- •Предмет і структура курсу Українська мова за професійним спрямуванням.
- •Мова як засіб професійного спілкування.
- •Поняття про сучасну українську літературну норму. Типи мовних норм. Форми сучасної української літературної мови.
- •Понятя усного та писменого мовлення. Майстерність публічного виступу. Види підготовки до виступу.
- •Промова адвоката, прокурора, судді під час судового засідання. Судові промови відомих адвокатів.
- •Кодифікація мови. Місце мови в комунікативній деонтиці юриста.
- •Функціональна диференціація сучасної українськой мови.
- •Офіційно-діловий стиль як один із функціональних стилів сучасної української мови. Оосбливості офіційно-ділового стилю. Кліше.
- •Сучасна українська ділова мова: етапи становлення, проблеми та перспективи розвитку.
- •Поняття про документ, його властивості та вимоги до його оформлення. Мовностильові особливості тексту документу.
- •Мова і професія. Мовленнєва діяльність як один з основних видів діяльності людини.
- •Мовленнєвий етикет — невід'ємний етикет професійної культури юриста.
- •Правила культури спілкування (за і. Томаном).
- •Поняття спілкування. Особливості професійного спілкування.
- •Етичні норми та нормативи. Професійна юридична етика.
- •Правові те етичні обмеження під час діяльності правочинців.
- •Форми та функції спілкування юристів у ділових стосунках.
- •Бар'єри у спілкуванні, його рівні.
- •Сучасні теорії міжособистісних стосунків.
- •Допит як різновид переговорів.
- •Психологічні особливості професійного спілкування.
- •Основи комунікативної лінгвістики.
- •Нлп як мистецтво комунікації.
- •Загальні засади психолінгвістики.
- •Герменевтика як наука тлумачення текстів.
- •Закон про мови в урср — нормативно-правова основа утвердження українскьої мови як державної в Україні.
- •Конституція україни про функціонування та розвиток мов в Україні.
- •Державна мова та її функції.
- •33. Функції мови в суспільстві.
- •Види документів та їх класифікація.
- •Документи юридичного фаху.
- •Документи щодо особового складу: автобіографія, характеристика, накази щодо особового складу, резюме, заява.
- •Види службових листів. Ділове листування. Вимоги до офіційного листування.
- •47.Етикет ділового листування.
- •Оформлення довідково-інформаційних документів: оголошення, запрошення, доповідні та пояснювальні записки, віробничі звіти.
- •Позовна заява.
- •Загальне поняття про лексику, лексикологію, терміни та термінологію.
- •Слово як найменша самостійна одиниця мови, його лексичне значення.
- •Стилістична диференціація української лексики. Професійна лексика.
- •Канцеляризми та штампи.
- •Фразеологія у професійному спілкуванні юристів. Українська лексикографія.
- •Українська юридична термінологічна система. З історії розвитку мови права.
- •Поняття юридичного терміна. Класификація юридичних термінів.
- •Запозичення в юридичній термінологіі.
- •Труднощі, що вивникають в перекладі з російської на українську мову. Синоніми, омоніми та пароніми в юридичній термінологіі.
- •Міжмовні пароніми.
- •Словники енциклопедичні, тлумачні, перекладні та інші типи словників.
- •Багатозначні слова та омоніми.
- •Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення. Абревіатури загальновживані та вузькоспеціалізовані в юридичному тексті.
-
Кодифікація мови. Місце мови в комунікативній деонтиці юриста.
Кодифікація мови - уніфікація, упорядкування, відкидання всього чужого для літературної мови і прийняття всього, що її збагачує.
Засобами кодифікації мови є словники, довідники з мови, підручники для середньої та вищої школи, наукові лінгвістичні дослідження, що встановлюють норму, твори (художні, наукові, публіцистичні), взірці мовлення людей, які досконало володіють українською мовою і мають високий соціокультурний авторитет.
Оскільки мова є засобом вираження думки, пізнання та діяльності, то правильного професійного спілкування людина навчається все своє життя.
