- •Міністерство освіти і науки україни Історія економіки та економічної думки міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Тема 1. Предмет I метод історії економіки та економічної думки. 5
- •1.2. Предмет I метод "Історії економіки та економічної думки"
- •1.3. Методи історії економіки та економічної думки
- •1.4. Функції історії економіки та економічної думки, її місце у системі наук
- •Тема 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій.
- •2.1. Етапи господарської еволюції первісного суспільства
- •2.2. Економічний розвиток перших цивілізацій Стародавнього Сходу
- •2.3. Становлення економічної думки Стародавнього Сходу
- •2.4. Господарство первісних племен на території Українських земель. Трипільська культура
- •Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vііі ст. До н.Е. – V ст. Н.Е.).
- •3.1. Характерні риси економічного розвитку Стародавньої Греції та Стародавнього Риму
- •3.2. Розвиток економічної думки Античного Світу
- •3.3. Економічний розвиток східнослов'янських племен
- •Тема 4. Господарство та економічна думка суспільств Європейської цивілізації в період середньовіччя (V‑хv ст.).
- •4.1. Характерні риси європейського господарства періоду середньовіччя
- •4.2. Економічні погляди середньовіччя у Західній Європі
- •4.3. Економічні погляди середньовікового Сходу
- •4.4. Економічний розвиток Українських земель (V-XV ст. )
- •4.5. Економічна думка України періоду середньовіччя
- •Тема 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (хvi – перша половина хvіі ст.).
- •5.1. Вплив великих географічних відкриттів на економічний розвиток Європи
- •5.2. Сутність і особливості первісного нагромадження капіталу у провідних країнах світу
- •5.3. Теорії раннього та пізнього меркантилізму
- •5.4. Економічний розвиток Запорізької Січі та економічні погляди б.Хмельницького
- •Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина XVII – перша половина хiх ст.).
- •6.1. Промисловий переворот і його соціально-економічні наслідки
- •6.2. Загальна характеристика ранньої класичної політекономії
- •6.3. Зріла класична політекономія
- •6.4. Пізня класична політекономія. Ідеї реформізму, прагматизму, апологетизму
- •6.5. Західноєвропейський утопічний соціалізм
- •6.6. Виникнення та розвиток марксистської економічної теорії
- •6.7. Стара історична школа Німеччини
- •6.8. Господарський розвиток України та економічні погляди її мислителів у другій половині XVII – першій половині хіх ст.
- •Тема 7. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх — початок хх ст.).
- •7.1. Основні тенденції розвитку світової економіки у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •7.2. Нова історична школа Німеччини
- •7.3. Порівняльна характеристика шкіл мікроекономічного аналізу (австрійська, американська, кембріджська, математична).
- •Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина хiх — початок хх ст.).
- •8.1. Економічний розвиток України на рубежі хіх‑хх ст.
- •8.2. Економічні ідеї революційної, радикальної демократії та ліберально-народницькі
- •8.3. Розвиток політичної економії в Україні
- •Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств європейської цивілізації (перша половина хх ст.).
- •9.1. Економічні наслідки першої світової війни. Світова економічна криза 1929‑1933 рр.
- •9.2. Економічні наслідки другої світової війни
- •9.3. Еволюція неокласичної теорії на початку хх ст.
- •9.4. Зародження інституціонально-соціального напряму
- •9.5. Виникнення кейнсіанської теорії
- •Тема 10. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революцій (друга половина хх ст.).
- •10.1. Економічний розвиток європейських країн у другій половині хх ст.
- •10.2. Загальна характеристика ідей неолібералізму
- •10.3. Неокласичний синтез
- •10.4. Посткейнсіанство
- •10.5. Післявоєнний інституціоналізм
- •Тема 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх – початок ххi ст.).
- •11.1. Глобалізація економічних процесів і формування нової економіки
- •11.2. Концепції неокласичного відродження
- •11.3. Нове кейнсіанство
- •11.4. Неоінституціоналізм
- •11.5. Неомарксизм
- •Тема 12. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці.
- •12.1. Господарство урср у 20 р. Хх ст.
- •12.2. Економічний розвиток України в 30‑50 рр. Хх ст.
- •12.3. Господарство України другої половини хх ст.
- •12.4. Загальна характеристика радянської економічної думки
- •Тема 13. Формування засад ринкового господарства в Україні (90‑ті роки хх ст.).
- •13.1. Напрями ринкової трансформації в Україні
- •13.2. Сучасна економічна думка України
- •Список рекомендованої літератури
Тема 7. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх — початок хх ст.).
7.1. Основні тенденції розвитку світової економіки у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.
7.2. Нова історична школа Німеччини.
7.3. Порівняльна характеристика шкіл мікроекономічного аналізу (австрійська, американська, кембріджська, математична).
7.1. Основні тенденції розвитку світової економіки у другій половині хіх – на початку хх ст.
Велика Британія. Розвиток досягався за рахунок захоплення величезних територій у Африці протягом 20-ти років у останній третині 19 ст.
Територія англійських колоній була у сто разів більше території самої Англії. Колонії забезпечували Англії величезні переваги перед іншими країнами: 2/3 споживаних сільськогосподарських продуктів поступало. Одночасно загальмувалося зростання внутрішньої англійської економіки: фермери не могли витримати конкуренції і розорялися. Напередодні першої світової війни тільки 8% населення Англії займалося сільським господарством, яке збереглося тільки приміським.
