- •Поняття та особливості міжнародного права співвідношення міжнародного та внутрішньодержавного права
- •1.Поняття та визначення міжнародного права
- •2. Сутність та функції міжнародного права Функції міжнародного права
- •3.Система міжнародного права
- •4.Об’єкт та предмет міжнародного права
- •5. Співвідношення міжнародного та внутрішньодержавного права.
- •6. Міжнародно-правова норма: поняття та види. Нормотворчисть у міжнародному праві
- •Суб’єкти міжнародного права
- •Поняття та властивості суб’єкту міжнародного права. Поняття міжнародної правосуб’єктності. Види суб’єктів міжнародного права та їх класифікація.
- •2.Держави – основні суб’єкти міжнародного права. Державний суверенітет.
- •3. Визнання держав у сучасному міжнародному праві. Форми і засоби визнання. Визнання уряду. Правонаступництво держав: поняття та види.
- •4. Міжнародна правосуб’єктність народів (націй), що борються за національне визволення.
- •5. Державоподібні утворення. Міжнародна правосуб’єктність державоподібних утворень
- •6. Специфіка міжнародних організацій як суб’єктів міжнародного права.
6. Специфіка міжнародних організацій як суб’єктів міжнародного права.
Важливу роль у міжнародному співтоваристві відіграють міжнародні організації, що поділяються на міжурядові (ММУО) та неурядові (МНУО). Найбільш повно врегульовано міжнародно-правовий статус ММУО, членами яких виступають держави. Міжнародна правосуб’єктність ММУО є похідною від міжнародної правосуб’єктності держав, а міжнародно-правовий статус ММУО базується на установчому міжнародному договорі (статуті). Саме держави визначають мету, принципи, функції, обсяг прав і обов’язків ММУО. У разі потреби держави можуть не тільки змінювати міжнародно-правовий статус ММУО, а й повністю припиняти їхню діяльність. Кожна ММУО має свій спеціальний міжнародно-правовий статус, що визначається її статутом. Діяльність ММУО за межами статутних повноважень не є правомірною. Уперше міжнародну правосуб’єктність ММУО було визнано у Консультативному висновку Міжнародного Суду ООН від 11 квітня 1949 р. Пізніше в рамках ООН було розроблено Віденську конвенцію про представництво держав у їхніх відносинах із міжнародними організаціями універсального характеру від 14 березня 1975 р. та Віденську конвенцію про право договорів між державами і міжнародними організаціями або між міжнародними організаціями від 21 березня 1986 р.. Діяльність МНУО регулюється міжнародним правом частково. Так, найбільш широкий міжнародно-правовий статус має Міжнародний комітет Червоного Хреста відповідно до Женевських конвенцій 1949 р. про захист жертв збройних конфліктів. Взаємовідносини ММУО і МНУО врегульовано так званим консультативним статусом, що встановлюється для кожної ММУО окремо. На регіональному рівні було прийнято Європейську конвенцію про визнання правосуб’єктності МНУО від 24 квітня 1986 р.