Знання професійної лексики підвищує ефективність праці, допомагає досягти кращих результатів на виробництві, орієнтуватись у складній професійній ситуації та спілкуватися з представниками своєї професії.
-
Функціональна диференціація сучасної українськой мови.
Сучасна українська літературна мова поєднує системи писемного і усного літературного мовлення. Функціональна розгалуженість мови породжує стилі літературної мови.
Стиль (від лат. stylus) - це система мовних елементів, способів відбору і уживання їх, об'єднаних певним функціональним призначенням.
Стилі сучасної українськой мови: розмовний, офіційно-діловий, науковий, публіцистичний, художній. Також окремо іноді виділяють конфесійний стиль, епістолярний та уснорозмовний (риторика).
-
Офіційно-діловий стиль як один із функціональних стилів сучасної української мови. Оосбливості офіційно-ділового стилю. Кліше.
Офіційно-діловий стиль - це функціональний стиль літературної мови, який обслуговує сферу ділових стосунків (місцевого, галузевого, державного діловодства) та юридично-правових, виробничо-економічних, дипломатичних стосунків в офіційному спілкуванні.
Офіційно-ділові папери (протокол, акт, заява, закон, указ, договір, комюніке, нота) відзначаються чітким і лаконічним викладом змісту, дотриманням логічних законів, стандартизацією.
Лексичні засоби офіційно-ділового стилю обмежені, щоб уникнути неконкретності міркування. У синтаксичному оформленні тексту ділових паперів поширені інфінітивні конструкції, складні речення із підрядними реченнями умови, причини, наслідку.
офіційно-діловий стиль висовує суворі вимоги до лексики:
-
широке, тематично зумовлене використання термінології (юридичної, економічної, термінів діловодства);
-
широке використання скорочених слів;
-
відсутність діалектизмів, жаргонізмів, просторічної лексики;
-
відсутність фразеологізмів;
-
недоречність вживання "високих" та емоційно-забарвлених слів;
-
обмеженість вживання іншомовних слів;
-
вживання обмежених лексичних зв'язків (службовий лист складається, а не пишеться; догана оголошується);
-
мінімальне використання вигуків, часток, слів з суфіксами суб'єктивної оцінки.
Морфологічні особливості офіційно-ділового стилю мови:
-
вживання віддієслівних іменників;
-
вживання іменників чоловічого роду при позначенні посади, професії;
-
переважне вживання відносних прикметників;
-
ступінь більшого чи меншого вияву якості передається переважно аналітичною формою (більш високий);
-
кількісні числівники без вказівки на одиницю виміру відтворюються словами, а якщо число супроводжується найменуванням одиниць виміру, воно пишеться цифрами (7 годин);
-
широке вживання дробових числівників;
-
вживання займенника першої особи однини та множини обмежене;
-
найпоширенішою дієслівною формою в ділових паперах є дієслово теперішнього часу у першій або третій особі множини та однини (ми вимагаємо, дирекція звертається);
-
широке вживання дієприкметників і дієприслівників;
-
мінімальне вживання прислівників;
-
відсутність вигуків.
Синтаксис офіційно-ділового стилю мови характеризується такими особливостями:
-
вимога дотримання прямого порядку слів;
-
переважне використання розповідних речень, питальні та окличні речення зустрічаються досить рідко;
-
активне вживання безособових речень (звертаємо Вашу увагу...);
-
активне вживання пасивних конструкцій (комісією встановлено...);
-
використання речень з однорідними членами;
-
переважне вживання складнопідрядних речень;
-
переважне вживання інфінітивних конструкцій;
-
вживання дієприкметникових та дієприслівникових зворотів;
-
переважне вживання непрямої мови.
Лише в офіційно-діловому стилі допустимі мовні кліше, стереотипні конструкції, як-от: з метою; у зв'язку з тим, що (через те, що); з огляду на те, що; зважаючи на те, що; зважаючи на викладене вище; відповідно до; в порядку...; згідно з; по лінії; оскільки... то; або усталені словосполучення: прошу дозволити; взяти до уваги; довести до відома; взяти за основу; взяти зобов'язання; таким чином; ми, що нижче підписались тощо.