- •№1. Предмет та завдання дисципліни «Історія держави і права України» (ч. 2).
- •№2. Періодизація дисципліни «Історія держави і права України» (ч. 2).
- •№18. Законодавча діяльність Центральної Ради.
- •№19. Земельна реформа в унр.
- •№21. Закон уц Ради «Про громадянство» від 2-4 березня 1918 р.
- •№22. Закон уц Ради «Про національну символіку» від 12 березня 1918р.
- •№24. «Грамота до всього українського народу» від 29 квітня 1918р.: її зміст та характеристика.
- •№25. Закони про тимчасовий державний устрій Української Держави від 29 квітня 1918р.; умови прийняття та загальна характеристика.
- •№26. Центральні органи влади в Українській Державі за п. Скоропадського.
- •№27. Організація та діяльність органів влади на місцях в Українській Державі.
- •№28. Судова система Української Держави часів правління п. Скоропадського.
- •№29 Утворення та діяльність Державної варти.
- •№32 Універсал Трудового конгресу від 23 січня 1919 p.: загальна характеристика і значення.
- •№33. Організація органів влади і управління за часів Директорії.
- •№35. Причини поразки українських державницьких змагань 1917 - 1921 pp.
- •№36. Варшавський та Ризький договори: їх зміст і значення.
- •№38. Органи влади й управління зунр.
- •№39. Судова система зунр.
- •№41. Законодавча діяльність зунр.
- •№43. Падіння зунр: причини та наслідки.
- •№44. Брестська мирна угода: її зміст і значення.
- •№45. Система органів влади та управління усрр.
- •№50. Утворення радянської міліції.
- •№51 Становлення радянського права в Україні (1917 - 1920 pp.).
- •№52 Нова економічна політика в усрр: причини її запровадження та наслідки.
- •№56. Система органів влади й управління усрр після утворення срср.
- •№57. Конституція усрр 1929 p.: її характеристика і значення.
- •№60 Кодифікація радянського кримінального права в 20-х рр-
- •№61 Кодифікація радянського процесуального права в 20-х рр-
- •№62 Кодифікація радянського сімейного права в 20-х рр.
- •№63 Кодифікація радянського земельного права в 20-х рр-
- •№64 Кодифікація радянського трудового права в 20-х pp.
- •№65 Утворення Автономної Молдавської срр.
- •№66 Соціально-економічні й політичні наслідки індустріалізації в Україні.
- •№67 Програма розкуркулення в усрр, її мета і наслідки.
- •№68 Зміни в державному ладі усрр в першій половині 30-х pp.
- •№69 Судова система усрр в першій половині 30-х pp.
- •№70 Організація та діяльність прокуратури усрр в першій половині 30-х pp.
- •№71 Формування надзвичайних каральних органів влади в усрр у 30-х pp.
- •№72 Конституція урср 1937 p.: її загальна характеристика і значення.
- •№73 Органи влади та управління урср за Конституцією 1937 р.
- •2. Органи влади на рівні республіки
- •2.1. Президія Верховної Ради урср
- •3. Молдавська арср
- •4. Місцеві органи влади
- •№74 Судова система урср за Конституцією 1937 р.
- •№75 Правове становище західноукраїнських земель у 20-30-х pp.
- •№77 Розвиток радянського права в 30-х pp.
- •№78. Соціально-економічні й політичні наслідки колективізації в Україні в 30-х pp. XX ст.
- •№79 Пакт Молотова-Ріббентропа, таємний протокол, його суть і наслідки.
- •№80 Зміни в органах влади та управління урср в роки Великої Вітчизняної війни.
- •№81 Органи управління окупаційного режиму в Україні.
- •№82 Зміни в радянському праві в роки Великої Вітчизняьіої війки.
- •№83 Приєднання Закарпатської України до складу урср-
- •№84 Передача Криму урср: причини і наслідки.
- •№87 Зміни в законодавстві урср в перші повоєнні роки.
- •№89 Зміни в правоохоронній системі урср в роки «відлиги».
- •№90. Кодифікація права в урср в 60-х pp.
