- •§ 1. Ідейно-історичні передумови виділення господарського права в самостійну галузь права 10
- •Розділ 1 поняття, система і наука господарського права § 1. Ідейно-історичні передумови виділення господарського права в самостійну галузь права
- •§ 2. Предмет господарсько-правового регулювання
- •§ 3. Метод правового регулювання, принципи та інші системоутворювальні елементи господарського права
- •§ 4. Наука господарського права
- •Розділ 2 джерела господарського права § 1. Загальна характеристика системи господарського законодавства та інших джерел господарського права
- •§ 2. Господарський кодекс України як найважливіший акт кодифікації українського права
- •§ 3. Співвідношення Господарського і Цивільного кодексів України
- •§ 4. Діловий звичай як джерело господарського права
- •§ 5. Нормативний договір як джерело господарського права
- •§ 6. Судова практика як джерело господарського права
- •§ 7. Методологія тлумачення господарсько - правових актів
- •Розділ з правові основи державного впливу на економіку та господарську діяльність § 1. Поняття державного регулювання господарської діяльності
- •§ 2. Поняття методів, засобів і форм державного регулювання економіки
- •§ 3. Закріплення методів (засобів) іформ державного регулювання економіки в законодавстві України
- •§ 4. Планування та прогнозування господарської діяльності
- •§ 5. Державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності
- •§ 6. Державне регулювання економіки в зарубіжних країнах
- •Розділ 4 легалізація господарської діяльності § 1. Поняття легалізації (легітимації) господарської діяльності
- •§ 2. Державна реєстрація суб'єктів господарювання
- •§ 3. Державна реєстрація припинення суб'єктів господарювання
- •§ 4. Дозвільна система у сфері господарської діяльності
- •§ 5. Ліцензування і патентування господарської діяльності
- •Розділ 5 суб'єкти господарського права § 1. Поняття і види суб'єктів господарського права
- •§ 2. Ознаки суб'єктів господарювання
- •§ 3. Правовий статус громадян — підприємців
- •§ 4. Підприємство як основний господарюючий суб'єкт
- •§ 5. Установчі документи суб'єктів господарювання
- •§ 6. Державні та комунальні унітарні підприємства. Казенні підприємства
- •§ 7.Кооператив як підприємство колективної власності
- •§ 8. Історія виникнення господарських товариств
- •§ 9. Суть і співвідношення різних видів господарських товариств
- •§10.Правовий статус акціонерного товариства
- •§11.Правовий статус товариств з обмеженою і додатковою відповідальністю
- •§ 12.Правовий статус повного і командитного товариств
- •§ 13.Об'єднання підприємств
- •§ 14.Суб'єкти некомерційної господарської діяльності (неприбуткові організації)
- •Розділ 6 правовий режим майна суб'єктів господарювання § 1. Поняття та види правового режиму майна суб'єктів господарювання
- •§ 2. Правовий режим окремих видів майна суб'єктів господарювання
- •4. Особливості права господарського відання та оперативного управління
- •5.Правовий режим майна у внутрішньогосподарських відносинах
- •§ 6. Основні способи захисту речових прав суб'єктів господарювання
- •Розділ 7 господарські зобов'язання і договори § 1. Поняття господарського зобов'язання
- •§ 2. Класифікація господарських зобов'язань
- •§ 3. Виникнення, зміна і припинення господарських зобов'язань
- •§ 4. Господарські договори
- •Розділ 8 правове регулювання ціноутворення § 1. Ціна як економічна категорія
- •§ 2. Ціна як правова категорія
- •§ 3. Види цін та їх класифікація
- •§ 4. Державні органи, що здійснюють регулювання цін
- •§ 5. Контроль за додержанням дисципліни цін. Відповідальність у сфері ціноутворення
- •Розділ 9 обмеження монополізму та захист економічної конкуренції § 1. Загальна характеристика антимонопольно-конкурентного законодавства
- •§ 2. Поняття економічної конкуренції
- •§ 3. Антиконкурентна поведінка у вигляді зловживання монопольним становищем
- •§ 4. Антиконкурентні узгоджені дії
- •§ 5. Антиконкурентні дії органів влади, місцевого самоврядування, адміністративно - господарського управління і контролю
- •§ 6. Контроль за концентрацією суб'єктів господарювання
- •§ 7. Поняття та прояви недобросовісної конкуренції
- •Розділ 10 господарсько-правова відповідальність § 1. Поняття господарсько-правової відповідальності
- •§ 2. Підстави господарсько-правової відповідальності
- •§ 3. Порядок реалізації господарсько-правової відповідальності
- •§ 4. Господарські санкції приватноправового характеру
- •§ 3. Договори фрахтування та транспортної експедиції
- •§ 4. Публічно-правові вимоги до транспортної діяльності та перевізника
- •Розділ 16 правове регулювання капітального будівництва § 1. Капітальне будівництво і його нормативно-правове регулювання
