- •1.Поняття трудового права.
- •2.Предмет і метод трудового права.
- •4.Система і Функції трудового права.
- •6. Джерела трудового права.
- •7. Конституція України як основне джерело трудового права
- •8. Локальні та підзаконні акти як джерела трудового права
- •9.Акти органів судової влади
- •10.Акти міжнародних організацій і міжнародні договори
- •11.Поняття і види правовідносин в сфері трудового права.
- •13.Зміст трудового правовідношення
- •14.Правовідносини по забезпеченню зайнятості і працевлаштування
- •15. Правовідносини похідні від трудових, їхні види і загальна характеристика.
- •16.Поняття і види суб’єктів трудового права.
- •17.Працівники як суб’єкти трудового права, їх права та обов’язки.
- •18.Роботодавці як суб'єкти трудових правовідносин
- •19.Правовий статус трудового колективу, його повноваження.
- •20.Повноваження трудового колективу
- •21.Поняття профспілок, їх завдання.
- •22. Порядок утворення та легалізація профспілок.
- •23.Права та обов’язки профспілок.
- •24.Повноваження профспілкового виборного органу
- •27.Порядок укладення і зміст колективного договору.
- •28.Поняття, значення, сторони і види колективних угод.
- •29.Порядок укладення та зміст колективних угод.
- •30.Реалізація колективних договорів та угод та контроль за їх виконанням.
- •31.Поняття зайнятості населення. Правові гарантії права вибору виду зайнятості.
- •32.Поняття працевлаштування
- •33. Порядок працевлаштування за допомогою дсз
- •34. Додаткові гарантії працевлаштування для окремих категорій осіб
- •35.Правовий статус безробітного.
- •36.Матеріальне забезпечення безробітних в Україні.
- •38.Зміст трудового договору
- •39.Види трудового договору
- •40.Випробування при прийнятті на роботу
- •41.Порядок укладення трудового договору.
- •42. Зміна істотних умов праці
- •43.Поняття переведення на іншу роботу
- •44.Види переведення на іншу роботу
- •45.Припинення трудового договору з ініціативи працівника.
- •46.Припинення трудового договору з ініціативи роботодавця.
- •47. Розірвання трудового договору з ініціативи третіх осіб
- •48.Правові наслідки звільнення працівника з роботи
- •49.Поняття робочого часу
- •50.Види робочого часу
- •51.Режим робочого часу і порядок його встановлення
- •52.Облік робочого часу
- •53.Надурочні роботи
- •54.Поняття часу відпочинку та його види
- •55. Поняття відпусток
- •56.Порядок надання відпусток
- •57.Види відпусток їх характеристики
- •58.Поняття оплати праці та заробітної плати
- •59.Структура і функції зарплати
- •60.Методи регулювання оплати праці
- •61.Система та форми оплати праці
- •62.Оплата праці при відхиленні умов передбачених тарифами
- •63.Понятя та елементи тарифної системи
- •64.Організація оплати праці на підприємствах
- •65.Преміювання працівника
- •66.Право працівника на оплату праці та його захист
- •67.Гарантії та компенсаційні виплати
- •68.Поняття трудової дисципліни
- •69.Методи забезпечення трудової дисципліни
- •70.Внутрішній трудовий розпорядок
- •71. Система заходів заохочення працівників
- •72.Поняття і види дисциплінарної відповідальності
- •73.Дисциплінарне стягнення поняття та склад
- •75.Наслідки застосування дисциплінарного стягнення
- •76.Поняття та правова природа матеріальної відповідальності
- •77.Підстави і умови матеріальної відповідальності
- •78.Повна матеріальна відповідальність
- •79. Обмежена матеріальна відповідальність
- •80. Відповідальність роботодавця за заподіяну шкоду працівникові
- •81.Порядок відшкодування роботодавцем моральної шкоди
- •89.Поняття предмет та види трудових спорів
- •90.Причини виникнення трудових спорів
- •91.Порядок розгляду індивідуальних трудових спорів
- •92.Порядок розгляду колективних трудових спорів
- •93.Право на страйк.Порядок оголошення та проведення страйку
- •94.Судовий порядок розгляду трудових спорів
75.Наслідки застосування дисциплінарного стягнення
За порушення трудової дисципліни до загального кола працівників може застосовуватися лише один із таких заходів стягнення:
-догана;
-звільнення.
