Те­ма 7. Об’єктивна сторона зло­чи­ну

По­нят­тя і зна­чен­ня об'єктивної сто­ро­ни складу зло­чи­ну. Ха­рак­те­ри­сти­ка об'єктивної сто­ро­ни в рам­ках скла­ду зло­чи­ну. Обов'язкові оз­на­ки об'єктивної сто­ро­ни.

Суспільно не­без­печ­не діяння (дія чи бездіяльність) як обов’язків елемент об’єктивної сторони складу злочину. По­нят­тя і фор­ми. Дві оз­на­ки діяння – суспільна не­без­пе­ка і протиправність.

Суспільно небезпечні наслідки злочину. По­нят­тя та ви­ди, кримінально-правове значення. Матеріальні і нематеріальні діяння. Зло­чи­ну з матеріальним, фор­маль­ним, усіченим скла­дом, фор­маль­но-матеріальні, матеріально-формальні скла­ди злочинів.

При­чин­ний зв'язок між діянням (дією або бездіяльністю) і суспільно не­без­печ­ни­ми наслідками як один із видів зв’язку між елементами складу злочину.

Місце, час, спосіб, за­со­би, об­ста­нов­ка вчи­нен­ня зло­чи­ну як факультативні оз­на­ки об'єктивної сто­ро­ни. Зна­чен­ня фа­куль­та­тив­них оз­нак об'єктивної сто­ро­ни.

Те­ма 8. Суб’єкт зло­чи­ну

По­нят­тя суб'єкта зло­чи­ну за кримінальним правом України і йо­го ос­нов­них оз­нак. Ви­ди суб'єктів злочинів.

По­нят­тя осудності та її критерії. Психологічний (юри­дич­ний) і ме­дич­ний оз­на­ки, що ха­рак­те­ри­зу­ють не­осуд­ну осо­бу. Об­ме­же­на осудність за Кримінальним кодексом України.

Вік суб’єкта злочину як обов’язкова ознака суб’єкта складу злочину. Вплив віку на кримінальну відповідальність особи.

Спеціальний суб'єкт та йо­го оз­на­ки. Підстави класифікації спеціальних субєктів злочину на основні їх види. Вплив ознак спеціального суб’єкта злочину на кримінальну відповідальність.

Суб'єкт зло­чи­ну та особистість зло­чин­ця.

Особливості кримінальної відповідаотності за злочини, вчинені у стані сп’яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурмаючих речовин.

Те­ма 9. Суб’єктивна сторона зло­чи­ну

По­нят­тя і зна­чен­ня суб'єктивної сто­ро­ни зло­чи­ну. Загальна характеристика ознак, що утворюють суб’єктивну сторону складу злочину. По­нят­тя ви­ни за Кримінальним кодексом України, її зна­чен­ня. Компоненти, що утворюють зміст вини.

Фор­ми ви­ни. Юри­дич­не зна­чен­ня фор­ми ви­ни.

Уми­сел як форма вини та йо­го ви­ди. По­нят­тя пря­мо­го та не­пря­мо­го умис­лу, їх відмінністі.

Інтелектуальна та воль­о­ва оз­на­ки умис­лу. Спеціальні ви­ди умис­лу (заздалегідь обміркований, та­кий, що рап­то­во ви­ник, афек­то­ва­ний, не­ви­зна­че­ний, ви­зна­че­ний).

Необережність та її ви­ди. Види необережності за КК України. По­нят­тя злочинної самовпевненості і злочинної недбалості. Інтелектуальна і воль­о­ва оз­на­ки злочинної самовпевненості. Го­лов­на відмінність злочинної самовпевненості від не­пря­мо­го умис­лу.

Види умислу, що виділяються в теорії кримінального права: заздалегідь обдуманий умисел та умисел, що виник раптово; конкретизований та неконкретизований умисел. Кримінально-правове значення зазначених видів умислу.

Обов'язкові оз­на­ки злочинної самовпевненості.

По­нят­тя ка­зу­су (ви­пад­ку).

Змішана (складна, подвійна) фор­ма ви­ни, її зна­чен­ня. Основні форми (прояви) складної вини в юридичних складах окремих злочинів.

Мо­тив і мета зло­чи­ну, їх різне кримінально-пра­во­ве зна­чен­ня. Поняття фізіологічного афекту, його вплив на кримінальну відповідальність особи.

Помилка в кримінальному праві. Види помилок, їх вплив на вину та кримінально-правову оцінку поведінки особи.