- •1. Поняття кримінального процесу та кримінального провадження. Основні ознаки кримінального процесу (кримінально-процесуальної діяльності).
- •2. Поняття та система стадій кримінального процесу України. Загальна характеристика стадій кримінального провадження України.
- •3. Дія кримінального процесуального законодавства в часі, в просторі і за колом осіб.
- •4. Форми фіксування кримінального провадження.
- •5. Поняття, види та властивості судових рішень.
- •3. Рішення слідчого
- •6. Загальна характеристика та зміст принципів досудового та судового провадження.
- •7. Характеристика суда як суб’єкта кримінального провадження. Склад суду у кримінальному провадженні України. Загальна характеристика повноважень суду у кримінальному провадженні України.
- •8. Завдання та повноваження слідчого судді у кримінальному провадженні України.
- •9. Повноваження слідчого при розслідуванні злочинів і кримінальних проступків. Взаємодія слідчого з оперативними підрозділами.
- •11. Характеристика захисника як учасника кримінального процесу. Права та обов’язки захисника у кримінальному провадженні України.
- •12. Обов’язкова участь захисника у кримінальному провадженні України.
- •13. Поняття та процесуальне положення підозрюваного у кримінальному провадженні України.
- •14. Поняття та процесуальне положення обвинуваченого у кримінальному провадженні України.
- •15. Поняття та процесуальне положення потерпілого у кримінальному провадженні України.
- •16. Цивільний позов у кримінальному процесі: поняття, предмет, правова природа, порядок заявлення.
- •17. Поняття доказів у кримінальному процесі. Властивості доказів у кримінальному процесі. Поняття належності та допустимості доказів у кримінальному провадженні.
- •18. Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Особливості предмета доказування в окремих категоріях (видах) кримінального провадження.
- •19. Мета і підстави застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні України.
- •20. Поняття та види затримання у кримінальному провадженні України.
- •21. Поняття, завдання, строки, способи збирання та перевірки доказів, підсумкові рішення стадії досудового розслідування.
- •22. Поняття, види та значення загальних положень досудового розслідування.
- •23. Підслідність, її види. Місце проведення досудового розслідування.
- •24. Підстави та порядок зупинення досудового розслідування.
- •25. Строки досудового розслідування кримінальних проступків та злочинів, порядок їх обчислення та продовження.
- •26. Початок досудового розслідування у кримінальному провадженні України.
- •27. Способи збирання та перевірки доказів стороною обвинувачення та стороною захисту в стадії досудового розслідування.
- •28. Поняття, види, класифікація слідчих (розшукових) дій. Підстави і умови провадження слідчих (розшукових) дій.
- •29. Суб'єкти, уповноважені проводити слідчі (розшукові) дії. Особи, що залучаються до участі у провадженні слідчих (розшукових) дій.
- •31. Час та місце провадження слідчих (розшукових) дій.
- •32. Форма фіксування порядку та результатів проведення слідчої (розшукової) дії.
- •33. Допит свідка, потерпілого, підозрюваного. Допит свідка, потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні. Особливості допиту малолітньої або неповнолітньої особи.
- •34. Поняття і види огляду. Підстави і порядок проведення огляду. Огляд в житлі або іншому володінні особи. Огляд трупа, пов’язаний з ексгумацією.
- •35. Поняття обшуку, підстави та умови його провадження. Особливості провадження обшуку на окремих об’єктах та у окремих осіб.
- •36. Підстави проведення експертизи. Порядок залучення експерта на стадії досудового розслідування
- •37. Пред’явлення для впізнання: поняття, види, порядок провадження.
- •38. Слідчий експеримент: поняття, підстави та порядок провадження.
- •39. Освідування особи: поняття, підстави та порядок провадження.
- •40. Поняття, види, підстави та загальні положення проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
- •42. Підстави та порядок застосування запобіжних заходів на стадії досудового розслідування.
- •43. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування.
- •44. Підсумкові рішення стадії досудового розслідування, підстави їх прийняття.
- •45. Підстави та порядок закриття кримінального провадження на стадії досудового розслідування.
- •46. Обвинувальний акт, його структура та зміст, додатки до обвинувального акту.
- •47. Досудове розслідування кримінальних проступків.
- •48. Поняття та види підсудності у кримінальному провадженні України.
- •49. Поняття, завдання, строки, способи збирання та перевірки доказів, підсумкові рішення стадії підготовчого судового провадження.
- •50. Порядок підготовчого судового засідання, суб’єкти, які беруть у ньому участь. Рішення, що приймаються судом у підготовчому судовому провадженні.
- •51. Вирішення питань, пов’язаних з підготовкою до судового розгляду.
- •52. Підстави прийняття підсумкових рішень стадії підготовчого судового провадження.
- •53. Особливості збирання та перевірки доказів в суді першої інстанції.
- •54. Поняття, завдання, строки, способи збирання та перевірки доказів, підсумкові рішення стадії судового розгляду.
- •55. Частини судового розгляду кримінальної справи.
- •56. Загальні умови судового розгляду.
- •57. Гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами.
- •58. Межі судового розгляду. Зміна меж судового розгляду прокурором. Зміна меж судового розгляду судом.
- •59. Зміна обвинувачення прокурором в суді. Висунення додаткового обвинувачення. Відмова прокурора від підтримання державного обвинувачення.
- •60. Обрання, скасування або зміна запобіжного заходу на стадії судового розгляду.
- •61. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження та проведення слідчих (розшукових) дій під час судового провадження.
- •62. Підстави та порядок відкладення судового засідання судом першої інстанції.
- •63. Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження у судовому розгляді кримінальної справи.
- •64. Підстави та порядок призначення експертизи на стадії судового розгляду.
- •65. Порядок проведення допитів в судовому засіданні.
