Характеристика методів променевої терапії

Усі установки для дистанційної променевої терапії є стаціонарними і для експлуатації повинні бути розташовані в спеціальних приміщеннях. Відповідно до санітарно-гігієнічних норм, в залежності від джерела випромінювання кабінет повинен мати: кімнату, де міститься апарат для опромінення (процедурна), пульт керування апаратом (пультова). Усі приміщення повинні бути обладнані примусовою вентиляцією, а стіни збудовані з баритобетону. У рентгенотерапевтичних кабінетах для візуального контролю за хворими служить оглядове вікно з просвинцеваного скла, у гамма-терапевтичних кабінетах використовуються телевізійні установки.

РЕНТГЕНОТЕРАПІЯ

Одним з методів променевої терапії єрентгенотерапія. Джерелом випромінювання у рентгентерапевтичних апаратах служить рентгенівська трубка (рис.8.1).

Рис. 8.1 Схема будови ренгенівського випромінювача рентгенотерапевтичного аппарату

Рентгенівська трубка являє собою герметичну вакуумну колбу із впаяними електродами (катодною ниткою і анодною пластинкою), яка генерує рентгенівське випромінювання і може працювати при напрузі від 15 до 60 кВ (при близькодистанційній рентгенотерапії) і від 100 до 250 кВ (при далекодистанційній).

Пучок рентгенівського випромінювання містить фотони з різною енергією, що зумовлює їх різну проникаючу здатність. Для створення однорідного пучка випромінювання (зменшення кількості фотонів з низькою енергією) і придання більшої однорідності пучку використовують фільтри (рис.8.2).

Рис.8.2 Набір фільтрів для ренгентерапевтичного апарату

Фільтри – алюмінієві або мідні пластини різної товщини. Для відсікання більшої частини низькоенергетичних фотонів використовують пластини більшої товщини і щільності. В рентгентерапевтичних установках застосовують стандартний набір фільтрів з алюмінію і міді.

У рентгенотерапевтичних апаратах рентгенівська трубка поміщена у захисний кожух з вихідним отвором, на якому розміщують змінні тубуси різних розмірів (рис.8.3).

Рис.8.3 Набір тубусів для далекодистанційного рентгенотерапевтичного апарату

Тубус служить для формування поля опромінення, дозволяє фіксувати потрібну відстань від джерела випромінювання до поверхні тіла і направляти пучок випромінювання на вогнище.

Рис.8.4 Рентгенотерапевтичний апарат РУМ-17

Для далекодистанційної рентгенотерапії у лікувальних закладах використовують рентгенівські медичні установки: РУМ-17 (рис. 8.4.).

Змінюючи напругу на рентгенівській трубці можна генерувати випромінювання різної проникаючої здатності. В залежності від розташування патологічного вогнища далекодистанційна рентгенотерапія поділяється на:

- поверхневу

- напівглибоку

- глибоку

Поверхнева – використовується при розташуванні патологічного вогнища на глибині до 1 см від поверхні шкіри. Напруга = 100-120 кВ, фільтр алюмінієвий – 3 мм товщиною.

Напівглибока - використовується при розташуванні патологічного вогнища на глибині до 3 см від поверхні шкіри. Напруга = 140-160 кВ, фільтр 0,5 мм міді + 3 мм алюмінію.

Глибока - використовується при розташуванні патологічного вогнища на глибині до 5 см від поверхні шкіри. Напруга = 180-230 кВ, фільтр 1 мм міді +

5 мм алюмінію.

Розміри тубуса вибираються в залежності від величини патологічного вогнища з включенням в зону опромінення не менше 1 см здорових тканин. Тубуси мають квадратну, прямокутну форму, розмірами від 4х4см до 12х16см. При проведенні поверхневої рентгенотерапії відстань від джерела випромінювання до шкіри (ВПШ) становить 30 см, а при напівглибокій і глибокій рентгенотерапії – 40-50 см.

Для проведення близькодистанційного методу рентгенотерапії використовують апарат РУМ-7, РУМ-21. РУМ-7 має (на відміну від далекодистанційного апарату) рентгенівську трубку з боковим отвором, закритим берилієвим диском товщиною 1мм . Апарат працює із змінними алюмінієвими фільтрами товщиною 0,1; 0,5; 1; 2,5 мм. Тубуси мають круглу, овальну, прямокутну та квадратну форми і дозволяють опромінювати площу до 25 см² (рис.8.5).

Рис.8.5 Набір тубусів для близькодистанційного зовнішнього опромінення

ВПШ при близькодистанційній рентгенотерапії складає від 1,5 до 30 см при розташуванні патологічного вогнища на глибині до 0,5-0,7 см від поверхні шкіри. Але частіше тубуси апарату забезпечують відстань в межах 10 см. В зону опромінення включається не менше 0,5 см оточуючих здорових тканин.

Різновидністю близькодистанційної рентгенотерапії є ультрам’яка рентгенотерапія (промені Буккі), які генеруються при напрузі від 10 до 20 кВ. Проникаюча здатність променів Буккі в тканинах – шкірі, слизових оболонках не перевищує 1,5 мм. Ці промені застосовують при лікуванні поверхнево розташованих запальних процесів, дерматитів, гіперкератозу, блефаритів, кон’юнктивітів.