30. Об'єднання капіталів і їхні ознаки

Об’єднання капіталів передбачає, що учасники вкладають у підприємство власні кошти і ризикують тільки ними (на відміну від індивідуальних підприємств, повних партнерів та командитів, які несуть повну чи солідарну відповідальність). Ведення бізнесу у великих розмірах, що можливо тільки у рамках публічної, тобто відкритої для всіх, корпорації, зумовило обмежену (вкладеними капіталами) відповідальність учасників корпорації. За браком такого обмеження ніхто з індивідуальних інвесторів не погодився б ризикувати.Отже, обмежена відповідальність співвласників корпорацій — це плата за величезні фінансові, а відтак і бізнесові можливості публічних корпорацій. Щодо інтересів кредиторів, то вони забезпечуються законодавчими обмеженнями на створення і діяльність корпорацій і державним наглядом за дотриманням ними встановлених вимог.

31. Персональні об'єднання і їхні ознаки Персональними товариствами або об'єднаннями осіб є такі господарські товариства, в яких домінують особисті елементи. Для таких товариств (а до них належать повне товариство і командитне товариство) притаманні специфічні риси• установчий документ - засновницький договір, а в командитному товаристві з одним повним учасником - меморандум;• обов'язковість не лише майнової, a й персональної участі в товаристві для всіх (повне товариство) або частини його учасників (командитне товариство);• створення товариства з метою спільного здійснення його учасниками підприємницької діяльності, у зв'язку з чим традиційною (зафіксованою в законодавстві країн ринкової та більшості країн перехідної економіки) вимогою до учасників повного товариства та повних учасників (повних товаришів) командитного товариства є наявність у них статусу зареєстрованого суб'єкта підприємництва (в Законі "Про господарські товариства" та Цивільному кодексі України така вимога відсутня, але передбачена ч. 7 ст. 80 ГК

32. Підприємства колективної власності 1. Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників).2. Підприємствами колективної власності є виробничі кооперативи, підприємства споживчої кооперації, підприємства громадських та релігійних організацій, інші підприємства, передбачені законом

33. Комунальне підприємствоКомунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.2. Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.3. Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).4. Статутний капітал комунального унітарного підприємства утворюється органом, до сфери управління якого воно належить. Розмір статутного капіталу комунального унітарного підприємства визначається відповідною місцевою радою.Статутний капітал комунального унітарного підприємства підлягає сплаті до закінчення першого року з дня державної реєстрації такого підприємства.5. Найменування комунального унітарного підприємства повинно містити слова "комунальне підприємство" та вказівку на орган місцевого самоврядування, до сфери управління якого входить дане підприємство.6. Комунальне унітарне підприємство не несе відповідальності за зобов'язаннями власника та органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого воно входить.7. Комунальне унітарне підприємство очолює керівник підприємства, що призначається органом, до сфери управління якого входить підприємство, і є підзвітним цьому органові.8. Збитки, завдані комунальному унітарному підприємству внаслідок виконання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, підлягають відшкодуванню зазначеними органами добровільно або за рішенням суду.9. Особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначаються відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств, а також інших вимог, передбачених законом.

34.Підприємство об'єднання громадян1. Підприємством об'єднання громадян, релігійної організації є унітарне підприємство, засноване на власності об'єднання громадян (громадської організації, політичної партії) або власності релігійної організації для здійснення господарської діяльності з метою виконання їх статутних завдань.2. Право власності об'єднань громадян реалізують їх вищі статутні органи управління в порядку, передбаченому законом та статутними документами. Право власності релігійних організацій реалізується їх органами управління відповідно до закону.3. Засновником підприємства об'єднання громадян є відповідне об'єднання громадян, що має статус юридичної особи, а також об'єднання (спілка) громадських організацій у разі, якщо його статутом передбачено право заснування підприємств. Політичним партіям та юридичним особам, що ними створюються, забороняється засновувати підприємства, за винятком засобів масової інформації, підприємств, що здійснюють продаж суспільно-політичної літератури, інших пропагандистсько-агітаційних матеріалів, виробів з власною символікою, проведення виставок, лекцій, фестивалів та інших суспільно-політичних заходів.4. Релігійні організації мають право засновувати видавничі, поліграфічні, виробничі, реставраційно-будівельні, сільськогосподарські та інші підприємства, необхідні для забезпечення діяльності цих організацій.5. Підприємство об'єднання громадян, релігійної організації діє на основі статуту і є юридичною особою, здійснюючи свою діяльність на праві оперативного управління або господарського відання відповідно до вимог цього Кодексу.6. Обмеження щодо створення та діяльності окремих видів підприємств об'єднання громадян, релігійної організації встановлюються законами.

