- •Міністерство освіти і науки україни Історія економіки та економічної думки міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Тема 1. Предмет I метод історії економіки та економічної думки. 5
- •1.2. Предмет I метод "Історії економіки та економічної думки"
- •1.3. Методи історії економіки та економічної думки
- •1.4. Функції історії економіки та економічної думки, її місце у системі наук
- •Тема 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій.
- •2.1. Етапи господарської еволюції первісного суспільства
- •2.2. Економічний розвиток перших цивілізацій Стародавнього Сходу
- •2.3. Становлення економічної думки Стародавнього Сходу
- •2.4. Господарство первісних племен на території Українських земель. Трипільська культура
- •Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vііі ст. До н.Е. – V ст. Н.Е.).
- •3.1. Характерні риси економічного розвитку Стародавньої Греції та Стародавнього Риму
- •3.2. Розвиток економічної думки Античного Світу
- •3.3. Економічний розвиток східнослов'янських племен
- •Тема 4. Господарство та економічна думка суспільств Європейської цивілізації в період середньовіччя (V‑хv ст.).
- •4.1. Характерні риси європейського господарства періоду середньовіччя
- •4.2. Економічні погляди середньовіччя у Західній Європі
- •4.3. Економічні погляди середньовікового Сходу
- •4.4. Економічний розвиток Українських земель (V-XV ст. )
- •4.5. Економічна думка України періоду середньовіччя
- •Тема 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (хvi – перша половина хvіі ст.).
- •5.1. Вплив великих географічних відкриттів на економічний розвиток Європи
- •5.2. Сутність і особливості первісного нагромадження капіталу у провідних країнах світу
- •5.3. Теорії раннього та пізнього меркантилізму
- •5.4. Економічний розвиток Запорізької Січі та економічні погляди б.Хмельницького
- •Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина XVII – перша половина хiх ст.).
- •6.1. Промисловий переворот і його соціально-економічні наслідки
- •6.2. Загальна характеристика ранньої класичної політекономії
- •6.3. Зріла класична політекономія
- •6.4. Пізня класична політекономія. Ідеї реформізму, прагматизму, апологетизму
- •6.5. Західноєвропейський утопічний соціалізм
- •6.6. Виникнення та розвиток марксистської економічної теорії
- •6.7. Стара історична школа Німеччини
- •6.8. Господарський розвиток України та економічні погляди її мислителів у другій половині XVII – першій половині хіх ст.
- •Тема 7. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх — початок хх ст.).
- •7.1. Основні тенденції розвитку світової економіки у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •7.2. Нова історична школа Німеччини
- •7.3. Порівняльна характеристика шкіл мікроекономічного аналізу (австрійська, американська, кембріджська, математична).
- •Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина хiх — початок хх ст.).
- •8.1. Економічний розвиток України на рубежі хіх‑хх ст.
- •8.2. Економічні ідеї революційної, радикальної демократії та ліберально-народницькі
- •8.3. Розвиток політичної економії в Україні
- •Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств європейської цивілізації (перша половина хх ст.).
- •9.1. Економічні наслідки першої світової війни. Світова економічна криза 1929‑1933 рр.
- •9.2. Економічні наслідки другої світової війни
- •9.3. Еволюція неокласичної теорії на початку хх ст.
- •9.4. Зародження інституціонально-соціального напряму
- •9.5. Виникнення кейнсіанської теорії
- •Тема 10. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революцій (друга половина хх ст.).
- •10.1. Економічний розвиток європейських країн у другій половині хх ст.
- •10.2. Загальна характеристика ідей неолібералізму
- •10.3. Неокласичний синтез
- •10.4. Посткейнсіанство
- •10.5. Післявоєнний інституціоналізм
- •Тема 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх – початок ххi ст.).
- •11.1. Глобалізація економічних процесів і формування нової економіки
- •11.2. Концепції неокласичного відродження
- •11.3. Нове кейнсіанство
- •11.4. Неоінституціоналізм
- •11.5. Неомарксизм
- •Тема 12. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці.
