Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Основи загальновійськового бою.doc
Скачиваний:
133
Добавлен:
10.02.2016
Размер:
95.23 Кб
Скачать

3.Основні принципи ведення сучасного загальновійськового бою

Основними принципами ведення сучасного загальновійськового бою є: постійна бойова готовність підрозділів; рішучість, активність і безперервність ведення бою; узгоджене застосування підрозділів родів військ і спеціальних військ і підтримання безперервної взаємодії між ними; раптовість дій та застосування воєнних хитрощів (обман противника); рішуче зосередження зусиль на головному напрямку та у вирішальний момент; маневр підрозділами, ударами та вогнем; своєчасне відновлення боєздатності підрозділів, всебічне забезпечення бою; повне напруження моральних і фізичних сил, використання морально-психологічного фактору в інтересах виконання бойового завдання; тверде та безперервне управління підрозділами.

Постійна бойова готовність підрозділів полягає в їх здатності в будь-який час організовано в установлені терміни вступити в бій та успішно виконати поставлені завдання.

Найважливішими елементами бойової готовності підрозділів є: знання завдань, що будуть стояти, і своєчасне, ще в мирний час, проведення заходів щодо підготовки до їх виконання; чітке несення бойового чергування; висока бойова виучка; підтримання озброєння й техніки в готовності до негайного застосування, утримання запасів матеріальних засобів в необхідних розмірах; постійна готовність до відбиття несподіваного нападу противника, організоване приведення підрозділів у вищі ступені бойової готовності; високий морально-психологічний стан, дисципліна й пильність особового складу.

Рішучість, активність і безперервність ведення бою полягають в постійному прагненні до повного розгрому противника, нанесенні по ньому потужних ударів, нав'язуванні своєї волі, зриві його планів і створенні йому невигідних умов, в зухвалих, сміливих та енергійних діях, які проводяться наполегливо, стійко, вдень і вночі та в будь-яку погоду.

Рішення командира розгромити противника повинно бути твердим і без вагань доведено до кінця. Найсуворішого засудження заслуговує той, хто боячись відповідальності, виявив бездіяльність і не використав усіх сил, засобів і можливостей для досягнення успіху в бою.

Узгоджене застосування підрозділів родів військ та спеціальних військ і підтримання безперервної взаємодії між ними є однією з основних умов досягнення успіху в сучасному загальновійськовому бою. Воно досягається узгодженням дій підрозділів усіх родів військ і спеціальних військ між собою, а також з вогневим ураженням противника за завданнями, напрямками, рубежами, часом та способами ведення бою в інтересах найбільш успішного виконання бойових завдань механізованими й танковими підрозділами.

Раптовість дій та застосування воєнних хитрощів (обман противника) дозволяють зненацька захопити противника, викликати паніку, паралізувати його волю до опору, дезорганізувати управління військами й створити сприятливі умови для перемоги навіть над противником, який переважає за силою.

Для досягнення раптовості потрібно: зберігати в таємниці задум бою та підготовку до нього; наносити удар там, де противник його не чекає або діяти так, щоб він розкрив удар надто пізно для організації ефективної протидії; випереджати противника в діях, раптово відкривати вогонь по ньому; стрімко й швидко виконувати поставлені завдання; застосовувати невідомі противнику засоби та способи ведення бою; широко використовувати ніч для ведення бойових дій; майстерно здійснювати заходи щодо маскування й протидії розвідці противника; суворо виконувати вимоги скритого управління військами, безпеки зв'язку та режиму секретності.

До раптовості буде прагнути й противник. Тому необхідні висока пильність, безперервна розвідка та охорона, постійна бойова готовність підрозділів й здатність їх до швидкої протидії.

Воєнні хитрощі {обман противника) здійснюються шляхом введення противника в оману відносно дійсного стану та дій військ. Способи обману противника залежать від обстановки, що склалася, бойового завдання, яке було поставлене, ступеня готовності підрозділів до рішучих і нешаблонних дій в умовах суворого маскування, а також від стану погоди, пори року й часу доби. Обманні дії повинні бути простими за задумом і виконанням, організовуватися потай, проводитись переконливо й своєчасно.

Рішуче зосередження зусиль на головному напрямку та у вирішальний момент дозволяє успішно протистояти чисельно переважаючим силам противника та добиватися над ним перемоги. З цією метою необхідно використовувати на головному напрямку більшість боєздатних підрозділів, найефективніші засоби ураження та сміливо маневрувати ними.

Маневр підрозділами, ударами та вогнем дозволяє захоплювати й утримувати ініціативу, зривати задуми противника й успішно вести бій в обстановці, яка змінилася.

Маневр підрозділами (охоплення, обхід і відхід) здійснюється стрімким їх просуванням у глибину бойового порядку противника, в тому числі й у повітрі, а також шляхом відведення підрозділів на нові позиції та рубежі (в райони), розташовані в нашій глибині. Маневр повинен бути простим за задумом і виконуватися швидко, потай і раптово для противника. В його основі повинно лежати своєчасне й найбільш повне використання результатів вогневого ураження противника.

Охоплення — маневр, який здійснюється підрозділами з метою виходу для удару у фланг противника.

Обхід — більш глибокий маневр, який проводиться підрозділами для удару по противнику з тилу. Охоплення здійснюється в тісній тактичній та вогневій взаємодії, обхід — у тактичній взаємодії з військами, які наступають з фронту, а іноді й з тактичним повітряним десантом.

