- •§ 1. Ідейно-історичні передумови виділення господарського права в самостійну галузь права 10
- •Розділ 1 поняття, система і наука господарського права § 1. Ідейно-історичні передумови виділення господарського права в самостійну галузь права
- •§ 2. Предмет господарсько-правового регулювання
- •§ 3. Метод правового регулювання, принципи та інші системоутворювальні елементи господарського права
- •§ 4. Наука господарського права
- •Розділ 2 джерела господарського права § 1. Загальна характеристика системи господарського законодавства та інших джерел господарського права
- •§ 2. Господарський кодекс України як найважливіший акт кодифікації українського права
- •§ 3. Співвідношення Господарського і Цивільного кодексів України
- •§ 4. Діловий звичай як джерело господарського права
- •§ 5. Нормативний договір як джерело господарського права
- •§ 6. Судова практика як джерело господарського права
- •§ 7. Методологія тлумачення господарсько - правових актів
- •Розділ з правові основи державного впливу на економіку та господарську діяльність § 1. Поняття державного регулювання господарської діяльності
- •§ 2. Поняття методів, засобів і форм державного регулювання економіки
- •§ 3. Закріплення методів (засобів) іформ державного регулювання економіки в законодавстві України
- •§ 4. Планування та прогнозування господарської діяльності
- •§ 5. Державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності
- •§ 6. Державне регулювання економіки в зарубіжних країнах
- •Розділ 4 легалізація господарської діяльності § 1. Поняття легалізації (легітимації) господарської діяльності
- •§ 2. Державна реєстрація суб'єктів господарювання
- •§ 3. Державна реєстрація припинення суб'єктів господарювання
- •§ 4. Дозвільна система у сфері господарської діяльності
- •§ 5. Ліцензування і патентування господарської діяльності
- •Розділ 5 суб'єкти господарського права § 1. Поняття і види суб'єктів господарського права
- •§ 2. Ознаки суб'єктів господарювання
- •§ 3. Правовий статус громадян — підприємців
- •§ 4. Підприємство як основний господарюючий суб'єкт
- •§ 5. Установчі документи суб'єктів господарювання
- •§ 6. Державні та комунальні унітарні підприємства. Казенні підприємства
- •§ 7.Кооператив як підприємство колективної власності
- •§ 8. Історія виникнення господарських товариств
- •§ 9. Суть і співвідношення різних видів господарських товариств
- •§10.Правовий статус акціонерного товариства
- •§11.Правовий статус товариств з обмеженою і додатковою відповідальністю
- •§ 12.Правовий статус повного і командитного товариств
- •§ 13.Об'єднання підприємств
- •§ 14.Суб'єкти некомерційної господарської діяльності (неприбуткові організації)
- •Розділ 6 правовий режим майна суб'єктів господарювання § 1. Поняття та види правового режиму майна суб'єктів господарювання
- •§ 2. Правовий режим окремих видів майна суб'єктів господарювання
- •4. Особливості права господарського відання та оперативного управління
- •5.Правовий режим майна у внутрішньогосподарських відносинах
- •§ 6. Основні способи захисту речових прав суб'єктів господарювання
- •Розділ 7 господарські зобов'язання і договори § 1. Поняття господарського зобов'язання
- •§ 2. Класифікація господарських зобов'язань
- •§ 3. Виникнення, зміна і припинення господарських зобов'язань
- •§ 4. Господарські договори
- •Розділ 8 правове регулювання ціноутворення § 1. Ціна як економічна категорія
- •§ 2. Ціна як правова категорія
- •§ 3. Види цін та їх класифікація
- •§ 4. Державні органи, що здійснюють регулювання цін
- •§ 5. Контроль за додержанням дисципліни цін. Відповідальність у сфері ціноутворення
- •Розділ 9 обмеження монополізму та захист економічної конкуренції § 1. Загальна характеристика антимонопольно-конкурентного законодавства
- •§ 2. Поняття економічної конкуренції
- •§ 3. Антиконкурентна поведінка у вигляді зловживання монопольним становищем
- •§ 4. Антиконкурентні узгоджені дії
- •§ 5. Антиконкурентні дії органів влади, місцевого самоврядування, адміністративно - господарського управління і контролю
- •§ 6. Контроль за концентрацією суб'єктів господарювання
- •§ 7. Поняття та прояви недобросовісної конкуренції
- •Розділ 10 господарсько-правова відповідальність § 1. Поняття господарсько-правової відповідальності