Застосування до працівника дисциплінарного стягнення — догани тягне для нього й інші негативні наслідки морального та матеріального характеру:
протягом строку дії догани як дисциплінарного стягнення заходи заохочення відповідно до частини третьої статті 151 КЗпП до працівника не застосовуються;
в разі оголошення працівникові догани відповідними положеннями про преміювання може передбачатися позбавлення такого працівникапремій, інших заохочувальних виплат або зниження їх розміру;
наявність у працівника не знятої догани враховується при визначенні його рівня кваліфікації та продуктивності праці в разі надання переважного права на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці;
догана є передумовою звільнення за пунктом 3 статті 40 КЗпП.
76.Поняття та правова природа матеріальної відповідальності
Матеріальна відповідальність як один із видів юридичної відповідальності — це обов’язок однієї сторони трудового договору — працівника або власника (уповноваженого Ним органу) відшкодувати іншій стороні збитки, заподіяні внаслідок винного, протиправного невиконання або неналежного виконання трудових обов’язків у встановленому законом розмірі й порядку.
Матеріальній відповідальності властиві усі ознаки юридичної відповідальності. Так, матеріальну відповідальність характеризує державний примус, тобто примус до виконання норм права. Ця ознака у різних галузях виявляється по-різному. Так, у цивільному та трудовому законодавстві передбачена можливість добровільного виконання обов’язку (добровільне відшкодування заподіяної шкоди). В усіх випадках діяльність щодо здійснення державного примусу можлива за умови додержання певного процедурно-процесуального порядку.
Підставою юридичної відповідальності є правопорушення, яке вказує на момент виникнення юридичної відповідальності, породжує відповідні правовідносини і певну відповідальність особи, яка вчинила правопорушення.
Працівник повинен дбайливо ставитися до майна власника підприємства, установи, організації. У свою чергу власник (або уповноважений ним орган) повинен створити працівникам умови, що забезпечують повне збереження дорученого їм майна, забезпечити здорові та нешкідливі умови праці. Невиконання чи неналежне виконання таких обов’язків, покладених на сторони трудового договору, якщо внаслідок цього заподіяна матеріальна шкода, утворює трудове майнове правопорушення і є підставою для матеріальної відповідальності/Не є правопорушеннями дії, які хоч і схожі з правопорушенням, але не визнаються такими внаслідок обставин, за яких вони були вчинені: за необхідній обороні, крайній необхідності та виробничо-госпо- ^^1 дарському ризику.
Суб’єктами матеріальної відповідальності в трудовому праві в усіх випадках є працівник і роботодавець (власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа), з яким він перебуває в трудових правовідносинах.
Матеріальну відповідальність потрібно відрізняти від майнової відповідальності, передбаченої нормами цивільного права. Матеріальна відповідальність сторін трудового договору виникає при заподіянні шкоди тільки у зв’язку з невиконанням або неналежним виконанням трудових обов’язків. У трудовому праві відшкодуванню підлягає тільки пряма дійсна шкода і, як правило, в обмеженому розмірі — не більше середнього місячного заробітку працівника, який заподіяв шкоду. Ця відповідальність не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством; нестримані доходи або упущена вигода, на відміну від цивільного права, відшкодуванню не підлягають. У цивільному праві завжди діє принцип повного відшкодування збитків. Межі матеріальної відповідальності працівників диференціюються залежно від форми вини, виду майна, якому заподіяна шкода, характеру трудової функції, яку виконує працівник, чого немає в цивільному праві. За нормами трудового права працівники звільняються від матеріальної відповідальності за шкоду, яка може бути віднесена до категорії нормального виробничо-господарського ризику. Тягар доведення наявності підстави й умов матеріальної відповідальності працівника лежить на власникові або уповноваженому ним органі (ст. 138 КЗпП України), тобто діє презумпція невинності працівника, в той час як у цивільному праві встановлена презумпція вини, яка заподіює шкоди.
Матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності.