52. Підстави прийняття підсумкових рішень стадії підготовчого судового провадження.

Після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

Судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.

Документи, інші матеріали, надані суду під час судового провадження його учасниками, судові рішення та інші документи і матеріали, що мають значення для цього кримінального провадження, долучаються до обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності і є матеріалами кримінального провадження (кримінальною справою).

Після призначення справи до судового розгляду головуючий повинен забезпечити учасникам судового провадження можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, якщо вони про це заявлять клопотання. Під час ознайомлення учасники судового провадження мають право робити з матеріалів необхідні виписки та копії.

Матеріали про застосування заходів безпеки стосовно осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, для ознайомлення не надаються.

53. Особливості збирання та перевірки доказів в суді першої інстанції.

У стадії судового розгляду справи здійснюється розгорнуте кримінально-процесуальне доказування і найповніше реалізуються всі принципи кримінального процесу. В ній, як і в усіх наступних судових стадіях, суд виконує державно-правову функцію здійснення правосуддя і в ході її — кримінально-процесуальну функцію вирішення справи, а прокурор — функцію обвинувачення. Останню виконують також потерпілий і його представник, а деякою мірою — цивільний позивач і його представник. Функцію захисту здійснюють підсудний, його захисник і законний представник, а також — цивільний відповідач і його представник. Таке розмежування і розподіл кримінально-процесуальних функцій у суді створює процесуальні умови для всебічного, повного й об'єктивного дослідження судом за допомогою учасників судового розгляду всіх наявних у справі і нових доказів і їх джерел, з'ясування всіх обставин кримінальної справи і правильного її вирішення.

За клопотанням сторін суду надано право доручити: проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам (ч. 1 ст. 332 КПК); органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії у разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження (ч. 3 ст. 333 КПК).

Особливість доказування у стадії судового розгляду полягає у тому, що у деяких випадках докази не досліджуються. Так, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Допит обвинуваченого здійснюється обов'язково, крім випадку, якщо він відмовився від давання показань (ч. 3, 4 ст. 349 КПК).

За клопотанням прокурора докази також не досліджуються судом при проведенні спрощеного судового провадження щодо кримінальних проступків, якщо обвинувачений, що був представлений захисником, беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду (ст. 381 КПК). У вироку суду за результатами такого провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження (ч. 2 ст. 382 КПК).