- •§ 2. Підстави господарсько-правової відповідальності
- •§ 3. Порядок реалізації господарсько-правової відповідальності
- •§ 4. Господарські санкції приватноправового характеру
- •§ 3. Договори фрахтування та транспортної експедиції
- •§ 4. Публічно-правові вимоги до транспортної діяльності та перевізника
- •Розділ 16 правове регулювання капітального будівництва § 1. Капітальне будівництво і його нормативно-правове регулювання
- •§ 2. Правовий статус суб'єктів правовідносин з капітального будівництва
- •§ 3. Способи і стадії капітального будівництва
- •§ 4. Підряд у капітальному будівництві
- •Розділ 17 правове регулювання фінансової діяльності суб'єктів господарювання § 1. Поняття та правова природа фінансової діяльності суб'єктів господарювання
- •§ 2. Правовий режим фінансових послуг і державні обмеження у їх здійсненні
- •§ 3. Банківські операції та їх публічно-правові обмеження
- •§ 4. Правове забезпечення страхування у сфері господарювання
- •§ 5. Контроль і нагляд у сфері фінансово- господарської діяльності
- •Розділ 18 грошові зобов'язання та розрахункові правовідносини в сфері господарювання § 1. Поняття грошей та грошових зобов'язань господарського характеру
- •§ 2. Особливості виникнення, зміни і припинення грошових зобов'язань господарського характеру
- •§ 3. Поняття розрахункових правовідносин
- •§ 4. Порядок відкриття і обслуговування банківського рахунка
- •§ 5. Правове регулювання готівкових розрахунків
- •§ 6. Правове регулювання безготівкових розрахунків
- •Розділ 19 правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності § 1. Поняття, види та суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності (зед)
- •§ 2. Державне регулювання зед. Тарифне і нетарифне регулювання, ліцензування і квотування
- •§ 3. Форма та зміст зовнішньоекономічних договорів
- •§ 4. Базисні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) купівлі-продажу (поставки)
- •§ 5. Особливості розрахунків за контрактами у сфері зед і механізм контролю за надходженням валютного виторгу
- •§ 6. Санкції за порушення законодавства про зед
- •Розділ 20 правове регулювання інвестиційної та інноваційної діяльності § 1. Поняття, форми і суб'єкти інвестиційної діяльності
- •§ 2. Правовий режим іноземних інвестицій
- •§ 3. Інвестиційний договір: порядок укладання, основні і додаткові умови
- •§ 4. Загальна характеристика інноваційної діяльності в Україні
- •Розділ 21 правове забезпечення спеціальних режимів господарювання § 1. Поняття спеціальних режимів господарювання
- •§ 2. Окремі види спеціальних режимів господарювання
- •Розділ 22 правова робота в діяльності суб'єкта господарювання § 1. Поняття правової роботи у сфері господарювання
- •§ 2. Зміст і види правової роботи суб'єкта господарювання
- •§ 3. Захист прав суб'єктів господарювання при здійсненні державними контролюючими органами перевірок їхньої діяльності
- •§ 4. Судовий і третейський (арбітражний) захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання
- •§ 5. Організація правової роботи щодо запобігання та усунення рейдерських захоплень підприємств
§ 6. Контроль за концентрацією суб'єктів господарювання
Характерною особливістю переходу України до ринкової економіки є те, що даний етап тісно пов'язаний із створенням ефективного конкурентного середовища, попередженням монополізації товарних ринків як при приватизації, так і при придбанні часток, паїв (акцій) на первинному або вторинному ринку. Також даний етап характеризується створенням та реорганізацією цілої низки суб'єктів господарювання та їх об'єднань, в тому числі отриманням одними з них контролю над іншими.
Для попередження і припинення негативних наслідків у процесі ринкових перетворень у державі була створена система контролю за економічною концентрацією. Антимонопольний контроль за економічною концентрацією поділяють на попередній та поточний. Тобто про те, що контроль за концентрацією здійснюється державою не лише на стадії створення і реорганізації суб'єкта господарювання (попередній), а й на стадії подальшого перерозподілу його часток, паїв, акцій чи активів між різноманітними особами, включаючи правовідносини, пов'язані з призначенням та суміщенням керуючих посад у декількох юридичних особах (поточний).