35. Поняття акціонерного товариства, його ознаки й види

Акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний капітал, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій.

35. Поняття суспільства з обмеженої відповідальність, ознакиТовариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

35. Поняття товариства з додатковою відповідальністю і його ознакТовариством з додатковою відповідальністю є господарське товариство, статутний капітал якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов'язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників.

35. Поняття повного товариства і його ознаки Повним товариством є господарське товариство, всі учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.

35. Поняття командитного товариства і його ознаки Командитним товариством є господарське товариство, в якому один або декілька учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов'язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке за законом може бути звернено стягнення (повні учасники), а інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми вкладами (вкладники).

35. Поняття об'єднання підприємств, види й ознаки1. Об'єднанням підприємств є господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.2. Об'єднання підприємств утворюються підприємствами на добровільних засадах або за рішенням органів, які відповідно до цього Кодексу та інших законів мають право утворювати об'єднання підприємств. В об'єднання підприємств можуть входити підприємства, утворені за законодавством інших держав, а підприємства України можуть входити в об'єднання підприємств, утворені на території інших держав.3. Об'єднання підприємств утворюються на невизначений строк або як тимчасові об'єднання.4. Об'єднання підприємств є юридичною особою.5. Державна реєстрація об'єднання підприємств здійснюється відповідно до статті 58 цього Кодексу.1. Залежно від порядку заснування об'єднання підприємств можуть утворюватися як господарські об'єднання або як державні чи комунальні господарські об'єднання.2. Господарське об'єднання - об'єднання підприємств, утворене за ініціативою підприємств, незалежно від їх виду, які на добровільних засадах об'єднали свою господарську діяльність.

41. Асоціація й корпораціяАсоціація— договірне об'єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об'єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об'єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації. У статуті асоціації повинно бути зазначено, що вона є господарською асоціацією. Асоціація не має права втручатися у господарську діяльність підприємств — учасників асоціації. За рішенням учасників асоціація може бути уповноважена представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями.Корпорацією в Українівизнається договірне об'єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об'єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації. Державні і комунальні господарські об'єднання утворюються переважно у формі корпорації або концерну, незалежно від найменування об'єднання (комбінат, трест тощо).

42. Концерн і консорціум.Конце́рн — фінансово-промислова група компаній. Типовим є збереження юридичної і господарської самостійності учасників, але з врахуванням координації з боку домінуючих фінансових структур. Зазвичай учасники концернів об'єднують не лише економічний потенціал, але і зусилля в ринковій стратегії. Основною перевагою концерну є концентрація фінансових і інших ресурсів. Юридична особа, що є об'єднанням підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту тощо з метою спільного просування інтересів. Консóрціуми — тимчасові статутні об'єднання промислового і банківського капіталу для досягнення спільної мети (спільне розміщення позики або здійснення єдиного промислового проекту). Консорціум може створюватися для здійснення великого капіталомісткого проекту або для спільного розміщення позики. У міжнародній торгівлі консорціуми створюються для спільної боротьби за отримання замовлень. Усередині консорціуму ролі розподіляються так, щоб кожен учасник працював в тій сфері діяльності, де він досяг найвищого технічного рівня при найменших витратах виробництва.

43. Поняття та ознаки промислово-фінансової группи.Промислово-фінансова група (ПФІ) - це таке господарське об'єднання, яке створюється Урядом України на визначений строк з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей економіки для забезпечення виробництва кінцевої продукції. Характерні риси ПФГ як особливого виду ГО:• заборона створювати ПФГ у сфері торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування населення, матеріально-технічного постачання, транспортних послуг;• створюються за ініціативою підприємств та інших організацій низової ланки економіки за рішенням Уряду України; -відсутність у ПФГ статусу юридичної особи; -мета створення - реалізація державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки, а також виробництво кінцевої продукції; -тимчасовість діяльності ПФГ (створення ПФГ на певний строк); -обов'язкова участь у ПФГ банку і водночас вимога участі лише одного банку в ПФГ;

