується про отримання акта приймання виконаних підрядних робіт (КБ-2В) на екземплярі підрядника (факт передачі акта ніяк не фіксується), або акти передаються особі, не уповноваженій замовником на здій­снення від його імені юридично значимих дій. Це унеможливлює доведення в судовому порядку факту передачі акта на підписання іншій стороні. Разом із тим, підрядник зобов'язаний укласти договір страхування об'єкта або комплексу робіт, якщо інше не встановлене договором. Сторона, на яку покладається обов'язок зі страхування, повинна надати другій стороні в порядку, вста­новленому договором, докази укладення договору страхування, включаючи відомості про страхувальника, розмір страхової суми і застраховані ризики.

Передача виконаних робіт (об'єкта будівництва) підрядником і приймання їх забудовником (замовником) оформлюється актом про виконані роботи. В зв'язку із змінами, які були внесені у 2005 році до статті 876 ЦК України, власником результатів виконаних робіт (об'єкта будівництва) є замовник, якщо інше не передбачене договором. При цьому, якщо згідно з умовами договору підряду власником виконаних робіт до їх передачі забудовнику є підрядник, право власності на закінчені роботи (об'єкт будівництва) переходить до замовника з моменту підписання сторонами акта про виконані роботи.

Позовна давність для вимог, які випливають з неналежної якості робіт за договором підряду на капітальне будівництво, визначається з дня прийняття роботи замовником і встановлена:

• один рік — відносно недоліків некапітальних конструкцій, а у випадку, якщо недоліки не могли бути виявлені при зви­чайному способі прийняття роботи, — два роки;

• три роки — відносно недоліків капітальних конструкцій, а у випадку, якщо недоліки не могли бути виявлені при звичай­ному способі прийняття роботи, — десять років;

• тридцять років — відносно відшкодування збитків, заподіяних замовникові протиправними діями підрядника, які призвели до руйнувань або аварій (ст. 322 ГК України).

Акт введення в експлуатацію об'єкта будівництва є підтвер­дженням того, що він відповідає державним будівельним нормам і придатний до експлуатації.

Стосовно зупинення робіт і розірвання договору, то безпосеред­ньо в договорі визначаються випадки, через які може відбутися таке зупинення або розірвання договору (відсутність коштів для фінансування будівництва; банкрутство підрядника; тривала за­тримка передачі замовником підрядникові будівельного майдан­чика, проектно-кошторисної документації або оплати виконаних робіт тощо). Припинення або зупинення капітального будівництва (а отже, і дії договору) можливо і за рішенням державного органу в разі стихійного лиха, визнання замовника (інвестора) банкру­том, введення надзвичайного стану, якщо в процесі будівництва з'ясувалося, що його продовження призведе до порушень встанов­лених законодавством санітарно-гігієнічних, екологічних і інших норм, прав і інтересів громадян, організацій і держави.

Недоліки, виявлені під час прийняття виконаних робіт (об'єкта), підрядник зобов'язаний усунути за свій рахунок в терміни, пого­джені із замовником.

Контрольні запитання:

1. Які основні нормативно-правові акти регулюють правовідно­сини у сфері капітального будівництва?

2. У яких значеннях використовується капітальне будівництво?

3. Які існують види капітального будівництва?

4. Які групи суб'єктів існують у капітальному будівництві?

5. Розкрийте поняття «забудовника» і «замовника» в капіталь­ному будівництві. 6. Які відомства відносяться до спеціально уповноважених ор­ганів містобудування і архітектури?

7. Які види діяльності в капітальному будівництві підлягають ліцензуванню?

0. Які стадії має процес капітального будівництва?

1. Назвіть способи капітального будівництва.

2. Охарактеризуйте основні стадії капітального будівництва.

3. Хто видає дозвіл на виконання будівельних робіт?

4. Назвіть особливості договору підряду на капітальне будів­ництво?