Метою даного державного контролю є виявлення і попередження монополізації ринків, що здатні зруйнувати досягнутий рівень конкуренції.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 ХК України, з метою попередження монопольного становища окремих суб'єктів на ринку створення, реорганізація та ліквідація суб'єктів господарювання, придбання їх активів, часток (акцій, паїв) господарських товариств, а також створення об'єднань підприємств чи перетворення органів влади у вказаних об'єднаннях у випадках, передбачених законодавством, здійснюються при умові отримання на це згоди Антимонопольного комітету України. Підстави для видачі дозволу на концентрацію суб'єктів господарювання визначаються законом.
Стаття 22 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (далі Закон) виділяє та регулює наступні види концентрації суб'єктів господарювання:
злиття суб'єктів господарювання або приєднання одного суб'єкта господарювання до іншого;
придбання безпосередньо або через інших осіб контролю одним або декількома суб'єктами господарювання над одним або декількома суб'єктами господарювання або частинами суб'єктів господарювання, зокрема, шляхом:
а) безпосереднього або опосередкованого (через інших осіб) придбання, отримання у власність іншим способом активів у вигляді цілісного майнового комплексу або структурного підрозділу суб'єкта господарювання, отримання в управління, оренду, лізинг, концесію або отримання іншим способом права користування активами у вигляді цілісного майнового комплексу або структурного підрозділу суб'єкта господарювання, зокрема придбання активів суб'єкта господарювання, який ліквідовується;
б) призначення або обрання на посаду керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового або виконавчого органу суб'єкта господарювання особи, яка вже займає одну або кілька з перерахованих посад в інших суб'єктах господарювання, або створення ситуації, при якій більше половини посад членів спостережної ради, інших наглядових або виконавчих органів двох або більше суб'єктів господарювання займають одні й ті самі особи;
в) створення суб'єкта господарювання двома і більше є суб'єктами господарювання, який тривалий період самостійно здійснюватиме
господарську діяльність, і при цьому вказане створення не призводить до координації конкурентної поведінки між суб'єктами господарювання, які створили цей суб'єкт господарювання, або між ними і новоутвореним суб'єктом господарювання;
3) безпосереднє або опосередковане (через інших осіб) придбаная отримання у власність іншим способом або отримання в управлінь часток (акцій, паїв), які забезпечують досягнення або перевищену 25 або 50 відсотків голосів у вищому органі управління відповідного суб'єкта господарювання.
Таким чином, як доречно вказується в літературі, поняття концентрації визначається корпоративним і посадовим аспектом. Корпоративний аспектвключає випадки злиття, приєднання придбання активів, колективного засновництва, придбання часток (паїв, акцій) суб'єктів господарювання. Посадовий аспектпередбачає сумісництво керуючих посад у різних суб'єктах господарювання.
Частиною 3 ст. 22 вказаного Закону окреслено випадки, які не підпадають під концентрацію:
створення суб'єкта господарювання, метою або наслідком створення якого є здійснення координації конкурентної поведінки між суб'єктами господарювання, які створили вказаний суб'єкт господарювання, або між ними і новоутвореним суб'єктом господарювання. Таке створення, а також внесення змін в установчі документи, на підставі яких створюються суб'єкти господарювання, об'єднання, розглядаються як узгоджені дії відповідно до ст. 5 Закону;
придбання часток (акцій, паїв) суб'єкта господарювання особою, основним видом діяльності якої є проведення фінансових операцій або операцій з цінними паперами, якщо це придбання здійснюється з метою їх подальшого перепродажу за умови, що вказана особа не бере участі в голосуванні у вищестоящому органі або інших органах управління суб'єкта господарювання. У такому разі подальший перепродаж повинен бути здійснений протягом одного року з дня придбання часток (акцій, паїв). За клопотанням вказаних осіб з обґрунтуванням неможливості здійснення подальшого перепродажу, органи АМК України можуть прийняти рішення про продовження цього терміну;
дії, які здійснюються між суб'єктами господарювання, пов'язаними відносинами контролю, у випадках, передбачених попереднім пунктом, крім випадків придбання такого контролю без отримання дозволу АМКУ, якщо необхідність отримання такого дозволу передбачена законом;
придбання контролю над суб'єктом господарювання або його частиною, у тому числі завдяки праву управління і розпорядження Його майном арбітражним керуючим, службовою або посадовою особою органу державної влади.