44. Поняття та ознаки холдингу.Холдинг або голдинґ (англ. holding — утримання, зберігання) — сукупність материнської компанії та контрольованих нею дочірніх компаній. Крім простих холдингів, що являють собою материнське товариство і одне або декілька контрольованих ним дочірніх товариств (про яких говорять, що вони у відношенні один до одного є «сестринськими» компаніями) існують і складніші холдингові структури, в яких дочірні товариства самі виступають в якості материнських компаній у відношенні до інших компаній. При цьому материнська компанія, що стоїть на чолі всієї структури холдингу, іменується холдинговою компанією. Контроль материнської компанії за своїми дочірніми товариствами здійснюється як за допомогою домінуючої участі в їхньому статутному капіталі, так і за допомогою визначення їхньої господарської діяльності (наприклад, виконуючи функції їхнього одноосібного виконавчого органу), так і іншим чином, передбаченим законодавством. Характерні риси: 1. Концентрація акцій фірм різних галузей і сфер економіки або фірм, розташованих в різних регіонах.2. Багатоступінчатість, тобто наявність дочірніх, онучатих і інших споріднених компаній. Нерідко холдинг є пірамідою, очолюваною однією або двома фірмами.3. Централізація управління в рамках групи шляхом вироблення материнською компанією глобальної політики і координації сумісних дій підприємств за такими напрямками:-вироблення єдиної тактики і стратегії в глобальному масштабі;-реорганізація компаній і визначення внутрішньої структури холдингу;-здійснення міжфірмових зв'язків;-фінансування капіталовкладень в розробку нової продукції;-надання консультаційних і технічних послуг.

45. Установчі документи суб’єктів господарювання.Згідно зі ст. 57 ГК України установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання. Стосовно змісту установчих документів, вимоги до нього зазначаються у різних законах, зокрема ГК України, ЦК України, ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", ЗУ "Про господарські товариства", ЗУ "Про акціонерні товариства" тощо. За загальними правилами в установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.

46. Легітимація суб’єктів господарювання та її складові Легітимація суб'єктів підприємницької діяльності — це підтвердження державою законності входження суб'єктів підприємництва у відносини у сфері підприємництва. Легітимація суб'єктів підприємницької діяльності в Україні може включати: один елемент — державну реєстрацію (для заняття видами діяльності, що не потребують ліцензування або патентування); два елементи — державну реєстрацію і ліцензування (для заняття видами діяльності, що потребують ліцензування); три елементи — державну реєстрацію, ліцензування і патентування (для заняття видами діяльності, що потребують ліцензування і патентування).

47. Поняття державної реєстрації і її принципи.Порядок державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності регулюється Законом України від 15 травня 2003 р. № 755-ІУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (далі - Закон про державну реєстрацію). Відповідні норми щодо порядку здійснення державної реєстрації містяться і в ст. 58 ГК України, проте, зважаючи на те, що загальні норми цього Кодексу у цьому питанні суперечать нормам спеціальним, що містяться в означеному вище Законі, застосовуються правила саме Закону про державну реєстрацію. Ознаки державної реєстрації: 1. Державною реєстрацією, зокрема, вважається засвідчення факту створення юридичної особи. 2. Державною реєстрацією, зокрема, вважається засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою. 3. До процедури державної реєстрації належить і вчинення "інших реєстраційних дій", які передбачені Законом про державну реєстрацію, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. 4. Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб.

48. Загальний порядок державної реєстрації суб'єкти господарювання - юридичної особи.Для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи: - заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи, яка заповнюється друкованими літерами, і якщо надсилається державному реєстратору рекомендованим листом, повинна бути нотаріально посвідченою; - примірник оригіналу або нотаріально посвідчену копію рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи у випадках, передбачених законом; - два примірники установчих документів; - дою/мент, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи (у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

49.Стаття 247. Скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання за порушення закону1. У разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації.2. Скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання провадиться за рішенням суду, що є підставою для ліквідації даного суб'єкта господарювання відповідно до статті 59 цього Кодексу.

