Те­ма 3. По­нят­тя зло­чи­ну та класифікація злочинів

Визначення поняття злочину на різних етапах розвитку людської цивілізації.

По­нят­тя зло­чи­ну за кримінальним правом України. Суспільна не­без­пе­ка, кримінальна протиправність, винність і караність – обов'язкові оз­на­ки зло­чи­ну. Зміст цих оз­нак. Вчи­нен­ня діяння, що не є суспільно не­без­печ­ним. Зна­чен­ня ч. 2 ст. ІІ КК для з'ясування по­нят­тя зло­чи­ну.

Класифікація злочинів у залежності від фор­ми ви­ни та стадії за­вер­шен­ня злочинної діяльності. Класифікація злочинів по ха­рак­те­ру їхньої не­без­пе­ки. Зна­чен­ня такої класифікації.

Злочини та інші правопорушення. Відмінність злочинів від інших пра­во­по­ру­шень. Відмінність зло­чи­ну від дисциплінарного чи адміністративного про­ступ­ку. За­галь­не між зло­чи­ном і адміністративним пра­во­по­ру­шен­ням. По­нят­тя «злісне по­ру­шен­ня» у кримінальному праві та адміністративному законодавстві.

Класифікація злочинів у кримінальному праві. Окремі види класифікації злочинів, що використовуються в КК України та її кримінально-правове значення.

Те­ма 4. По­нят­тя та підстави кримінальної відповідальності

По­нят­тя кримінальної відповідальності, її пра­во­ва при­ро­да. Кримінальна відповідальність – разновид юридичної відповідальності. Родові оз­на­ки кримінальної відповідальності.

Стадії кримінальної відповідальності. Мо­мент ви­ник­нен­ня кримінально-пра­во­во­го відношення і кримінальної відповідальності.

Форми кримінальної відповідальності. Підстави виділення окремих форм кримінальної відповідальності, що передбачені КК України (покарання, звільнення від покарання та його відбування).

При­пи­нен­ня кримінально-пра­во­во­го відношення.

Підстава кримінальної відповідальності. Філософський і юри­дич­ний ас­пек­ти в питанні про підставу кримінальної відповідальності. Визначення підстави кримінальної відповідальності в КК України. Проблеми визначення підстав кримінальної відповідальності в науці кримінального права.

Те­ма 5. Склад зло­чи­ну та йо­го оз­на­ки

По­нят­тя скла­ду зло­чи­ну. Значення складу злочину. Співвідношення по­нять са­мо­го зло­чи­ну і скла­ду зло­чи­ну. Еле­мен­ти скла­ду зло­чи­ну, йо­го обов'язкові і факультативні оз­на­ки.

Ви­ди складів злочинів. Класифікації злочинів за сту­пе­ню суспільної не­без­пе­ки, за ха­рак­те­ром струк­ту­ри складів злочинів та за конструкцією.

Поняття кваліфікація злочинів. Кваліфікація злочинів як стадія застосування кримінального закону. Загальний механізм кваліфікації злочинів.

Те­ма 6. Об’єкт зло­чи­ну

По­нят­тя об'єкта зло­чи­ну. Спірні питання щодо обєкта складу злочину в науці кримінального права. Пред­мет суспільних відносин, охо­ро­ню­ва­них кримінальним за­ко­ном, суб'єкти цих відносин. Соціальний зв'язок як зміст са­мих суспільних відносин.

Класифікація (ви­ди) об'єктів зло­чи­ну. Підстави класифікації обєктів злочинів. По­нят­тя за­галь­но­го, ро­до­во­го і без­по­се­ред­нь­о­го об'єкта. Двуоб’єктні зло­чи­ни.

Ос­нов­ний та до­дат­ко­вий безпосередні об'єкти злочину.

Об'єкт та пред­мет зло­чи­ну. Зна­чен­ня пред­мет­них злочинів для кваліфікації. Зна­ряд­дя та за­со­би зло­чи­ну і їхня відмінність від пред­ме­та зло­чи­ну.