Валітов С.С. вказує на існування у конкурентному праві поняття опосередкованого (через інших осіб) придбання іншим способом у власність, отримання в управління часток (акцій, паїв), активів (майна) у вигляді цілісного майнового комплексу суб'єкта господарювання або його структурного підрозділу, яке є придбанням однією юридичною або фізичною особою можливості впливати на реалізацію прав, які випливають з володіння або управління (користування) частками (акціями, паями), активами (майном) іншої юридичної особи завдяки:
по-перше, наявності контролю над особами, які набувають у власність або отримують в управління (користування) зазначені частки (акції, паї), активи (майно);
по-друге, наявності або появі контролю над тими юридичними особами, які володіють або управляють (користуються) зазначеними частками (акціями, паями), активами (майном);по третє, завдяки об'єднанню вказаних умов. Як приклад, автором наводиться наступна схема (схема 6.1) та пояснення, щодо неї. ВАТ «Втормет» володіє пакетом акцій у розмірі 70% ТОВ «Альфа», яке володіє пакетом акцій ТОВ «Цветмет» у розмірі 50%. Таким чином, ВАТ «Втормет» опосередковано здійснює контроль над ТОВ «Цветмет».
Схема 6.1 Опосередкований контроль можливий у різних видах концентрації, зокрема за рахунок об'єднання посад.
В економіці постійно здійснюються сотні, тисячі різних видів концентрації. Проте не всі з них мають істотний вплив на структуру товарних ринків або можуть призвести до монополізації. Саме тому ст. 24 Закону «Про захист економічної конкуренції» передбачає конкретні випадки, за яких необхідна згода на концентрацію, а саме попереднє отримання дозволу АМКУ (далі Комітету) або адміністративної колегії Комітету на концентрацію є обов'язковим, коли сукупна вартість активів або сукупний обсяг реалізації товарів учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, за останній фінансовий рік, зокрема за кордоном, перевищує суму, еквівалентну 12 млн евро, визначену за курсом Національного банк України, який діяв в останній день фінансового року. При цьому повинні дотримуватися дві умови:
По-перше, вартість (сукупна вартість) активів або обсяг (сукупний обсяг) реалізації товарів, у тому числі за кордоном, не менше ніж у двох учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю перевищує суму, еквівалентну 1 млн евро, визначену за курсом Національного банку України, що діяв в останній день фінансового року- По-друге, вартість (сукупна вартість) активів або обсяг (сукупний обсяг) реалізації товарів в Україні хоча би одного учасника концентрації, з урахуванням відносин контролю, перевищує суму, еквівалентну 1 млн євро, визначену за курсом Національного банку України, який діяв в останній день фінансового року.
Відповідно до частини 2 ст.24 Закону, при розрахунку обсягів реалізації товарів учасників концентрації використовується сума доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за вирахуванням суми податку на додану вартість, акцизного збору, інших податків або зборів, базою для оподаткування в яких є оборот, за останній фінансовий звітний рік, що передував поданню заяви. Кошти, отримані від реалізації товарів у межах однієї групи суб'єктів господарювання, пов'язаних відносинами контролю, якщо такий облік ведеться, не враховуються.
Отже, для здійснення суб'єктом господарювання дій, які підпадають під ознаки концентрації з певними кількісними параметрами, потрібен попередній дозвіл АМКУ на їх здійснення. Інакше відповідні дії будуть кваліфікуватись як правопорушення.
Окрім цього, у відповідності з Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців», якщо концентрація, що містить передбачені законом кількісні характеристики, здійснюється під час створення чи реорганізації, чи супроводжується змінами в засновницьких документах суб'єкта господарювання — юридичної особи, дозвіл на концентрацію суб'єкта господарювання є обов'язковим документом для надання державному реєстратору.
Основним підзаконним актом, що регулює діяльність органів АМКУ щодо здійснення контролю за концентрацією капіталів на товарних ринках, є «Положення про порядок подання заяв до Антимонопольного комітету України про попереднє отримання дозволу на концентрацію суб'єктів господарювання (Положення про концентрацію)», затверджене розпорядженням АМКУ України № 33-р від 19.02.2002 р.
Якщо у видачі дозволу па концентрацію суб'єкту господарювання відмовлено АМКУ, то суб'єкт господарювання може звернутися за отриманням дозволу до КМУ відповідно до Порядку надання Кабінетом Міністрів дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб'єктів господарювання, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 р.