50-51Підсумовуючи вищевикладене, зазначимо, що "перереєстрації" фактично підлягають суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні та фізичні особи - у яких мали місце зміни відомостей, що містяться в свідоцтві про державну реєстрацію, наслідком чого є видача їм нового свідоцтва. Щодо юридичних осіб, якщо зроблені зміни не потребують внесення змін до свідоцтва про державну реєстрацію (наприклад, у разі зміни складу засновників, розміру статутного фонду тощо), має місце не "перереєстрація", а внесення змін (доповнень) до їх установчих документів та державна реєстрація цих змін. Стосовно фізичних осіб "перереєстрація" має місце у будь-якому разі, оскільки з числа тих відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та свідоцтві про державну реєстрацію, зміні потенційно підлягають лише ШБ та місце проживання.У разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників(учасників) юридичної особи на підставі факту смерті фізичної особи-засновника (учасника) та відмови інших засновників (учасників) у прийнятті спадкоємця (спадкоємців) померлого до складу засновників, крім перелічених документів, додатково подається нотаріально посвідчена копія свідоцтва про смерть фізичної особи або відповідна довідка органу реєстрації актів громадянського стану чи судове рішення про оголошення громадянина померлим.У разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною найменування або місцезнаходження юридичної особи, крім вищеназваних документів, додатково подається свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи.

52 Ліце́нзія (лат. licentia^[1] — дозвіл) — у загальному значенні — це документ, що демонструє певний дозвіл. Документ державного зразка, що засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов.Ліцензування — видача, переоформлення та анулювання ліцензій, видача дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ та ліцензійних реєстрів, контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов, видача розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, а також розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування. Це необхідна умова здійснення певних видів підприємницької діяльності, передбачених Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», що означає необхідність одержання ліцензії у встановленому законодавством порядку. З моменту одержання ліцензії підприємцю надається право здійснювати відповідний вид діяльності, що він може реалізовувати протягом строку дії ліцензії, після закінчення якого це право припиняється.

Корпоративне ліцензування — форма ліцензування, коли фірма орендує корпоративну торгову марку або логотип, що вже здобули популярність в одній з категорій товарів і послуг, а потім використовує її в суміжній категорії.

53.Процедура ліцензування певних видів господарської діяльностіУ Законі “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” встановлено не тільки єдиний перелік видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, а й єдина, уніфікована дозвільна процедура ліцензування.Перший етап процедури ліцензування — звернення суб'єкта господарювання до органу ліцензування із заявою про видачу ліцензії. Іншими словами, це ініціювання процедури ліцензування, тобто добровільне волевиявлення суб'єкта господарювання. Регламентація цього етапу здійснюється Законом стосовно форми заяви, даних, Що містяться в ній, а також документів, що додаються до заяви.Таким чином, для початку процедури ліцензування досить здійснення дій одним учасником ліцензійних відносин — суб'єктом господарювання. Закон не вимагає на цьому етапі видання яких-небудь актів з боку органу ліцензування.Подання суб'єктом господарювання заяви про видачу ліцензії має важливе процедурне значення в тому змісті, що з цією дією пов'язується початок перебігу процедурних строків, установлених Законом.Згідно зі ст.10 Закону суб'єкт господарювання, який має намір провадити певний вид господарської діяльності, що ліцензується, особисто або через уповноважений ним орган чи особу звертається до відповідного органу ліцензування із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії.Для окремих видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, до заяви про видачу ліцензії також додаються документи, вичерпний перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування. Перелік документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2001 р. № 756. Органу ліцензування забороняється вимагати від суб'єктів господарювання інші документи, не вказані у цьому Законі, крім документів, передбачених ч.5 ст.10 Закону. Другий етап процедури ліцензування — розгляд заяви та прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії або про відмову в її видачі. Згідно з ч.8 ст. 10 Закону заява про видачу ліцензії залишається без розгляду, якщо: заява подана (підписана) особою, яка не має на це повноважень; документи оформлені з порушенням вимог цієї статті.Про залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду заявник повідомляється в письмовій формі із зазначенням підстав залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду у строки, передбачені для видачі ліцензії.

