- •Одеський національний медичний університет
- •3. Цілі заняття
- •3.1. Загальні цілі:
- •3.2. Виховні цілі:
- •3.3. Конкретні цілі:
- •3.4. На основі теоретичних знань з теми:
- •4. Матеріали доаудиторної самостійної підготовки
- •5. Зміст теми заняття
- •6. Матеріали методичного забезпечення заняття
- •6.1. Завдання для самоперевірки вихідного рівня знань і умінь з еталонами відповідей.
- •6.2. Інформацію, необхідну для формування знань можна знайти в підручниках:
- •6.3. Орієнтуюча карта щодо самостійної роботи студентів з літературою по темі заняття.
- •7. Матеріали для самоконтролю якості підготовки
- •9. Інструктивні матеріали для оволодіння професійними вміннями, навичками.
- •10. Матеріали для самоконтролю оволодіння знаннями, вміннями, навичками, передбачені даною темою заняття.
- •11. Тема наступного заняття: «Курація».
- •12. Завдання по удрс і ндрс по темі наступного заняття:
4. Матеріали доаудиторної самостійної підготовки
(міждисциплінарна інтеграція)
|
№ п/п |
Дисципліни |
Знати |
Вміти |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1. |
Попередні дисципліни: 1. Анатомія |
Будова ока, орбіти, черепа |
Назвати можливі шляхи розповсюдження інфекції при травмах орбіти, особливості кровопостачання голови |
|
2. Патологічна фізіологія |
Патогенез запального процесу |
Назвати основні ознаки загального запального процесу і можливі їх прояви при травмах ока і орбіти | |
|
3. Фармакологія |
Механізм дії протимікробних та протизапальних препаратів |
Назвати основні групи препаратів антимікробної дії і протизапальної терапії | |
|
2. |
Наступні дисципліни: 1. Нервові хвороби |
Симптоми поразки черепно-мозкових нервів |
Проводити діагностику офтальмоплегії, виявляти синдром поразки верхньої очноямкової щілини |
|
2. Рентгенологія |
Особливості рентгенодіагностики пошкодження кісток черепа, орбіти |
Показати на рентгенограмах локалізацію орбіт, пазухи носа (фронтальна і сагітальна проекція) | |
|
3. Хірургія |
Принципи асептики і антисептики, десмургію |
Використовувати принципи асептики і антисептики при наданні медичної допомоги потерпілим з травмами ока, накладати стерильні пов'язки при травматичних поразках орбіти | |
|
3. |
Внутрішньопредметна інтеграція: Захворювання кришталика, запальні захворювання ока, захворювання судинного тракту, сітківки і зорового нерва, патологія ВОТ. |
Анатомію органу зору, абсолютні і відносні ознаки проникаючого поранення ока, клінічні ознаки пошкодження рогівки, кришталика, судинного тракту та сітківки. |
Провести обстеження хворого з травмою органу зору, визначити тяжкість травми, діагностувати проникаюче поранення, діагностувати ерозію рогівки. |
5. Зміст теми заняття
При пошкодженні ока необхідно, перш за все, перевірити наявність проникаючого поранення. Абсолютні ознаки проникаючого поранення: зяюча рана рогівки або склери, випадіння внутрішніх оболонок ока, рана в райдужній оболонці, стороннє тіло в оці.
Відносні ознаки проникаючого поранення: гіпотонія, зменшення глибини передньої камери ока, зміна форми зіниці (зсув її у бік пошкодження).

У разі проникаючого поранення потрібно закапати в око дезінфікуючі краплі, накласти бінокулярну пов'язку, призначити загальні сульфаніламіди, для профілактики правця – ввести анатоксин (або сироватку), негайно відправити потерпілого до спеціалізованого очного травматологічного центру.
Під час надання спеціалізованої допомоги всім хворим з підозрою на проникаюче поранення ока обов'язково ургентно проводять оглядову рентгенографію орбіт, виконують мікрохірургічну обробку рани з максимально можливим відновленням анатомо-фізіологічних взаємостосунків структур ока і надійною герметизацією рани, призначають антибіотики, мідріатики або міотики, протизапальну терапію.
У разі присутності внутрішньоочного стороннього тіла, тактика офтальмохірурга залежить від його локалізації, характеру, магнітних властивостей. Видалення стороннього тіла проводять через рану, через пошаровий лімбальний розтин або діасклерально.
У разі значного пошкодження кришталика, проводять екстракцію травматичної катаракти.
При випадінні райдужки (після обробки розчином антибіотиків) її вправляють (якщо після поранення пройшло менше доби) або відсікають (при загрозі виникнення інфекції).
При розвитку інфекції може виникнути гнійний іридоцикліт, ендофтальміт (гнійне запалення внутрішніх оболонок ока) або панофтальміт (гнійне запалення всіх оболонок ока). Застосовують адекватні дози антибіотиків, дезінтоксікаційну терапію. Панофтальміт може ускладнюватися тромбозом кавернозного синуса і гнійним менінгітом. При загрозі їх виникнення роблять енуклєацію.
Ще одним важким ускладненням проникаючих поранень ока є симпатичне запалення – запалення здорового, непошкодженого ока. У разі загрози розвитку симпатичного запалення, в зв’язку з відсутністю ефекту від консервативної терапії, необхідна енуклєація пошкодженого ока.
Ускладнення контузійних травм ока:
1) субкон'юнктивальний розрив склери – лікування хірургічне;
2) вивих кришталика - лікування хірургічне;
3) розрив судинної оболонки, гемофтальм – лікування консервативне: гемостатики, розсмоктуюча терапія;
4) наслідки гемофтальма – лікування хірургічне – вітректомія;
5) відшарування сітківки - лікування хірургічне.
Пошкодження придатків ока часто вимагає кваліфікованої мікрохірургічної обробки.