- •§ 2. Правовий статус суб'єктів правовідносин з капітального будівництва
- •§ 3. Способи і стадії капітального будівництва
- •§ 4. Підряд у капітальному будівництві
- •Розділ 17 правове регулювання фінансової діяльності суб'єктів господарювання § 1. Поняття та правова природа фінансової діяльності суб'єктів господарювання
- •§ 2. Правовий режим фінансових послуг і державні обмеження у їх здійсненні
- •§ 3. Банківські операції та їх публічно-правові обмеження
- •§ 4. Правове забезпечення страхування у сфері господарювання
- •§ 5. Контроль і нагляд у сфері фінансово- господарської діяльності
- •Розділ 18 грошові зобов'язання та розрахункові правовідносини в сфері господарювання § 1. Поняття грошей та грошових зобов'язань господарського характеру
- •§ 2. Особливості виникнення, зміни і припинення грошових зобов'язань господарського характеру
- •§ 3. Поняття розрахункових правовідносин
- •§ 4. Порядок відкриття і обслуговування банківського рахунка
- •§ 5. Правове регулювання готівкових розрахунків
- •§ 6. Правове регулювання безготівкових розрахунків
- •Розділ 19 правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності § 1. Поняття, види та суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності (зед)
- •§ 2. Державне регулювання зед. Тарифне і нетарифне регулювання, ліцензування і квотування
- •§ 3. Форма та зміст зовнішньоекономічних договорів
- •§ 4. Базисні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) купівлі-продажу (поставки)
- •§ 5. Особливості розрахунків за контрактами у сфері зед і механізм контролю за надходженням валютного виторгу
- •§ 6. Санкції за порушення законодавства про зед
- •Розділ 20 правове регулювання інвестиційної та інноваційної діяльності § 1. Поняття, форми і суб'єкти інвестиційної діяльності
- •§ 2. Правовий режим іноземних інвестицій
- •§ 3. Інвестиційний договір: порядок укладання, основні і додаткові умови
- •§ 4. Загальна характеристика інноваційної діяльності в Україні
- •Розділ 21 правове забезпечення спеціальних режимів господарювання § 1. Поняття спеціальних режимів господарювання
- •§ 2. Окремі види спеціальних режимів господарювання
- •Розділ 22 правова робота в діяльності суб'єкта господарювання § 1. Поняття правової роботи у сфері господарювання
- •§ 2. Зміст і види правової роботи суб'єкта господарювання
- •§ 3. Захист прав суб'єктів господарювання при здійсненні державними контролюючими органами перевірок їхньої діяльності
- •§ 4. Судовий і третейський (арбітражний) захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання
- •§ 5. Організація правової роботи щодо запобігання та усунення рейдерських захоплень підприємств
§ 2. Господарський кодекс України як найважливіший акт кодифікації українського права
Значення Господарського кодексу України, прийнятого 16 січня 2003 року і що набув чинності з І січня 2004 року, для правової організації економічних відносин важко переоцінити.
Прийняття цього Кодексу ознаменувало собою реальне втілення в життя практично існуючої роздільності цивільного і господарського законодавства.
Ідея прийняття ГК України поряд із ЦК України виникла в результаті усвідомлення тієї обставини, що сфера господарювання вимагає не тільки приватноправового, але і публічно-правового регулювання, що організаційні і майнові відносини у сфері господарювання існують нерозривно один від одного. Саме тому немає більш оптимального шляху, ніж виділити і організувати це поєднання в самостійному кодифікованому акті. Не можна «розмивати» його в товщі приватних споживчих, сімейних, спадкових та інших правовідносин, закріплених у ЦК, оскільки це не дозволяє уявити специфіку господарського механізму. Окрім цього, в рамках ЦК державний вплив на економіку залишається неврегульованим, що тягне, як показує сучасність, його довільне розростання і безсистемне формування.
Не випадково, самостійні господарські (комерційні, торгові) кодекси прийняті в більшості провідних країн світу, серед яких: Австрія, Аргентина, Бельгія, Болгарія, Бразилія, Німеччина, Греція, Іспанія, Південна Корея, Люксембург, Мексика, Польща, Румунія, Словаччина, США, Франція, Чехія, Чилі, Швеція, Естонія, Японія та інші.
Раніше, при розробці ГК України, його супротивники, зокрема, цивілісти С. Головатий, А. Довгерт, Я. Шевченко, 0. Підопригора та інші стверджували, що такий акт призведе до відходу від ринкових умов господарювання, до повернення адміністративно-командної системи управління економікою. Проте зміст ГК України та п'ятирічна практика його застосування показують, що він повністю відповідає загальносвітовим ринковим механізмам і вагомому, як того і вимагає життя, місцю держави в цих процесах.