54Анулювання ліцензії Підставами для анулювання ліцензії є: заява ліцензіата про анулювання ліцензії; акт про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов; наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців відомостей про перебування юридичної особи у стані припинення шляхом ліквідації (перебування фізичної особи - підприємця у стані припинення підприємницької діяльності) або про державну реєстрацію її припинення (державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця); копія свідоцтва про смерть фізичної особи - підприємця, засвідчена посадовою особою відповідного органу ліцензування або нотаріально; акт про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії; акт про встановлення факту передачі ліцензії або її копії іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності; акт про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних акт про неможливість ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов, встановлених для певного виду господарської діяльності; акт про відмову ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування або спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування. Два і більше будь-яких повторних порушень вимог Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" ( 1702-18 ) та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, може бути підставою для анулювання ліцензії на право провадження певних видів діяльності. Орган ліцензування приймає рішення про анулювання ліцензії протягом десяти робочих днів з дати встановлення підстав для анулювання ліцензії, яке вручається (надсилається) ліцензіату із зазначенням підстав анулювання не пізніше трьох робочих днів з дати його прийняття.

55.Поняття торгового патенту та його види.1. Поняття торгового патенту та його види.

Торговий патент – це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб’єкта підприємницької діяльності чи його структурного підрозділу займатися певними видами підприємницької діяльності.Тільки при наявності торгового патенту можливо займатися наступними видами підприємницької діяльності: торговельною діяльністю;іяльністю у сфері торгівлі іноземною валютою;діяльністю у сфері грального бізнесу;діяльністю з надання побутових послуг.Перелік видів діяльності, які підлягають патентуванню, є  вичерпним.Суб’єктами правовідносин, які підлягають регулюванню згідно Закону “Про патентування...”, є:фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності.юридичні особи. їх відокремлені підрозділи (філії, представництва, відділення тощо).Тобто, торговий патент повинен мати кожен пункт продажу товарів (торгова точка): магазин, кіоск, палатка, автомагазин, розвозка, лоток, прилавок, їдальня, ресторан, кафе, баз та ін.Дія Закону “Про патентування...” не розповсюджується на торговельну діяльність та діяльність по наданню побутових послуг:Підприємств і організацій Укркоопспілки, військової торгівлі, аптек, що знаходяться у державній власності, а для торгово виробничих підприємств відділів робітничого постачання тільки для тих, які знаходяться в селах, селищах та містах районного підпорядкування.Суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб, які:

здійснюють торговельну діяльність з лотків, прилавків в межах ринку і сплачують ринковий збір;сплачують податок на промисел;здійснюють продаж вирощених на особистому підсобному господарстві або ділянках продукцію рослинництва, тваринництва, бджільництва, як у живому вигляді так і у вигляді первинної переробки;

сплачують державне мито за нотаріальне засвідчення договорів відчуження власного майна (не частіше одного разу на рік);сплачують фіксований податок.Види торгового патенту: звичайний торговий патент.пільговий торговий патент – патент, який видається суб’єктам підприємницької діяльності, які здійснюють торгівлю виключно товарами вітчизняного виробництва вказаними у Законі “Про патентування...”: поштові марки, конверти, періодичні видання, проїзні квитки, товари народних промислів, готові лікарські засоби, вугілля, дрова, мило господарське, сірники, насіння овочевих культур та квітів і ін. Крім цього пільговий торговий патент видається підприємцям, які здійснюють торговельну діяльність на території військових частин виключно товарами військової атрибутики та повсякденного вжитку для військовослужбовців. У пільговому патенті обов’язково дається перелік товарів, якими здійснюється торгівля. Вартість пільгового торгового патенту 25 грн. на весь термін дії патенту.

короткостроковий торговий патент – на строк від 1 до 15 днів. Його необхідно придбати для торгівлі на ярмарках, виставках-продажах та інших короткострокових заходах, пов’язаних з демонстрацією та продажем товару. Вартість короткострокового торгового патенту за один день торгівлі 10 грн.

спеціальний торговий патент – державне свідоцтво, яке засвідчує право на особливий порядок оподаткування. Такий патент мають право придбати торговці, які здійснюють торговельну діяльність в одному приміщенні, будівлі або його частині, окрім ринків, при умові, що всі суб’єкти підприємницької діяльності придбають спеціальні торгові патенти. Вартість спеціального торгового патенту встановлюється органами місцевого самоврядування щорічно.

Суб’єкт підприємницької діяльності, який придбав спеціальний торговий патент не сплачує деякі види податків та зборів: на додану вартість, на доходи фізичних осіб, на прибуток підприємств, комунальний збір, ринковий збір та деякі інші.

