4.Засоби озброєної боротьби, що застосовуються в сучасному загальновійськовому бою

Вогневе ураження є основним засо­бом знищення противника в бою воно заклечається в ураженні противника вогнем з різних видів зброї, ударами ракет, військ і авіації з застосуванням боєприпасів у звичайному споряджені. Здійснюється протягом всього бою.

Надійне ураження противника вогнем досягається:

- своєчасною і достовір­ною розвідкою цілей;

- правильним застосуванням вогне­вих засобів відповідно до їхніх бойових можливостей;

- влучністю вогню, раптовістю відкриття і ведення його з граничною щільністю та максимальною інтенсивністю;

- умілим управлінням вогнем в бою.

Загальновійськовий підрозділ веде вогонь із зброї, вста­новленої на БМП (БТР) і танках, із автоматів, кулеметів, снайперських гвинтівок, гранатометів та застосовує ручні гранати, а у рукопашному бою—удари багнетом і прикладом.

Вогнем із БМП і танків знищуються танки, інші броньовані машини, вогневі засоби і жива сила противника, зруйнуються його фортифікаційні спорудження, а також уражаються низько літаючі літаки, вертольоти та інші повітряні цілі. Вогнем із бронетранспортерів знищується жива сила, вогневі засоби та інші цілі.

Автомати і кулемети застосовуються для знищення живої сили і вогневих засобів противника Крім того, вони можуть застосовуватися для ураження низько лі­таючих повітряних цілей.

Снайперська гвинтівка застосовується для знищення важливих одиночних цілей (офіцерів, спостерігачів, снайперів, обслуги вогневих засобів, низько літаючих вертольотів) противника.

Протитанкові керовані ракети, протитанкові гранато­мети та протитанкові гранати застосовуються для знищення танків та інших броньованих машин, а інші гранатомети і ручні гранати — для ураження живої сили і вогневих засобів противника, які розташовані поза укриттями, у відкритих окопах, траншеях та за укриттями (в лощинах, ярах та на зворотних схилах висот).

Ураження противнику може наноситися вогнем окремих вогневих засобів або зосередженим вогнем підрозділу.

Ураження броньованих машин і живої сили противника взвод (відділення) може здійснювати також застосуванням протитанкових і протипіхотних мін.

Для своєчасного відкриття вогню по низько літаючих літаках, вертольотах та інших повітряних цілях, що раптово з’являються, у взводі призначається один або де­кілька чергових вогневих засобів. Залежно від обстановки ці повітряні цілі можуть уражатися зосередженим вогнем взводу (відділення).

Вогонь розрізняється: за тактичними завданнями, що вирішуються, — на знищення, по-давлення, виснаження та інші; за видами зброї — із стрілецької зброї, гранатометів, зброї бойових машин піхоти (бронетранспортерів), танків, артилерії, мінометів, протитанкових керованих ракетних комплексів, зе­нітних засобів та інших; за способами ведення — прямою, напівпрямою наводкою, із закритих вогне­вих позицій та інших; за напруженістю стріль­би — одиночними пострілами, короткими або довгими чергами, безперервний, кинджальний (вогонь, який від­кривають із кулеметів та автоматів зненацька з близької відстані), залповий та інший; за напрямком стрільби — фронтальний (направлений до фронту ці­лі), фланговий (направлений у фланг цілі) та перехрес­ний (який ведеться з двох напрямків і більше по одній цілі); за способами стрільби—з місця, із зу­пинки (з короткої зупинки), з ходу, з борту, з розсію­ванням по фронту, з розсіюванням у глибину, по площі та інший; за видами вогню — по окремій цілі, зо­середжений, загороджувальний, багатоярусний, багато­шаровий та інший.