24.Повноваження профспілкового виборного органу

Відповідно до статті 38 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяль­ності» (далі – Закон) ви­борний профспілковий орган первинної проф­спілкової організації на підприємстві, в установі або організації здійснює таку діяльність:

1) укладає та контролює виконання колективного трудового договору, зві­тує про його виконання на загальних зборах тру­дового колективу, зверта­ється з вимогою до відпо­відних органів про при­тягнення до відповідаль­ності посадових осіб за невиконання умов колек­тивного договору;

2) разом із роботодавцем вирішує питання запрова­дження, перегляду та змі­ни норм праці;

3) разом із роботодавцем вирішує питання оплати праці працівників під­приємства, форм і систем оплати праці, розцінок, тарифних сіток, схем по­садових окладів, умов за­провадження та розмірів надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних чи компен­саційних виплат;

4) разом із роботодавцем вирішує питання робочо­го часу й часу відпочин­ку, погоджує графіки змінності та надання від­пусток, запровадження підсумованого обліку ро­бочого часу, дає дозвіл на проведення надурочних робіт, робіт у вихідні дні тощо;

5) разом із роботодавцем вирішує питання соціаль­ного розвитку підприєм­ства, поліпшення умов праці, матеріально-побутового, медичного обслуговування праців­ників;

6) бере участь у вирішенні соціально-економічних питань, визначенні та за­твердженні переліку й на­дання працівникам соці­альних пільг;

7) бере участь у розро­бленні правил внутріш­нього трудового розпо­рядку підприємства, уста­нови або організації;

8) представляє інтереси працівників за їх дору­ченням при розгляді тру­дових індивідуальних спорів та у колективному трудовому спорі, сприяє його вирішенню;

9) ухвалює рішення про вимогу до роботодавця розірвати трудовий дого­вір (контракт) із керівни­ком підприємства, уста­нови, організації, якщо він порушує цей Закон, законодавство про працю, ухиляється від участі у переговорах щодо укла­дення або зміни колек­тивного договору, не ви­конує зобов’язань за ко­лективним договором, до­пускає інші порушення законодавства про колек­тивні договори;

10) дає згоду або відмов­ляє у видачі згоди на розі­рвання трудового догово­ру з ініціативи роботодав­ця з працівником, який є членом діючої на підпри­ємстві, в установі, органі­зації профспілки, у ви­падках, передбачених за­коном;

11) бере участь у розсліду­ванні нещасних випадків, професійних захворю­вань та аварій, роботі ко­місії з питань охорони праці;

12) здійснює громадський контроль за виконанням роботодавцем законодав­ства про працю та про охорону праці, за забезпе­ченням на підприємстві, в установі або організації безпечних та нешкідли­вих умов праці, виробни­чої санітарії, правильним застосуванням установле­них умов оплати праці, вимагає усунення виявле­них недоліків;

13) здійснює контроль за підготовкою та поданням роботодавцем докумен­тів, потрібних для при­значення пенсій праців­никам і членам їхніх сімей;

14) здійснює контроль за наданням пенсіонерам та інвалідам, які до виходу на пенсію працювали на підприємстві, в установі або організації, права ко­ристування на рівні з його працівниками наяв­ними можливостями щодо медичного обслуго­вування, забезпечення житлом, путівками до оздоровчих і профілак­тичних закладів та інши­ми соціальними послуга­ми згідно із статутом під­приємства, установи або організації та колектив­ним договором;

15) представляє інтереси застрахованих осіб комі­сії із соціального страху­вання, направляє праців­ників на умовах, передба­чених колективним дого­вором або угодою, до са­наторіїв, профілакторіїв і будинків відпочинку, ту­ристичних комплексів, баз та оздоровчих закла­дів, перевіряє організа­цію медичного обслугову­вання працівників і чле­нів їхніх сімей;

25. Організації роботодавців.Роботодавці мають право на свободу об'єднання в організації для здійснення і захисту своїх прав та задоволення соціальних, економічних та інших законних інтересів на основі вільного волевиявлення без будь-якого попереднього дозволу, вступу до таких організацій на умовах і в порядку, визначених їх стату­тами, участі в організаціях роботодавців, а також вільного ви­ходу з них на умовах і в порядку, визначених законодавством та їх статутами, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Для виконання статутних завдань організації роботодавців мають право на добровільних засадах створювати або вступати до об'єднань організацій роботодавців і вільно виходити з них.