Юридичні особи, які придбали спеціальний торговий патент ведуть бухгалтерський облік відповідно до існуючого законодавства, а фізичні особи – вести книгу обліку доходів і витрат у порядку встановленому центральним податковим органом.

Фізичні особи, які займаються виключно такими видами підприємницької діяльності, які вказані в патенті, звільняються від обов’язку подання декларації як суб’єкти підприємницької діяльності і подають декларації про свої доходи як громадяни, які не займаються підприємницькою діяльністю.

56пільговий торговий патент – патент, який видається суб’єктам підприємницької діяльності, які здійснюють торгівлю виключно товарами вітчизняного виробництва вказаними у Законі “Про патентування...”: поштові марки, конверти, періодичні видання, проїзні квитки, товари народних промислів, готові лікарські засоби, вугілля, дрова, мило господарське, сірники, насіння овочевих культур та квітів і ін. Крім цього пільговий торговий патент видається підприємцям, які здійснюють торговельну діяльність на території військових частин виключно товарами військової атрибутики та повсякденного вжитку для військовослужбовців. У пільговому патенті обов’язково дається перелік товарів, якими здійснюється торгівля. Вартість пільгового торгового патенту 25 грн. на весь термін дії патенту.

57. Суб’єктами правовідносин, які підлягають регулюванню згідно Закону “Пропатентування...”,фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності юридичні особи їх відокремлені підрозділи (філії, представництва, відділення тощо)Тобто, торговий патент повинен мати кожен пункт продажу товарів (торгова точка): магазин, кіоск, палатка, автомагазин, розвозка, лоток, прилавок, їдальня, ресторан, кафе, баз та ін.Дія Закону “Про патентування...” не розповсюджується на торговельну діяльність та діяльність по наданню побутових послуг:Підприємств і організацій Укркоопспілки, військової торгівлі, аптек, що знаходяться у державній власності, а для торгово виробничих підприємств відділів робітничого постачання тільки для тих, які знаходяться в селах, селищах та містах районного підпорядкування.Суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб, які:здійснюють торговельну діяльність з лотків, прилавків в межах ринку і сплачують ринковий збір;сплачують податок на промисел;здійснюють продаж вирощених на особистому підсобному господарстві або ділянках продукцію рослинництва, тваринництва, бджільництва, як у живому вигляді так і у вигляді первинної переробки;сплачують державне мито за нотаріальне засвідчення договорів відчуження власного майна (не частіше одного разу на рік);сплачують фіксований податок.Суб’єкти підприємницької діяльності, створені громадськими організаціями інвалідів (які мають податкові пільги) та здійснюють торгівлю виключно продовольчими товарами вітчизняного виробництва та продукцією, виготовленою на підприємствах Українського товариства сліпих та Українського товариства глухих.Без придбання торгового патенту мають право здійснювати торговельну діяльність суб’єкти, які здійснюють продаж виключно товарами вітчизняного виробництва, згідно переліку, встановленого Законом “Про патентування...”: хліб та хлібобулочні вироби; борошно; сіль, цукор, олія соняшникова та кукурудзяна; молоко та молочна продукція та ін.