Англія стала найбагатшою країною світу. Фунт стерлінгів був основною одиницею міжнародного обігу. Англія займала перше місце в світі по вивозу капіталу, з якого до 15% прямувало в колонії /переважно в продуктивній формі: англійці їхали з капіталом до колоній і там вкладали в господарство/. Прибутки від вивозу капіталу стали головною статтею національного доходу Англії. Вони були вчетверо більше доходу від своєї, англійській промисловості.
Французький "лихварський" імперіалізм. Якщо світове промислове виробництво у період 1870-1913 рр. зросло у 5 разів, то французьке – тільки в 3 рази. Для Франції цього часу величезну роль відігравав вивіз капіталу. 75% нагромаджених у Франції капіталів вивозилося і лише 15% вкладалося в господарство Франції. Доходи від вивозу капіталу були більше доходів від вітчизняної промисловості. Франція вивозила капітали переважно у формі кредиту: надавала позики іншим державам. Відстаючи у промисловості, Франція лідирує в концентрації банків, розвитку фінансового капіталу. Франція в цей час захопила великі колоніальні володіння, по території в 20 разів більше самої Франції. Але колонії не грали істотної ролі для французького господарства. Напередодні першої світової війни в колонії прямувало лише 10% експорту капіталу і 10% експорту товарів з Франції.
Японія вступила на шлях капіталізму тоді, коли світ вже переходив до імперіалізму. Тому японський капіталізм зароджувався відразу в імперіалістичній формі. Імперіалізм тут виник до завершення промислового перевороту при збереженні багатьох пережитків азіатського способу виробництва. Тому японський імперіалізм прийнято відносити до військово-феодального типу. Особлива форма монополій – дзайбацу – виникає не в процесі конкурентної боротьби та концентрації виробництва, а внаслідок передачі державних підприємств у приватні руки. Люди, що мали хороші зв'язки, могли захопити цілу групу підприємств. Саме така група підприємств в одних руках називалася дзайбацу .
Німеччина. Німецький імперіалізм прийнято називати "юнкерсько-буржуазним" і "військово-державним" тому, що: 1) поміщики-юнкери зберегли пануюче положення в сільському господарстві, брали участь в промисловій і банківській сфері, в їх руках залишалася армія, вони були зацікавлені в мілітаризації, зростанні військових асигнувань, військових приготуваннях. Німецька буржуазія теж була зацікавлена у військових приготуваннях, бо її "обділили" при розділі колоній, і вона прагнула до їх перерозподілу на свою користь; 2) держава у військово-політичних цілях втручалася в господарське життя: вона не тільки надавала військові замовлення промисловцям, але й займалася організацією промислових підприємств, ставила перед промисловцями конкретні завдання. Німецька промисловість у 1870-1913 рр. розвивалося випереджаючими темпами, обігнала англійську, французьку і на початок століття вийшла на перше місце в Європі і на друге в світі. На перше місце в світі вийшли німецька металургія, хімічна, електротехнічна промисловість.
Оскільки підприємства важкої промисловості були великими, Німеччина виходить на перше місце в Європі по концентрації виробництва. Висока концентрація полегшувала утворення монополій, і на початку 20 ст. Німеччина стає класичною країною монополій. Серед німецьких монополій особливе місце займав військовий концерн Круппа. Створений за участю держави і такий, що діяв за державною програмою, він став державою в державі. До складу концерну входили не тільки військові підприємства, але і шахти, металургійні і машинобудівні заводи. У електротехнічній промисловості виникли корпорації, що збереглися до теперішнього часу: "Загальне електричне товариство" (АЕГ) і товариство "Сименс".
США. До кінця 19 ст. США перетворилися на найбільшу індустріальну державу. Якщо світове промислове виробництво у 1870-1913 рр. виросло у 5 разів, то промислове виробництво США – у 8,6 р. США виходять на 1-е місце в світі по промисловому виробництву. В американській промисловості в цей час відбуваються структурні зміни: на перше місце висувається важка промисловість. Вирішальну роль в цьому зіграли нові галузі: електротехнічна, нафтова, гумова, алюмінієва, автомобільна. Американська промисловість відчувала нестачу робочих, тому винахідництво, нова техніка знайшла тут особливо сприятливий ґрунт.
В результаті серії винаходів Едісона в області електротехніки в 80-х роках 19 ст. народжується знаменита фірма Едісона, яка переростає в електротехнічну корпорацію "Дженерал Електрик". Однією з перших монополій США став заснований Рокфеллером нафтовий трест "Стандарт Ойл", який вже в 1880 р. переробляв понад 90% всієї американської нафти. Рокфеллеру вдалося домовитися із залізничними компаніями про знижену плату за перевезення вантажів свого тресту, що значно полегшило йому конкуренцію з суперниками. Під тиском громадської думки в 1890 р. був прийнятий "антитрестовий" закон Шермана. У відповідь поширюється нова форма монополій – холдінг-компанії – це товариства, які контролюють портфелі акцій різних фірм, отримують дивіденди і розподіляють їх між пайовиками.