- •3.Змішані пухлини
- •Класифікація раку легені
- •Периферичний рак легені
- •Системні синдроми
- •Гіперамілаземія.
- •Основна причина пізньої діагностики раку легені – неефективна робота загальної лікувальної мережі і, насамперед, численні лікарські помилки тактичного і діагностичного плану.
- •Таблиця 6
- •Гормональна терапія РМЗ
- •Пухлини щитовидної залози
- •Диференціальна діагностика раку щитовидної залози
- •Гормональне лікування раку щитовидної залози
- •Морфологічна класифікація раку нирки (2002р.)
- •В лікуванні РН застосовуються всі існуючі на сьогоднішній день методи протипухлинної терапії: хірургічний, хіміотерапія, променева терапія, гормонотерапія.
- •Хірургічне лікування локалізованого раку нирки
- •Результати лікування раку ендометрію
- •FIGO
- •Ступінь поширення
- •Пухлина відсутня
- •IIIA
- •IIIB
- •IIIC
- •Серозний рак
- •Муцинозний рак
- •Прогностичні фактори
- •Клініка раку яєчників
- •Діагностика пухлин яєчників
- •Лікування раку яєчників
Морфологічна класифікація злоякісних пухлин яєчників
Згідно з сучасною класифікацією, виділяють такі групи пухлин яєчників: епітеліальні пухлини, пухлини строми статевого тяжа, ліпідноклітинні пухлини, герміногенні пухлини, гонадобластома, пухлини м’яких тканин, неспецифічних для яєчників, некласифіковані пухлини, вторинні (метастатичні) пухлини і, нарешті, пухлиноподібні процеси.
Найбільшузаскладоміхарактеромураженнягрупустановлятьепітеліальніпухлини. Доцієїгрупивходятьсерозні, муцинозні, ендо-метріоїдні, світлоклітинні(мезонефроїдні), змішані епітеліальні, некла-сифіковані епітеліальні пухлини, пухлина Бреннера і недиференційованакарцинома.
До групи пухлин строми статевого тяжа входять гранульозо-
стромальноклітинні пухлини, андробластоми, пухлини з клітин Сертолі і Лейдига, гігандробластоми, некласифіковані пухлини строми статевого тяжа.
Герміногенні пухлини представлені дисгерміномою, ембріональною карциномою, хоріонепітеліомою, тератомою, поліембріомою.
Решта істинних пухлин яєчників зустрічаються значно рідше.
У цій класифікації представлена така різноманітність пухлин яєчників за гістотипами, які не зустрічаються ні в якому іншому органі.
Етіологія пухлин яєчників, як, між іншим, і більшості злоякісних пухлин людини, невідома. Однак, враховуючи велику їх різноманітність, можна припустити вплив великої кількості факторів, які призводять до розвитку патологічного процесу у цьому органі. У той же час, існуючих на сьогодні відомостей і непрямих доказів достатьо для припущення того, що механізм виникнення раку яєчників криється в умовах порушення гормонального балансу в системі гіпофіз-яєчники.
Установлення стадії захворювання, тобто з’ясування точного анатомічного поширення пухлини, на сьогодні є провідним моментом при виробленні тактики лікування раку яєчників.
В нинішній час при стадіюванні цього захворювання використовуються дві класифікації – за системою ТNМ (1997р.) і класифікація, запропонована
FIGO (Federation Internationale de Gynecologie et d’Obstetrique, 1997).
Таблиця 14
TNM |
FIGO |
Ступінь поширення |
|
|
|
|
|
T0 |
- |
Пухлина відсутня |
|
TХ |
- |
Недостатньо даних для оцінки первинної |
|
пухлини |
|||
|
|
||
|
|
Пухлина обмежена одним яєчником, |
|
T1А |
IA |
капсула не уражена, немає пухлинного |
|
|
|
розростання на поверхні яєчника |
|
|
|
Пухлина обмежена двома яєчниками, |
|
T1В |
IB |
капсула не уражена, немає пухлинного |
|
|
|
розростання на поверхні яєчника |