Прийняття ГК в Україні — належна відповідь науковим школам Російської Федерації, які під впливом штампів часів Союзу РСР не тільки доводили недоцільність кодифікації господарського законодавства, але і намагалися вихолостити саме поняття господарського права, замінюючи його поняттям галузі підприємницького і комерційного права, хоча це ігнорує некомерційну господарську діяльність. Вже сьогодні ГК України викликає резонанс в Російській Федерації, сприяючи роботі з кодифікації комерційного законодавства.
ГК України — результат багаторічної роботи вчених і практиків, їм вдалося систематизувати розрізнене, неврегульоване, таке, що роздирається суперечливими і часто невідомими суб'єктам господарювання нормативними актами, господарське законодавство України. ГК України містить чимало бланкетних норм, проте їхня наявність об'єктивна. Адже господарське законодавство складає понад 70 % всього законодавства України. Тому його неможливо охопити в одному кодексі. ГК України — основний виток системності господарського законодавства.
ГК України інтегрував майнові та організаційні відносини у сфері господарювання, оскільки останні непідвладні Цивільному кодексу. До таких організаційних відносин належать: визначення рамок державної економічної політики, порядок державної реєстрації суб'єктів господарювання, ліцензування і патентування, дозвільні процедури торгової та іншої господарської діяльності, сфера державного впорядкування цін, антимонопольна політика, стандартизація і сертифікація, державні закупівлі, застосування дотацій, індикативне планування, обмеження контрольних функцій держави і т. п.
ГК відокремлює господарську діяльність, що має систематичний, професійний характер, в рамки самостійного правового механізму, відмітного від механізму здійснення загальноцивільних прав. Слід визнати, що цей механізм містить велику кількість публічно-правових обмежень. Проте, їхня наявність продиктована багатоетапністю господарської діяльності, її впливом на основи економічної безпеки держави і громадян, нарешті вказаним у ст. 13 Конституції України правилом про соціальну орієнтованість І економіки. Корисність ГК в тому, що він припускає «прозору» публічну участь в економічних процесах, але не уникає його згадки, а піддає активній і плідній регламентації.
З прийняттям ГК України скасовані закони України «Про підприємництво», «Про підприємства в Україні», норми яких невиправдано перетиналися і дублювалися. Поняття підприємницької діяльності (що прогресивно) представлене частиною поняття господарської діяльності. Це дозволило уніфікувати «правила гри». В економіці незалежно від організаційної, комерційної або іншої характеристики суб'єкта. Необхідність такої уніфікації зумовлена тенденціями не тільки господарського, але і фінансового, адміністративного і кримінального законодавства. Адже раніше господарська діяльність, що не мала комерційного характеру, випадала зі сфери правового регулювання.
ГК України служить стрижньовим актом всього економічного законодавства, дозволяє легко орієнтуватися в ньому. Це корисно не тільки для його практичного освоєння, але і для подальшого на
укового вдосконалення. Позитивні моменти ГК виявляються у виробленні загальних граней стикання господарського законодавства з цивільним і податковим законодавством, в закріпленні принципів господарської діяльності, в інших численних новелах.
Величезне значення має концентрація в ГК України заходів господарсько-правової відповідальності. Вперше санкції за правопорушення у сфері господарювання представлені в цілісному вигляді, що охоплює як горизонтальні, так і вертикальні відносини. Тобто ГК вийшов далеко за рамки ЦК, систематизувавши не тільки диспозитивні санкції, які застосовуються суб'єктами господарювання один до одного, але і імперативні санкції штрафного, організаційного й іншого характеру, які застосовуються до таких суб'єктів з боку державних органів. ,
Попри прогресивне значення ГК України, його зміст не позбавлений недоліків, що відзначаються правознавцями. Наприклад, ст. 352 ГК не говорить про таке джерело формування грошових фондів при страхуванні, як доходи від розміщення коштів цих фондів. Тим самим не враховані новітні положення Закону «Про страхування». Стаття 207 ГК застосовує поняття недійсності господарського зобов'язання, хоча слід було б застосовувати поняття недійсності господарського правочину. В юридичній літературі приводяться й інші недоліки ГК України, так само як і недоліки ЦК України.
Більшість недоліків ГК є, насамперед, результатом неузгодженої позиції правознавців при ухваленні ЦК і ГК України. Але такі розбіжності неминучі на шляху здійсненої масштабної кодифікації. Безрозсудно сподіватися, що одного разу можна прийняти законодавчі акти сучасного економічного регулювання, які виключать які-небудь прогалини і колізії. Навіть класичні кодифікації, наприклад, Німецьке цивільне і торгове уложення, впродовж понад ста років постійно удосконалюються, доповнюються і змінюються.
Слід ураховувати, що ГК України буде завжди більшою мірою тяжіти до змін, аніж ЦК України. Це пов'язано з тим, що господарське право покликане забезпечувати економічні відносини, які динамічно розвиваються. Існування ГК України створює умови для стабільності ЦК України, що украй важливо для успішної реалізації прав і свобод громадянами України, підтримки зв'язку сучасного цивільного права зі своїм корінням — jus civile (правом громадян).