58. Патентуванню підлягає діяльність з надання побутових послуг, яка здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їхніми структурними (відокремленими) підрозділами як в окремих приміщеннях, будівлях, їхніх частинах, так і за їхніми межами. Під побутовими послугами слід розуміти діяльність, пов'язану з наданням платних послуг для задоволення особистих потреб замовника за готівкові кошти, а також з використанням інших; форм розрахунків, включаючи кредитні картки. Перелік послуг, які відносяться до побутових, визначається Кабінетом Міністрів України і не може змінюватися протягом бюджетного року. У разі коли суб'єкт підприємницької діяльності має структурні (відокремлені) підрозділи, торговий патент на здійснення діяльності з надання побутових послуг придбавається окремо для кожного структурного (відокремленого) підрозділу. Вартість торгового патенту на здійснення діяльності з надання побутових послуг встановлюється за календарний місяць органами місцевого самоврядування залежно від місцезнаходження суб'єкта з надання побутових послуг та виду побутових послуг в межах таких граничних рівнів: — на території міста Києва, обласних центрів — від 60 до 320 гривень; — на території міста Севастополя, міст обласного підпорядкування (крім обласних центрів) і районних центрів — від 30 до 160 гривень; — на території інших населених пунктів — до 80 гривень. Термін дії торгового патенту на здійснення діяльності з надання побутових послуг становить 12 календарних місяців. Оплата вартості торгового патенту на здійснення діяльності з надання побутових послуг провадиться щомісячно до 15 числа місяця, який передує звітному.Патентуванню підлягають операції з надання послугу сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їхніми структурними (відокремленими) підрозділами. Під гральним бізнесом слід розуміти діяльність, пов'язану з влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (крім державних) та розиграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі. Казино, інші гральні місця (дома) повинні займати окремі приміщення або будівлі та мати гральний зал для відвідувачів (крім гральних автоматів та більярдних столів). Надання послуг у сфері грального бізнесу поза межами відведених на ці цілі приміщень або будівель, а також у приміщеннях, що не мають грального залу для відвідувачів, не дозволяється. У разі коли суб'єкт підприємницької діяльності має структурні (відокремлені) підрозділи, торговий патент придбавасться окремо для кожного структурного (відокремленого) підрозділу (грального місця). Патентуванню підлягають операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їхніми структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах обміну іноземної валюти. Під торгівлею готівковими валютними цінностями слід розуміти продаж готівкової іноземної валюти, інших готівкових платіжних засобів, виражених в іноземній валюті (у тому числі дорожніх, банківських та персональних чеків), а також операції з дебетування кредитних (дебетових) карток в обмін на валюту України, інших готівкових платіжних засобів, виражених у валюті України, а також в обмін на іншу іноземну валютуПатентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їхніми структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів. Під торговельною діяльністю слід розуміти роздрібну та гуртову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

59. Порядок придбання торгового патенту. Для придбання торгового патенту суб'єкту господарювання необхідно звернутися до податкової інспекції за місцем сплати збору з відповідною заявкою. В заявці обов'язково наводяться найменування суб'єкта господарювання та код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), юридична адреса (місцезнаходження) суб'єкта господарювання, вид підприємницької діяльності, для провадження якої придбається торговий патент, вид торгового патенту; найменування документа про повну або часткову сплату збору, назва та фактична адреса (місцезнаходження) пункту продажу товарів (надання платних послуг, обміну іноземної валюти, грального місця, позначення «виїзна торгівля»), найменування, дата, номер документа, що засвідчує право власності (оренди) на зазначений пункт, а також період, на який придбавається торговий патент.Видати торговий патент податкова інспекція зобов'язана в триденний термін з моменту подачі заявки.Для окремих видів діяльності та окремих суб'єктів господарювання існують свої особливості придбання патентів. Для провадження торговельної діяльності, діяльності з надання платних послуг та діяльності з торгівлі валютними цінностями для кожного відокремленого підрозділу, який не є платником податку на прибуток, торгові патенти придбаються суб'єктами господарювання за місцем реєстрації такого відокремленого підрозділу. Для провадження торговельної діяльності, діяльності з надання платних послуг та діяльності з торгівлі валютними цінностями торгові патенти придбаються окремо для кожного пункту продажу товарів, пункту з надання платних послуг, пункту обміну іноземної валюти.

60. Зупинення і припинення діяльності суб'єктів господарювання Відповідно до законодавства України можливе зупинення діяльності суб'єктів господарювання.Зупинення — це тимчасове припинення діяльності суб'єктів ідприємництва.Тимчасове припинення діяльності передбачає зупинення на певний час (до усунення виявлених недоліків) роботи структурних підрозділів, пов'язаних з обслуговуванням споживачів і реалізацією (виробництвом) товарів (п.6 Положення).Припинення суб'єктів господарювання можливо в різних формах і порядку.Згідно зі ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам — правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом.Припинення суб'єктів господарювання можливо в добровільному та у примусовому порядку, у формі ліквідації та реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення).Припинення суб'єктів господарювання можливо як у добровільному порядку (за власною ініціативою суб'єкта), так і в примусовому порядку (на підставі рішення суду або уповноваженого державного органу на підставах, передбачених законом). Якщо суб'єктом господарювання є юридична особа, то її добровільне припинення здійснюється за рішенням засновників (учасників) або відповідного органа, уповноваженого на вирішення питання про припинення. За формою припинення суб'єктів господарювання — юридичних осіб воно поділяється на реорганізацію та ліквідацію.