- •66. Види вироків та підстави їх ухвалення судом першої інстанції
- •67. Питання, що вирішуються судом при ухваленні вироку. Зміст вироку суду.
- •68. Спрощене судове провадження щодо кримінальний проступків.
- •69. Форми перевірки судових рішень у кримінальному провадженні України.
- •70. Поняття, завдання, строки, способи збирання та перевірки доказів, підсумкові рішення стадії перегляду судових рішень в апеляційному порядку (провадження в суді апеляційної інстанції).
- •71. Судові рішення, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку. Суб'єкти права на подання апеляційних скарг. Порядок і строки апеляційного оскарження.
- •72. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги.
- •73. Підстави для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції.
- •74. Поняття та завдання стадії виконання судових рішень.
- •75. Загальна характеристика стадії перегляду судових рішень у касаційному порядку (провадження в суді касаційної інстанції).
- •76. Підстави для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції. Повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги.
- •77. Загальна характеристика стадії перегляду судових рішень Верховним Судом України (провадження у Верховному Суді України).
- •78. Підстави та порядок перегляду судових рішень Верховним Судом України.
- •79. Поняття та загальна характеристика стадії перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами (провадження за нововиявленими обставинами).
- •80. Загальні правила кримінального провадження щодо неповнолітніх.
- •81. Кримінальне провадження щодо окремих категорій службових осіб.
- •82. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.
- •83. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення.
- •84. Кримінальне провадження на підставі угод.
- •85. Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим. Ініціювання та укладення угоди. Зміст угоди про примирення.
- •86. Угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Ініціювання та укладення угоди. Зміст угоди про визнання винуватості.
- •87. Особливості кримінального провадження, яке містить відомості, що становлять державну таємницю
63. Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження у судовому розгляді кримінальної справи.
Після виконання дій, передбачених статтею 348 цього Кодексу, головуючий з’ясовує думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та про порядок їх дослідження. Докази зі сторони обвинувачення досліджуються в першу чергу, а зі сторони захисту - у другу.
Обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду і в разі необхідності можуть бути змінені. Під час здійснення спеціального судового провадження досліджуються всі надані докази.
Суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з’ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз’яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Допит обвинуваченого здійснюється обов’язково, крім випадку, якщо він відмовився від давання показань, та випадків, передбачених частиною третьою статті 323 та статтею 381 цього Кодексу.
64. Підстави та порядок призначення експертизи на стадії судового розгляду.
Під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо 1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; 2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу.
До ухвали суду про доручення проведення експертизи у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, включаються питання, поставлені перед експертом учасниками судового провадження, судом. Суд має право не включати до ухвали питання, поставлені учасниками судового провадження, якщо відповіді на них не стосуються кримінального провадження або не мають значення для судового розгляду, обґрунтувавши таке рішення в ухвалі.
Після постановлення судом ухвали про доручення проведення експертизи судовий розгляд продовжується, крім випадків, якщо таке продовження неможливе до отримання висновку експерта.
65. Порядок проведення допитів в судовому засіданні.
Допит обвинуваченого починається з пропозиції головуючого надати показання щодо кримінального провадження, після чого обвинуваченого першим допитує прокурор, а потім захисник. Після цього обвинуваченому можуть бути поставлені запитання потерпілим, іншими обвинуваченими, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, а також головуючим і суддями. Крім того, головуючий має право протягом всього допиту обвинуваченого ставити йому запитання для уточнення і доповнення його відповідей. У разі здійснення судового розгляду стосовно декількох обвинувачених, якщо цього вимагають інтереси кримінального провадження або безпека обвинуваченого, допит одного з обвинувачених на підставі вмотивованої ухвали суду може здійснюватися з використанням відеоконференції при трансляції з іншого приміщення в порядку, передбаченому статтею 336 цього Кодексу. У судовому засіданні обвинувачений має право користуватися нотатками.
Перед допитом свідка головуючий встановлює відомості про його особу та з’ясовує стосунки свідка з обвинуваченим і потерпілим. Крім того, головуючий з’ясовує чи отримав свідок пам’ятку про права та обов’язки свідка, чи зрозумілі вони йому, і в разі необхідності роз’яснює їх, а також з’ясовує, чи не відмовляється він з підстав, встановлених цим Кодексом, від давання показань, і попереджає його про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання.
Суд зобов’язаний контролювати хід допиту свідків, щоб уникнути зайвого витрачання часу, захистити свідків від образи або не допустити порушення правил допиту. Кожний свідок допитується окремо. Свідки, які ще не дали показань, не мають права перебувати в залі судового засідання під час судового розгляду. За клопотанням сторони кримінального провадження або самого свідка свідок допитується за відсутності певного допитаного свідка. Свідка обвинувачення першим допитує прокурор, а свідка захисту - захисник, якщо обвинувачений взяв захист на себе – обвинувачений (прямий допит). Під час прямого допиту не дозволяється ставити навідні запитання, тобто запитання, у формулюванні яких міститься відповідь, частина відповіді або підказка до неї.
Перед допитом потерпілого головуючий встановлює відомості про його особу та з’ясовує стосунки потерпілого з обвинуваченим. Крім того, головуючий з’ясовує, чи отримав потерпілий пам’ятку про права та обов’язки потерпілого, чи зрозумілі вони йому, і в разі необхідності роз’яснює їх, а також попереджає його про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.
Допит малолітнього свідка і, за розсудом суду, неповнолітнього свідка проводиться в присутності законного представника, педагога чи психолога, а за необхідності – лікаря. У випадках, коли це необхідно для об’єктивного з’ясування обставин та/або захисту прав малолітнього чи неповнолітнього свідка, за ухвалою суду він може бути допитаний поза залом судового засідання в іншому приміщенні з використанням відеоконференції (дистанційне судове провадження).