- •№91. Кодифікація кримінального права урср в 60-х pp.
- •№92. Наростання кризових явищ в економічному і суспільно- політичному житті урср в ті половині 60 - 80-х pp.
- •№93. Конституція урср 1978 p., її характеристика і значення.
- •№94 Органи влади урср за Конституцією урср 1978 р.
- •№95 Судова система урср після прийняття Конституції урср 1978 р.
- •№96 Причини запровадження політики «перебудови» в срср.
- •№97 Демократизація суспільного та державного життя в урср у роки «перебудови».
- •№98 Зміни в законодавстві урср в роки «перебудови».
- •№100. Проголошення Української незалежної держави.
-
№26. Центральні органи влади в Українській Державі за п. Скоропадського.
Так, форма правління, яку було запроваджено за П. Скоропадського, в підручниках з історії держави і права України називають як перехідну до президентської республіки. Ідея короткочасної сильної влади знайшла відображення в “Законах про тимчасовий державний устрій України” від 29 квітня 1918 року. Замість старої назви — Українська Народна Республіка — була встановлена нова назва: Українська держава. Вищим органом влади був гетьман. Йому належала законодавча та виконавча влади. Гетьман представляв інтереси Української держави на міжнародній арені; був верховним головнокомандувачем армії і флоту; здійснював помилування. Такий режим функціонування найвищої влади передбачався до скликання Сейму, про який ішлося в “Грамоті до всього українського народу”. Для забезпечення функціонування влади в непередбачених випадках відповідно до “Тимчасового закону про верховне управління державою на випадок смерті, тяжкої хвороби і перебування поза межами ясновельможного пана гетьмана всієї України” від 1 серпня 1918 року влада переходила до Колегії верховних правителів держави, яка складалася з трьох осіб — одного заздалегідь визначав сам гетьман, другого — обирав Державний Сенат, третього — Рада Міністрів. Рішення Колегії приймалися більшістю голосів. Гетьманський уряд в особі Ради Міністрів здійснював координацію та організацію діяльності центральних органів управління. Очолював уряд Отаман-Міністр (пізніше перейменовано в Голову Ради Міністрів). При Раді Міністрів було створено Генеральну канцелярію на чолі з Генеральним секретарем (пізніше — державним секретарем). Рада Міністрів складалася спочатку з 9-ти міністерств: внутрішніх справ, фінансів,закордонних справ, військових справ, судових справ, торгівлі і промисловості, земельних справ, харчових справ, народної освіти. Пізніше з’явилися міністерство народного здоров’я і міністерство сповідань (релігійних питань). Законом від 25 червня 1918 року Міністерство народної освіти було перейменовано в Міністерство народної освіти та мистецтва, а в ньому утворено Головне управління мистецтв і національної культури. Міністерства поділялися на департаменти й управління. При уряді існувала посада генерального контролера. 25 травня 1918 року приймається “Положення про Малу Раду Міністрів”. Вона формувалася із заступників міністрів. Її компетенцією було розглядати організаційні питання, законодавчі та виконавчі пропозиції окремих міністерств, які не потребують взаємної згоди.
-
№27. Організація та діяльність органів влади на місцях в Українській Державі.
В місцевому управлінні було поновлено чинний ще до революції адміністративно-територіальний поділ на губернії, повіти, волості. Всю систему місцевої адміністрації очолювало Міністерство внутрішніх справ. Місцеві адміністрації очолили старости, які замінили комісарів. Уся повнота влади на місцях належала старостам. За широтою своєї компетенції старости відповідали російським губернаторам. На ці посади призначалися колишні царські генерали, чиновники… Законом про вибори до земств від 5 вересня 1918 року відновлювалася діяльність земських установ. Слід зазначити, що органи місцевого самоуправління не завжди підтримували заходи гетьмана, вбачаючи в ньому противника українізації. Законом від 1 серпня 1918 року було створено Управління столичного Отамана, а також аналогічне в Одесі. 19 червня 1918 року приймається закон, за яким губернські старости отримують право розпуску таких органів самоврядування, як земські збори і управи, міські думи.