Дія цього Закону поширюється на організації роботодавців та їх об'єднання усіх рівнів, а також на утворені ними органи. Питання діяльності організацій роботодавців та їх об'єднань регулюється Законом України "Про об'єднання громадян".

У повній назві організації роботодавців чи об'єднання органі­зацій роботодавців має бути слово "роботодавець" або похідні від нього слова.

Визначення "організація роботодавців", "об'єднання органі­зацій роботодавців" та похідні від них можуть використовувати лише ті організації та їх об'єднання, які створені і діють від­повідно до цього Закону.

Організації роботодавців та їх об'єднання створюються і діють з метою представництва та захисту законних інтересів роботодавців у економічній, соціально-трудовій та інших сфе­рах, у тому числі в їх відносинах з іншими сторонами соціаль­ного партнерства.

Основними завданнями організацій роботодавців та їх об'єднань є:

– співпраця з органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самовря­дування, професійними спілками, їх об'єднаннями та іншими організаціями найманих працівників;

– забезпечення представництва та захист законних інтере­сів і прав роботодавців у відносинах з органами державної вла­ди, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування, професійними спілками, їх об'єднан­нями та іншими організаціями найманих працівників, іншими об'єднаннями громадян;

– участь у формуванні та реалізації соціально-економічної політики держави;

– участь у проведенні колективних переговорів та укладан­ні генеральної, регіональних і галузевих угод, забезпечення виконання своїх зобов'язань за укладеними угодами;

– координація діяльності роботодавців у виконанні зобо­в'язань за генеральною, регіональними чи галузевими угодами;

– контроль за виконанням іншими сторонами соціального партнерства зобов'язань за генеральною, регіональними та га­лузевими угодами;

– сприяння максимальному дотриманню інтересів робото­давців під час вирішення колективних трудових спорів (кон­фліктів);

– сприяння розв'язанню колективних трудових спорів, запобігання страйкам як засобу вирішення цих конфліктів;

26..Поняття, значення і сторони колективного договору.

Колективний договір - це локальний нормативно-правовий акт, який регулює трудові, соціально-економічні відносини між власником і працівниками даного підприємства. Колективний договір укладається на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності й господарювання, які використовують найману працю і які володіють правами юридичної особи. У законі не визначена мінімальна гранична кількість найманих працівників на підприємстві, за якої має бути укладений колективний договір.

Колективний договір об'єднує в собі риси договору і нормативно-правового акта. Сьогодні це найважливіший локальний нормативно-правовий акт, що визначає умови праці, умови оплати праці, соціальні гарантії для працівників на підприємстві, в установі, організації. Разом з тим це не тільки правовий акт, але й акт соціального партнерства на рівні підприємства між працівниками і власником або уповноваженим ним органом, результат узгодження їхніх інтересів.

Згідно із Законом України "Про колективні договори і угоди" сторонами колективного договору є власник або уповноважений ним орган, з одного боку, і один або декілька профспілкових або інших, уповноважених на представництво трудовим колективом, органів, а у разі відсутності таких органів - представники трудящих, обрані й уповноважені трудовим колективом, з іншого боку.

Потрібно звернути увагу, якщо визначення першої сторони колективного договору - власник майна підприємства, тобто роботодавець, - відповідає дійсності, то визначення другої сторони вимагає уточнення: нею виступає трудовий колектив, оскільки саме він буде виконувати взяті за договором зобов'язання. Профспілкові органи виступають представниками трудового колективу для проведення підготовчої роботи щодо укладення колективного договору Трудові колективи на загальних зборах уповноважують профком або інший орган представляти свої інтереси в процесі підготовки колективного договору.

За наявності на підприємстві кількох профспілкових організацій вони повинні сформувати загальний представницький орган для ведення переговорів. Не допускається ведення переговорів і укладення колективних договорів і угод від імені працівників організаціями або органами, які фінансуються власником, політичними партіями. У випадку, якщо інтереси трудового колективу представляє профспілковий орган, інтереси власника не можуть представляти особи, які є членами виборного органу цієї профспілки.