4.3 Складання висновку про можливість реалізації товару

Керуючись чисельними зверненнями юридичних та фізичних осіб, які займаються розведенням бджіл, отриманням бджолиного меду, його заготівлею, транспортуванням та переробкою, Державний комітет ветеринарної медицини надає роз’яснення щодо порядку оформлення та видачі ветеринарних супровідних ветеринарних документів на мед та продукти бджільництва:

1. Супровідні ветеринарні документи (ветеринарна довідка, ветеринарне свідоцтво Ф-2) на мед та продукти бджільництва видаються лише у випадку наявності у власника, який звертається за документом, оригіналу ветеринарно-санітарного паспорта на пасіку.

У ветеринарно-санітарному паспорті обов’язково повинна міститись інформація (не пізніше ніж за шість останніх місяців) щодо: характеристики пасіки, її ветеринарно-санітарного стану, епізоотичного благополуччя, лабораторних досліджень і лікувально-профілактичних заходів.

У супровідному документі обов’язково зазначати реєстраційний номер пасіки.

Кожна одиниця тари (місце) від партії меду, наданої до огляду, пломбується власником будь-яким доступним методом паперовою пломбою, із зазначенням на ній номера паспорта на пасіку, номера супровідного документа. Пломбу завіряти підписом особи, що видала документ, та скріплювати печаткою установи.

2. Підставою для видачі супровідних ветеринарних документів на мед, який направляється для реалізації на агро продовольчому ринку (партія не більше 500 кг), або на підприємство з переробки, гомогенізації, розфасовки меду, вважати заяву (довільної форми) та оригінал ветеринарно-санітарного паспорта на пасіку та безпосередній огляд партії меду. При цьому залишати копію паспорта на пасіку разом із корінцем ветеринарного свідоцтва (у разі видачі ветеринарної довідки, копію паспорта на пасіку підшивати окремо із заявою, на якій зазначати номер ветеринарної довідки та дату її видачі).

При оформленні документів на декілька партій меду, що надійшли за відповідними ветеринарними документами, видавати супровідний документ на загальний об’єм, з обов’язковим посиланням в особливих відмітках на первинні супровідні документи. При цьому звертати увагу на відповідність ваги та кількості одиниць тари меду із даними первинних ветеринарних документів, наявність та цілісність встановлених пломб.

У разі невідповідності даних – супровідний документ не видається до встановлення походження даної продукції.

3. Підставою для видачі ветеринарної довідки або ветеринарного свідоцтва Ф-2 на мед, розфасований в індивідуальну (споживчу) тару та маркований відповідно до Закону України “Про безпечність та якість харчових продуктів”, а також такий, що направляється до кінцевого споживача (крім агропродовольчих ринків), - є експертний висновок, який підтверджує проведення досліджень у акредитованій за вимогами ISO 17025 лабораторії згідно мінімального переліку досліджень.

4. На агропродовольчих ринках до проведення ветсанекспертизи допускати лише ті партії меду, які супроводжуються ветеринарними документами, в запломбованій належним чином тарі, що підтверджує огляд та відповідність меду до даного супровідного документа.

При досліджені дослідних зразків меду «Нектар», «Українська зірка» і «Семерка» були зроблені наступні висновки:

- проведено літературний огляд ринку меду в Україні;

- проведено аналіз асортименту зразків меду, які реалізуються в роздрібній торговельній мережі м. Одеси;

- вибрано зразки для дослідження якості меду;

- при аналізі маркування зразків меду виявлено, що всі дані маркування на упаковці відповідають умовам.

- проведено дослідження зразків меду за органолептичними показниками, наведеними в нормативному документі, за яким була виготовлена продукція. Зразки мають добре виражений зовнішній вигляд, відповідний смак, аромат, та консистенцію.

– проведено дослідження зразків меду за фізико-хімічними показниками, наведеними в нормативному документі. Дослідні зразки за всіма показниками відповідають вимогам стандарту.

– порівняно всі показники дослідних зразків меду зі стандартом на цю продукцію (ДСТУ 4497:2005). За органолептичними показниками найкращим виявилися зразок №3 «Семерка», найгіршим виявилися зразок №2 «Українська зірка». За результатами фізико-хімічних досліджень було виявлено, що всі зразки за всіма показниками відповідають вимогам ДСТУ 4497:2005.

5. Проведення всіх вищезазначених заходів є обов’язковим та ніяким чином не повинно впливати на діючі розцінки щодо видачі ветеринарних документів, огляд партії меду тощо.

Реалізація меду невідомого походження забороняється.

5. Аналіз асортименту меду, оцінка якості та способи виявлення фальсифікації меду

Як вже вказувалося, мед - один з найбільш часто фальсифицируемостью продуктів. При цьому зустрічаються всі види фальсифікації, але найбільш поширена - це асортиментна. Причому для деяких її видів відсутні достовірні способи виявлення. Наприклад, фальсифікація поліфлерний меду, коли за гірський мед вдасться луговий або лісовий, оскільки споживачі вважають, що гірський мед має найбільш цінними лікувальними властивостями. Однак серйозних наукових досліджень з цього питання не проводилося.

