- •Предмет і структура курсу Українська мова за професійним спрямуванням.
- •Мова як засіб професійного спілкування.
- •Поняття про сучасну українську літературну норму. Типи мовних норм. Форми сучасної української літературної мови.
- •Понятя усного та писменого мовлення. Майстерність публічного виступу. Види підготовки до виступу.
- •Промова адвоката, прокурора, судді під час судового засідання. Судові промови відомих адвокатів.
- •Кодифікація мови. Місце мови в комунікативній деонтиці юриста.
- •Функціональна диференціація сучасної українськой мови.
- •Офіційно-діловий стиль як один із функціональних стилів сучасної української мови. Оосбливості офіційно-ділового стилю. Кліше.
- •Сучасна українська ділова мова: етапи становлення, проблеми та перспективи розвитку.
- •Поняття про документ, його властивості та вимоги до його оформлення. Мовностильові особливості тексту документу.
- •Мова і професія. Мовленнєва діяльність як один з основних видів діяльності людини.
- •Мовленнєвий етикет — невід'ємний етикет професійної культури юриста.
- •Правила культури спілкування (за і. Томаном).
- •Поняття спілкування. Особливості професійного спілкування.
- •Етичні норми та нормативи. Професійна юридична етика.
- •Правові те етичні обмеження під час діяльності правочинців.
- •Форми та функції спілкування юристів у ділових стосунках.
- •Бар'єри у спілкуванні, його рівні.
- •Сучасні теорії міжособистісних стосунків.
- •Допит як різновид переговорів.
- •Психологічні особливості професійного спілкування.
- •Основи комунікативної лінгвістики.
- •Нлп як мистецтво комунікації.
- •Загальні засади психолінгвістики.
- •Герменевтика як наука тлумачення текстів.
- •Закон про мови в урср — нормативно-правова основа утвердження українскьої мови як державної в Україні.
- •Конституція україни про функціонування та розвиток мов в Україні.
- •Державна мова та її функції.
- •33. Функції мови в суспільстві.
- •Види документів та їх класифікація.
- •Документи юридичного фаху.
- •Документи щодо особового складу: автобіографія, характеристика, накази щодо особового складу, резюме, заява.
- •Види службових листів. Ділове листування. Вимоги до офіційного листування.
- •47.Етикет ділового листування.
- •Оформлення довідково-інформаційних документів: оголошення, запрошення, доповідні та пояснювальні записки, віробничі звіти.
- •Позовна заява.
- •Загальне поняття про лексику, лексикологію, терміни та термінологію.
- •Слово як найменша самостійна одиниця мови, його лексичне значення.
- •Стилістична диференціація української лексики. Професійна лексика.
- •Канцеляризми та штампи.
- •Фразеологія у професійному спілкуванні юристів. Українська лексикографія.
- •Українська юридична термінологічна система. З історії розвитку мови права.
- •Поняття юридичного терміна. Класификація юридичних термінів.
- •Запозичення в юридичній термінологіі.
- •Труднощі, що вивникають в перекладі з російської на українську мову. Синоніми, омоніми та пароніми в юридичній термінологіі.
- •Міжмовні пароніми.
- •Словники енциклопедичні, тлумачні, перекладні та інші типи словників.
- •Багатозначні слова та омоніми.
- •Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення. Абревіатури загальновживані та вузькоспеціалізовані в юридичному тексті.
-
Етичні норми та нормативи. Професійна юридична етика.
Для всіх юристів повинні бути характерні такі якості:
У соціальній сфері: намагання встановити істину, справедливість, гуманізм, чесність.
У пошуково-пізнавальній сфері – спостережливість (цілеспрямоване сприйняття предметів та явищ через призму професійно-юридичної діяльності). Уважність (увага психічній діяльності до певних об’єктів).
У сфері реконструктивно-конструктивної діяльності: здібність всебічно аналізувати отриману інформацію. Здібність формулювати гіпотези. Творчий, оригінальний підхід до розв’язання задач. Проникливість.
У сфері засвідчувальної діяльності:
а) розвинута письмова мова;
б) здібності швидко узагальнювати інформацію;
в) вміння дати письмовий опис юридичного явища.
У сфері організаційної діяльності: само дисциплінованість, цілеспрямованість, наполегливість, вміння організовувати людей.
У сфері комунікативної діяльності: емоційна врівноваженість, тактовність, здібність чітко формулювати свої думки.
Існують особисті якості, які є негативними для юриста:
З соціальної точки зору – цинізм, нечесність, владолюбство, жорстокість, авантюризм.
У пошуковій сфері - неуважність, відсутність пошукової домінанти (юридичний азарт).
В реконструктивній сфері - низький рівень інтелекту, стереотипність і консервативність мислення.
У засвідчувальній сфері - недбалість, невміння швидко передавати усну мову письмово.
В організаційній сфері – не цілеспрямованість , відсутність організаційних здібностей.
В комунікативній сфері - імпульсивність, велика сором’язливість, грубість в поводженні з людьми.
-
Правові те етичні обмеження під час діяльності правочинців.
-
Форми та функції спілкування юристів у ділових стосунках.
Форми:
-
Усна.
-
Писемна. Підстилі:
-
Законодавчий — використовується в законотворчій сфері у вигляді Конституції, законів, указів, статутів, постанов тощо.
-
Дипломатичний — використовується в сфері між державних офіційно-ділових стосунків у вигляді договорів, конвенцій, протоколів, заяв тощо.
-
Юридичний — використовується в юриспруденції у вигляді актів, позовних заяв, протоколів, постанов, запитів, повідомлень тощо.
-
Адміністративно-канцелярський — використовується в професійно-виробничій сфері, правових взаєминах і діловодстві у вигляді офіційної кореспонденції, договорів, контрактів, заяв, автобіографій, доручень тощо.
Основна функція спілкування юристів у ділових стосунках – інформативна
(повідомлення). Сфера вживання ділового стилю зумовлює його
жанрову розгалуженість. Більшість жанрів ділового мовлення
відображає соціальне спілкування. Власне функція полягає в тому, що таке спілкування надає висловлюванню характер документа, а відображеним у ньому різним сторонам людських стосунків – офіційно-ділового забарвлення.
-
Бар'єри у спілкуванні, його рівні.
Бар'єри спілкування — перешкоди, що спричиняють опір партнера впливові співрозмовника.
Типи:
Уникнення - це такий тип бар’єру під час спілкування, коли спостерігається уникнення джерел впливу, відхилення від контакту з партнером, при якому взагалі ніяке спілкування стає неможливим.
Авторитет. Дія даного типу бар’єру спілкування полягає в тому, що, розділивши всіх людей на авторитетних і неавторитетних, людина довіряє тільки першим і відмовляє в цьому другим.
Нерозуміння. Далеко не завжди є можливість визначити джерело інформації як небезпечне, чуже чи неавторитетне і в такий спосіб захиститися від небажаного впливу.
Фонетичний рівень нерозуміння.
Семантичний рівень нерозуміння.
Стилістичний рівень нерозуміння.
Логічний рівень нерозуміння.