34. Додаткові гарантії працевлаштування для окремих категорій осіб

Держава забезпечує надання додаткових гарантiй щодо працевлаштування працездатним громадянам у працездатному вiцi, якi потребують соцiального захисту i не здатнi на рiвних конкурувати на ринку працi, у тому числi: а) жiнкам, якi мають дiтей вiком до шести рокiв; б) одиноким матерям, якi мають дiтей вiком до чотирнадцяти рокiв або дiтей-iнвалiдiв; в) молодi, яка закiнчила або припинила навчання у середнiх загальноосвiтнiх школах, професiйно-технiчних закладах освiти, звiльнилася зi строкової вiйськової або альтернативної (невiйськової) служби i якiй надається перше робоче мiсце, дiтям (сиротам), якi залишилися без пiклування батькiв, а також особам, яким виповнилося п'ятнадцять рокiв i якi за згодою одного iз батькiв або особи, яка їх замiнює, можуть, як виняток, прийматися на роботу; г) особам передпенсiйного вiку (чоловiкам по досягненнi 58 рокiв, жiнкам - 53 рокiв); д) особам, звiльненим пiсля вiдбуття покарання або примусового лiкування. 2. Для працевлаштування зазначених у пунктi 1 цiєї статтi категорiй громадян мiсцевi державнi адмiнiстрацiї, виконавчi органи вiдповiдних рад за поданням центрiв зайнятостi бронюють на пiдприємствах, в установах i органiзацiях, незалежно вiд форм власностi, з чисельнiстю понад 20 чоловiк до 5 процентiв загальної кiлькостi робочих мiсць за робiтничими професiями, у тому числi з гнучкими формами зайнятостi. У разi скорочення чисельностi або штату працiвникiв пiдприємств, установ i органiзацiй у розмiрi, що перевищує встановлену квоту, мiсцевi державнi адмiнiстрацiї, виконавчi органи вiдповiдних рад зменшують або взагалi не встановлюють квоти для цих пiдприємств, установ i органiзацiй. 3. У разi вiдмови у прийомi на роботу громадян iз числа категорiй, зазначених у пунктi 1 цiєї статтi, у межах установленої бронi з пiдприємств, установ i органiзацiй державна служба зайнятостi стягує штраф за кожну таку вiдмову у п'ятдесятикратному розмiрi неоподатковуваного мiнiмуму доходiв громадян. Одержанi кошти спрямовуються до мiсцевої частини державного фонду сприяння зайнятостi населення i можуть використовуватися для фiнансування витрат пiдприємств, установ i органiзацiй, якi створюють робочi мiсця для цих категорiй населення понад встановлену квоту.

35.Правовий статус безробітного.

безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Статусу безробітного зможе набути:

особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи;

інвалід, який не досяг встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» та «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам»;

особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.

Статус безробітного надаватиметься за особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Зареєстровані безробітні мають право на:

безоплатне одержання від територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції:

послуг з пошуку підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, в тому числі на громадські та інші роботи тимчасового характеру;

консультаційних, інформаційних та профорієнтаційних послуг з метою обрання або зміни виду діяльності (професії);

інформації про свої права та обов'язки як безробітного;

відомостей про себе, які містяться в Єдиній інформаційно-аналітичній системі;

матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги

права на виплату допомоги по безробіттю на період участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру (тривалістю до 180 днів, зокрема у разі заміщення тимчасово відсутнього працівника) у розмірах, встановлених до укладення ними строкового трудового договору на участь у таких роботах;

оскарження, у тому числі до суду, дій або бездіяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, їх посадових осіб, що призвели до порушення прав щодо зайнятості особи.