- •1.Поняття трудового права.
- •2.Предмет і метод трудового права.
- •4.Система і Функції трудового права.
- •6. Джерела трудового права.
- •7. Конституція України як основне джерело трудового права
- •8. Локальні та підзаконні акти як джерела трудового права
- •9.Акти органів судової влади
- •10.Акти міжнародних організацій і міжнародні договори
- •11.Поняття і види правовідносин в сфері трудового права.
- •13.Зміст трудового правовідношення
- •14.Правовідносини по забезпеченню зайнятості і працевлаштування
- •15. Правовідносини похідні від трудових, їхні види і загальна характеристика.
- •16.Поняття і види суб’єктів трудового права.
- •17.Працівники як суб’єкти трудового права, їх права та обов’язки.
- •18.Роботодавці як суб'єкти трудових правовідносин
- •19.Правовий статус трудового колективу, його повноваження.
- •20.Повноваження трудового колективу
- •21.Поняття профспілок, їх завдання.
- •22. Порядок утворення та легалізація профспілок.
- •23.Права та обов’язки профспілок.
- •24.Повноваження профспілкового виборного органу
- •27.Порядок укладення і зміст колективного договору.
- •28.Поняття, значення, сторони і види колективних угод.
- •29.Порядок укладення та зміст колективних угод.
- •30.Реалізація колективних договорів та угод та контроль за їх виконанням.
- •31.Поняття зайнятості населення. Правові гарантії права вибору виду зайнятості.
- •32.Поняття працевлаштування
- •33. Порядок працевлаштування за допомогою дсз
- •34. Додаткові гарантії працевлаштування для окремих категорій осіб
- •35.Правовий статус безробітного.
- •36.Матеріальне забезпечення безробітних в Україні.
- •38.Зміст трудового договору
- •39.Види трудового договору
- •40.Випробування при прийнятті на роботу
- •41.Порядок укладення трудового договору.
- •42. Зміна істотних умов праці
- •43.Поняття переведення на іншу роботу
- •44.Види переведення на іншу роботу
- •45.Припинення трудового договору з ініціативи працівника.
- •46.Припинення трудового договору з ініціативи роботодавця.
- •47. Розірвання трудового договору з ініціативи третіх осіб
- •48.Правові наслідки звільнення працівника з роботи
- •49.Поняття робочого часу
- •50.Види робочого часу
- •51.Режим робочого часу і порядок його встановлення
- •52.Облік робочого часу
- •53.Надурочні роботи
- •54.Поняття часу відпочинку та його види
- •55. Поняття відпусток
- •56.Порядок надання відпусток
- •57.Види відпусток їх характеристики
- •58.Поняття оплати праці та заробітної плати
- •59.Структура і функції зарплати
- •60.Методи регулювання оплати праці
- •61.Система та форми оплати праці
- •62.Оплата праці при відхиленні умов передбачених тарифами
- •63.Понятя та елементи тарифної системи
- •64.Організація оплати праці на підприємствах
- •65.Преміювання працівника
- •66.Право працівника на оплату праці та його захист
- •67.Гарантії та компенсаційні виплати
- •68.Поняття трудової дисципліни
- •69.Методи забезпечення трудової дисципліни
- •70.Внутрішній трудовий розпорядок
- •71. Система заходів заохочення працівників
- •72.Поняття і види дисциплінарної відповідальності
- •73.Дисциплінарне стягнення поняття та склад
- •75.Наслідки застосування дисциплінарного стягнення
- •76.Поняття та правова природа матеріальної відповідальності
- •77.Підстави і умови матеріальної відповідальності
- •78.Повна матеріальна відповідальність
- •79. Обмежена матеріальна відповідальність
- •80. Відповідальність роботодавця за заподіяну шкоду працівникові
- •81.Порядок відшкодування роботодавцем моральної шкоди
- •89.Поняття предмет та види трудових спорів
- •90.Причини виникнення трудових спорів
- •91.Порядок розгляду індивідуальних трудових спорів
- •92.Порядок розгляду колективних трудових спорів
- •93.Право на страйк.Порядок оголошення та проведення страйку
- •94.Судовий порядок розгляду трудових спорів
50.Види робочого часу
Розрізняють такі види робочого часу: нормальний, скорочений і неповний робочий час.
Для нормального робочого часу характерним є встановлення двох нормативів. Так, відповідно до ст. 50 КЗпП України нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Ст. 52 КЗпП встановлює, що тривалість щоденної роботи при 6-денному робочому тижні не може перевищувати 7 годин.
Звернемо увагу на те, що на рівні закону встановлено тривалість робочого дня лише при 6-денному робочому тижні. При 5-денному тижні тривалість робочого дня визначається у правилах внутрішнього трудового розпорядку конкретного підприємства.
Звичайно застосовуються два види робочого тижня: 5-денний з двома вихідними днями і 6-денний одним вихідним днем.
Рішення про введення 5- або 6-денного робочого тижня приймається власником спільно з профспілковим органом з урахуванням специфіки роботи, думки трудового колективу і за узгодженням з місцевою радою. 40-годинна гранична норма робочого часу має дотримуватися при 5- і 6-денному робочому тижні.
При 6-денному робочому тижні тривалість робочого дня напередодні вихідного дня не може перевищувати 5 годин (ст. 53 КЗпП).
Скорочений робочий час характеризується такими юридичними ознаками: встановлюється у законодавстві; не тягне за собою зменшення заробітної плати; встановлюється з урахуванням фізіологічних особливостей працівників, умов праці та деяких інших підстав диференціації.
Так, згідно зі ст. 51 КЗпП для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, встановлюється скорочена тривалість робочого часу — від 24 до 36 годин на тиждень.
Законодавством встановлено скорочений 36-годинний робочий тиждень для деяких категорій працівників, трудова діяльність яких пов'язана з особливим характером праці (наприклад, для педагогічних і науково-педагогічних працівників відповідно до Законів України "Про наукову і науково-педагогічну діяльність", "Про освіту", "Про вищу освіту"; для медичних працівників та Ін.) або за станом здоров'я (для окремих категорій інвалідів).
Скорочену тривалість робочого часу передбачено для неповнолітніх працівників з метою охорони їх здоров'я. Так, для працівників віком від 16 до 18 років встановлено 36-годинний робочий тиждень, віком від 15 до 16 років — 24-годинний робочий тиждень (ст. 51 КЗпП). Для учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул, — не більше 24 годин на тиждень, а якщо учні працюють протягом навчального року у вільний від занять час, то тривалість їх робочого часу не повинна перевищувати половини тієї норми» яку встановлено для осіб відповідного віку, тобто для учнів віком від 14 до 16 років — не більше 12 годин на тиждень, а віком від 16 до 18 років — 18 годин на тиждень (ст. 51 КЗпП).
Скорочується тривалість робочого часу напередодні святкових днів на 1 годину як при 6-денному, так і при 5-денному робочому тижні (ст. 53 КЗпП). Це положення не поширюється на працівників, яким встановлено скорочений робочий час на інших підставах (ст. 51 КЗпП).
Неповний робочий часвстановлюється не законодавством, а відповідно до ст. 56 КЗпП угодою сторін. Така угода може мати місце як при вступі на роботу, так і в період роботи.
Видами неповного робочого часу є такі: а) неповний робочий день; б) неповний робочий тиждень; в) поєднання неповного робочого дня і неповного робочого тижня.
Неповний робочий час може бути встановлений як на певний термін, так і без зазначення терміну. При неповному робочому часі (на відміну від скороченого) оплата праці проводиться пропорційно відпрацьованому часу, а при відрядній оплаті праці — залежно від виробітку.