- •12.1. Господарство урср у 20 р. Хх ст.
- •12.2. Економічний розвиток України в 30‑50 рр. Хх ст.
- •12.3. Господарство України другої половини хх ст.
- •12.4. Загальна характеристика радянської економічної думки
- •Тема 13. Формування засад ринкового господарства в Україні (90‑ті роки хх ст.).
- •13.1. Напрями ринкової трансформації в Україні
- •13.2. Сучасна економічна думка України
- •Список рекомендованої літератури
10.2. Загальна характеристика ідей неолібералізму
Сучасна неокласична теорія. Неолібералізм (народжується у 30-ті роки XX століття на основі ідей неокласики, молодої історичної школи і ліберальних ідей класичної політекономії). Основні принципи: 1) предмет дослідження – переважно інституціональні проблеми; 2) макроекономічний підхід до аналізу економічної дійсності; 3) ідея індивідуальної свободи на основі приватної власності та помірного впливу держави на інституціональні основи конкуренції.
Фрайбурзька школа. В.Ойкен (1891‑1950 рр.). Німецький економіст, викладач Фрайбурзького університету. Основні ідеї: 1) економічна система повинна мати "господарський порядок", під яким розуміє а/свободу конкуренції, що забезпечує ефективність ринкової системи; б/вільні ціни як регулюючий інструмент в умовах конкуренції-сигнал рівня обмеженості ресурсів і важіль їх перерозподілу між галузями виробництва; в/"державні проблеми" - стабільність грошей, вільний доступ до ринків, гарантії приватної власності, сталість і послідовність економічної політики; 2) виділив два чистих типи господарських систем: централізовано-кероване господарство а/ індивідуальне – рабовласницька латифундія, феодальне помістя; б/централізовано-адміністративне – плановий соціалізм, командна економіка нацизму; "господарство обміну" – ринкове. На практиці ідеї неолібералізму були втілені німецьким ученим і державним діячем Л. Ерхардом (1897-1977 рр.).
Школа монетаризму. М.Фрідмен (з 1912 р.). Професор Чиказького університету. Лауреат Нобелівської премії з економіки 1976 р. Гловний твір: "Монетарна історія США". Основні ідеї. Монетарна концепція державного регулювання: 1) головною і вирішальною причиною всіх змін в економіці с гроші. М.Фрідмен спільно зі А.Шварц проаналізував 20 економічних циклів у США і помітив як зміни в грошовій масі на декілька місяців передують змінам ВВП на всіх стадіях економічного циклу; 2) гроші формують рівень цін в економіці і номінальний ВВП; 3) у рівнянні кількісної теорії грошей МV=РY швидкість обігу грошей /V/ стабільна і залежить від звичок людей у використанні грошових активів, а також структури грошового ринку; 4) із зростанням грошової маси в економіці повинні зростати сукупні витрати РY, де Y також стабільний, оскільки ВВП залежить від виробничих можливостей і зайнятості з урахуванням природного рівня безробіття; 5) природний рівень безробіття задає стабільність параметрам зайнятості; 6) збільшення грошової маси М, не впливаючи на ВВП, збільшує лише загальний рівень цін; 7) основне монетарне правило – держава повинна контролювати приріст грошової маси і утримувати її на рівні 3-5% на рік незалежно від кон'юнктури.
Школа економіки пропонування. А. Лаффер. Американський економіст. Відстоював: 1) монетарну концепцію; 2) основні причини інфляційних процесів: а/високі ставки податків; б/дії держави, що викликають неочікувані коливання витрат виробництва (фінансові санкції, пільги, зміна правил регулювання); 3) оптимальний рівень податкової ставки на прибуток – 35%.
Школа раціональних очікувань. Т. Сарджент, Н. Уоллес, Р. Лукас. Основні ідеї: економічні суб'єкти в своїх діях враховують заходи економічної політики і нейтралізують їх, і тому монетарна політика держави не має сенсу.