Асортиментна фальсифікація проводиться з використанням різних замінників: харчових (борошно, манна крупа, крохмаль, цукровий сироп, крохмальна або глюкозно патока, желатин, сахарин, гліцерин, падевий або штучний мед, додається в квітковий, вода) і нехарчових (крейда, гіпс, вапно , алебастр, деревна тирса). Крім того, можливе додавання в мед нового врожаю старого меду або так званого «одуванчіковий меду» (варення з квітів кульбаби, за зовнішнім виглядом схожого з медом).

При реалізації меду, особливо на ринках, поширена асортиментна фальсифікація назви меду (наприклад, поліфлерний мед видається за монофлерний за рахунок схожості кольору, лісовий або луговий - за гірський і т. п.), а також найменування місця походження (досить часто за знаменитий башкирський мед видається мед з інших місць походження).

Однією з причин фальсифікації назви поліфлерний меду є і те, що в реальний час існують пересувні пасіки, які перемішається з півдня на північ слідом за початком масового цвітіння певних рослин, тому дати назву меду, отриманому на таких пасіках, скрутно.

Кваліметріческіе фальсифікація меду здійснюється шляхом часткової заміни нового меду старим, а також реалізації його з неприпустимими дефектами: заграв, з сторонніми, невластивими даному найменуванню меду присмаками і запахами.

Одним з поширених застосовуваних на пасіках способів квалиметрической фальсифікації є підгодовування бджіл цукровим сиропом.

Засоби та способи асортиментної та квалиметрической фальсифікації меду і методи їх виявлення представлені в табл.5.1

Таблиця.5.1 Засоби і способи фальсифікації меду, методи її виявлення

Домішки	Методи їх виявлення
механічні деревна тирса, інші сипучі речовини	У пробірку або колбочку поміщають пробу крейди і додають дистильовану воду. Мед розчиняється, домішки осідають або спливають в залежності від відносної густини
борошно або крохмаль	До меду, розбавленому дистильованою водою, додають кілька крапель 5%-ного розчину йоду. При наявності домішки розчин забарвлюється в синій колір
З крохмалю, підданого кислотному гидролизу: сірчаною кислотою чи соляною кислотою	Пробу спалюють. Зола схожа на гіпс. У пробу додають хлористий барій - утворюється помутніння. Додавання нашатирного спирту надає темне забарвлення, при відстоюванні випадає осад темного кольору

Продовження таблиці 5.1

Домішки	Методи їх виявлення
цукровий сироп (розчин сахарози)	Виявляється добавпеніем до 5-10%-ному водному розчину меду азотно-Кісп срібла (ляпісу). Білий осад хлористого срібла свідчить про наявність домішки. Додають до 5 мл 20%-ного водного розчину меду 2.5 г свинцевого і 22,5 мл метилового спирту. Освіта рясного жовтувато-білого осаду вказує на домішку цукрового сиропу
інвертний цукор (фруктоза, глюкоза)	Розтирають 5 г меду з невеликою кількістю ефіру (для витягання продуктів розщеплення фруктози). Ефірний розчин фільтрують в порцелянову чашку, випарюють насухо; до залишку додають 2-3 краплі свіжоприготованого резорцину 1%-ного в концентрованій соляній кислоті (S = 1,125 г/см3). Освіта оранжево-вишнево-червоного забарвлення вказує на наявність домішки
желатину, казеїнового клею	Нагрівання водно-лужного розчину меду (1:2) до кипіння і перевірки рН утворюється водного пара за допомогою червоною лакмусового папірця. Посиніння її свідчить про наявність в парі аміаку, який утворюється при гідролізі білків желатину або казеїнового клею

Список використаної літератури

Нормативні документи

ГОСТ Р 52174-2003 Біологічна безпека. Сировина і продукти харчові. Метод ідентифікації генетично модифікованих джерел (ГМД) рослинного походження із застосуванням біологічної мікрочіпа

ГОСТ 25439-82 Матеріали пакувальні. Метод визначення водопроникності при гідростатичному тиску

ГОСТ 22-94 Цукор-рафінад. Технічні умови

ГОСТ 21-94 Цукор-пісок. Технічні умови

ГОСТ 21-78 Цукор-пісок. Технічні умови

ДСТУ ISO / IEC 18045-2008 Інформаційна технологія. Методи і засоби забезпечення безпеки. Методологія оцінки безпеки інформаційних технологій

ГОСТ 13511-2006 Ящики з гофрованого картону для харчових продуктів, сірників, тютюнових виробів та миючих засобів. Технічні умови

ГОСТ 18518-80 Автомати фасувальні для сипучих харчових продуктів в паперову і картонну споживчу тару. Загальні технічні умови