Структура біогеоценозу

абіотична частина біотична частина – біоценоз

1. неорганічні сполуки 1. продуценти

2. органічні сполуки 2. консументи І порядку

3. мікроклімат 3. консументи ІІ порядку

4. редуценти

Типи взаємозв’язків у біогеоценозах

трофічні зв’язки топічні зв’язки

1. хижак – здобич 1. ярусність рослинних

2. паразит – хазяїн угрупувань

Організми, які входять до складу біогеоценозу, утворюють в ньому складний взаємозв’язаний комплекс. Одним із факторів, що об’єднує живе населення біогеоценозу в єдине ціле, виступають харчові зв’язки організмів. Завдяки харчовим зв’язкам у біогеоценозі здійснюється трансформація біогенних речовин, акумуляція енергії і розподіл її між видами (популяціями). Чим багатший видовий склад біогеоценозу, тим різноманітніші напрямки і швидкість потоку речовин і енергії всередині його. Канали, якими через угрупування тече цей постійний потік енергії, називають ланцюгами живлення. Вони прямо або опосередковано об’єднують всі організми в єдиний комплекс. Виявити окремі харчові ланцюги в біогеоценозі можна шляхом спостереження за живленням або шляхом визначення складу харчової маси, що міститься в кишечнику та шлунку впійманих тварин.

Першою ланкою у ланцюгу живлення, звичайно, є рослина, потім рослиноїдний вид, а до нього відповідно причетні паразити й хижаки. Останні також можуть мати своїх паразитів і хижаків. Ланцюги живлення можуть розвиватися на основі хижацтва, паразитування або розкладання органічних сполук мертвих тіл. У зв’язку із цим розрізняють два типи ланцюгів живлення: ланцюги виїдання і ланцюги розкладання. Приклад ланцюга виїдання: хвоя сосни → сосновий шовкопряд → велика синиця → яструб → пухоїд. Приклад ланцюга розкладання: кормові виділення зелених рослин → бактерії, які живляться ними.

Майже кожна ланка в ланцюгу живлення може бути заміщена подібними видами. У біогеоценозах заміна одного виду іншим може мати сезонний характер, пов'язаний з міграціями окремих видів або з характером їхньої активності протягом року. Зміни в ланцюгах живлення можуть відбуватися ще й тому, що на різних стадіях розвитку організми живляться різною їжею. Все це відбувається на напрямах потоків енергії через ланцюги живлення. Наприклад, багато зерноїдних птахів (дрізд, щиглик, зяблик) вигодовують своїх пташенят комахами та їх личинками. У різні періоди свого життя і в різну пору року вони змінюють їжу, включаючись в різні ланцюги живлення.

Усі біогеоценози склалися історично так, що взаємостосунки видів у них збалансовані і забезпечують відносну постійність складу і чисельності видів, тобто відносну рівновагу в біогеоценозі. Уразі якихось змін у біогеоценозі (через абіотичні або біотичні чинники) рівновага може порушитися. Це найчастіше виявляється в коливанні чисельності видів, які входять у біогеоценози, і в перебудові ланцюгів живлення. Великі зрушення в біогеоценозах спостерігаються під час вторгнення до них нових видів. Тому перед переселенням видів на нові території необхідно заздалегідь старанно проаналізувати всі можливі наслідки такого переселення.