Відхід — маневр, який застосовується з метою виводу своїх військ з-під ударів переважаючих сил противника, виграшу часу та заняття більш вигідного рубежу (району). Відхід проводиться тільки за дозволом або за наказом старшого командира.

Маневр ударами та вогнем полягає в одночасному або послідовному їх масуванні (зосередженні) по найважливіших об'єктах противника або в розподілі (розосередженні) для ураження декількох об'єктів, а також у пере націлюванні їх на нові об'єкти.

Своєчасне відновлення боєздатності підрозділів, всебічне забезпечення бою полягають у підготовці та здійсненні заходів, які спрямовані на підтримання підрозділів у високій бойовій готовності, збереження (відновлення) їх боєздатності та створення їм сприятливих умов для виконання поставлених завдань.

Своєчасне відновлення боєздатності включає: відновлення управління, яке було порушене; виявлення втрат й уточнення завдань підрозділам, які зберегли боєздатність, на продовження бою; виведення у безпечні райони підрозділів, які втратили боєздатність; відновлення пошкоджених озброєння та техніки, поповнення підрозділів особовим складом, озброєнням, технікою та іншими матеріальними засобами; підтримання високого морально-психологічного стану особового складу. У першу чергу відновлюється боєздатність підрозділів, які продовжують виконання бойового завдання, а також які зазнали найменших втрат.

Всебічне забезпечення бою батальйону (роти) підрозділяється на бойове, технічне та тилове. Воно організовується на основі рішення командира і здійснюється безперервно під час підготовки та під час бою, а також під час пересування та розташування підрозділів на місці.

В умовах різкого підвищення ефективності високоточної зброї, наземно-повітряного характеру бойових дій, постійної загрози застосування противником ядерної зброї все більшого значення набуває захист (забезпечення безпеки) військ, який здійснюється в системі заходів бойового забезпечення.

Підрозділи всіх родів військ і спеціальних військ, крім того, повинні знаходитися в постійній готовності до відбиття ударів аеромобільних, диверсійно-розвідувальних груп та інших мобільних сил противника.

Повне напруження моральних і фізичних сил, використання морально-психологічного фактору в інтересах виконання бойового завдання є найважливішою умовою досягнення успіху в бою.

Для цього необхідно: глибоко знати морально-психологічну обстановку у підрозділі через постійне спілкування з підлеглими, розуміти потреби підлеглих, поєднувати високу вимогливість з турботою про них, підтримувати у підрозділі високий рівень військової дисципліни та здатність протистояти ідеологічному і психологічному впливу противника.

Тверде і безперервне управління підрозділами дозволяє найбільш ефективно та повно використовувати їх бойові можливості. Це досягається: постійним знанням обстановки, своєчасним одноособовим прийняттям командиром рішення та наполегливим проведенням його в життя; особистою відповідальністю командира за свої рішення, правильне використання підпорядкованих підрозділів і виконання поставлених завдань; чіткою організацією й забезпеченням живучості пунктів управління, наявністю стійкого зв'язку з підрозділами.

Провідна роль у загальновійськовому бою належить механізованим і танковим підрозділам. Залежно від обстановки вони можуть діяти в похідному, перед-бойовому та бойовому порядках.

Похідний порядок — шикування підрозділів для пересування в колонах. Він повинен забезпечувати: високу швидкість руху, швидке розгортання в перед бойовий та бойовий порядки; найменшу уразливість від ударів усіма видами зброї противника; підтримання стійкого управління підрозділами.

Перед бойовий порядок — шикування підрозділів для пересування в колонах, розчленованих по фронту та в глибину. Він повинен забезпечувати: швидке розгортання у бойовий порядок; високі темпи просування з подоланням загороджень, зон зараження, районів зруйнувань, пожеж і затоплень; найменшу уразливість від ударів усіма видами зброї противника.

Бойовий порядок — шикування підрозділів для ведення бою. Він повинен відповідати завданню, задуму бою, що передбачається, та забезпечувати: успішне ведення бою як із застосуванням тільки звичайної зброї, так і в умовах застосування противником ядерної зброї та інших засобів ураження; найбільш повне використання бойових можливостей підрозділів; своєчасне зосередження зусиль на вибраному напрямку (в районі); стійкість та активність в обороні; рішуче ураження противника на можливо більшу глибину його бойового порядку; швидке використання результатів вогневого ураження противника і вигідних умов місцевості; нарощування зусиль під час бою й здійснення маневру; можливість відбиття ударів противника з повітря, знищення його аеромобільних і диверсійно-розвідувальних груп; найменшу уразливість підрозділів від ударів усіх видів зброї; підтримання безперервної взаємодії та управління підрозділами.

З метою більшої самостійності під час ведення загальновійськового бою механізованим і танковим підрозділам придасться або виділяються для підтримки підрозділи інших родів військ і спеціальних військ.

Придані підрозділи повністю підпорядковуються загальновійськовому командиру й виконують поставлені ним завдання.

Підтримуючі підрозділи залишаються в підпорядкуванні старшого командира (начальника) й виконують поставлені ним завдання, а також завдання, які поставив командир підтримуючого підрозділу в межах виділеного ресурсу (наряду) сил.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.