13. Мовленнєвий етикет — невід'ємний етикет професійної культури юриста.

Під мовленнєвим етикетом розуміють мікросистему національно специфічних стійких формул спілкування, прийнятих і приписаних суспільством для встановлення контакту співбесідників, підтримання спілкування у певній тональності. Такі стійкі формули спілкування, або стереотипи спілкування є типовими, повторюваними конструкціями, що вживаються у високочастотних побутових ситуаціях. Тобто, набір типізованих частотних ситуацій призводить до появи набору мовленнєвих засобів, що обслуговують такі ситуації. Ступінь стандартизації одиниці знаходиться у прямій залежності від частотності її вживання.

Юрист повинен виробити певний мовний та мовленнєвий етикет, культуру публічного мовлення, етику й культуру письма. Зрозуміло, що цього він зможе досягти, якщо володітиме належним культурним рівнем.

14. Правила культури спілкування (за і. Томаном).

Мистецтво слухати можна висловити трьома тезами:

• жодних абстрактних думок;

• доки ви слухаєте, не можна готувати наступне питання або вигадувати контраргументи;

• потрібно сконцентруватися на суті того, про що йдеться.

Ділова людина у спілкуванні повинна:

• поважати себе як особистість, з повагою ставитися до всіх відвідувачів;

• усвідомлювати, що професійна репутація понад усе;

• цінувати співпрацю;

• пам'ятати, що розгубленість тільки компрометує ділову людину;

• бути терпимим до недоліків відвідувача.

Ділова людина повинна бути зацікавлена в авторитеті своєї установи та менше думати про матеріальну винагороду.

Якщо діловий клієнт не прийшов на зустріч з вами, зателефонуйте йому і дізнайтеся, що трапилося. Будьте поблажливі, не докоряйте. Позитивна бесіда може стати стимулом для наступного відвідання.

Ще один момент, про який необхідно пам'ятати керівництву: дотримуйтеся межі добрих взаємовідносин з підлеглими. Це необхідне для того, щоб у потрібний момент виявити неупередженість, щоб інтереси справи не суперечили особистим інтересам керуючого та підлеглого.

15. Поняття спілкування. Особливості професійного спілкування.

За характером комунікантів у просторі та часі розрізняють спілкування:

• контактне

• дистантне

За наявністю чи відсутністю будь-якого посередника розрізняють спілкування:

• безпосереднє (пряме)

• опосередковане (непряме).

За формою існування мови розрізняють спілкування

• усне

• письмове

З погляду змінної — постійної позиції «я — мовця» і «ти — слухача» розрізняють спілкування:

• діалогічне

• монологічне

За кількістю учасників розрізняють спілкування

• міжособистісне (особисте)

• масове

За приватністю

• приватне

• офіційне

Уміння продуктивно спілкуватися з діловими партнерами, реальними або потенційними, - важлива професійна якість ділової людини, необхідний елемент його розмовної та психологічної культури. Адже часом важко бути ввічливим й уважним, коли перед тобою проходить багато людей, серед яких зустрічаються нервові, збуджені, ті, що погано чують, погано розуміють, повільні в рухах. Будь-яка взаємодія керівника з відвідувачем починається зі встановлення контакту. Якщо цього відвідувача ви бачите вперше, то особливе значення має перша емоційна реакція. Вона, безумовно, має бути позитивною, тобто словами, жестами, увагою до відвідувача необхідно виявити якщо не радість, то принаймні привітність і супроводити контакт усмішкою. Уміння професіонально увійти в контакт створює основу успіху розмови і є цінною якістю інспектора в очах співрозмовників. Контакт не стільки залежить від того, що говорить співрозмовник, скільки від того, як він поводиться.

16. Сутність і зміст етики спілкування правознавців.

У сфері спілкування велике значення має насамперед культура мови, яка

дає відчуття впевненості у собі, у власній здатності переконати

співрозмовника. Оволодіння культурою мови - це постійний процес. Адже із

збільшенням правової інформації, інформаційного потоку загалом, дуже

важливо стисло, правильно і доречно формулювати думку як усно, так і

письмово. Вбога, невиразна мова засвідчує обмеженість світогляду,

низький рівень моральності. Оскільки юрист є суб'єктом права, то його

мовна культура зобов'язує дотримуватися певних норм та правил у бесідах

з громадянами як на службі, так і поза нею.

З існуючих мовних стилів у юридичній роботі переважає, звичайно, діловий

стиль. Він застосовується у бесідах з неповнолітніми, заарештованими,

небезпечними злочинцями при затриманні тощо. При цьому мова є не тільки

засобом спілкування, а й виразником ставлення до співрозмовника. Це

означає, що у юридичній роботі велике значення має мовна інтонація, яка

допомагає охоронцеві правопорядку відповідним чином вплинути на

конкретну обстановку.