systema-zemlerobstva-no-till

економічного і з екологічного погляду. Просте розкидання не стільки забезпечує рослини, скільки виконує функцію азоткомпенсації на розкладання мікроорганізмами рослинних решток з широким співвідношенням азоту до вуглецю. При стрічковому ж внесенні азот мінеральних добрив безпосередньо використовується молодими рослинами на першому етапі росту. При нестачі азоту в ґрунті уповільнюється розклад рослинних решток мікроорганізмами. У такій ситуації, азот із відмираючих мікроорганізмів надійде в доступній для культури формі в пізніший період, який часто не співпадає з потребою в ньому вирощуваної культури.

Зазвичай вважається, що верхня межа «стартової» норми азотних добрив, що вносяться сівалкою, знаходиться в межах 15 20 кг/га д.р. Хоча є експериментальні дані американських вчених (C.J.Baker, 1976), що верхня межа під кукурудзу, при якій спостерігалася токсичність складає 200 кг/га сечовини, а верхня межа калієвого суперфосфату (0 6 15 8) під горох склала взагалі 780 кг/га. Під пшеницю азот у вигляді аміачної води вносили до 140 кг/га. В Україні під кукурудзу без пошкодження сходів вносили 120кг/га д.р. азоту у вигляді аміачної води.

Внесення азотних стартових добрив полягає в тому, щоб узгодити темп розкладання рослинних рештків з темпом споживання поживних речовин, що надходять від їх розкладу, культурними рослинами. При розкидному внесенні азоту на необроблений ґрунт можливе значне його проникнення в нижні горизонти по біопорах разом з потоком води опадів без його споживання рослинами, тому що в даному випадку азот виноситься за межі кореневмісного шару. Одночасно це призводить до забруднення ґрунтових вод нітратами. Крім цього науковими дослідженнями встановлено, що при технології No till культури менш чутливі до добрив, внесених розкидним способом, ніж при традиційній технології.

Разом з тим, при внесенні добрив стрічковим способом також існують певні ризики. В першу чергу до них відноситься можливість токсичної дії добрив на насіння, особливо якщо вони в насіннєвій борозенці розміщуються спільно. В технології No till це має більше значення, ніж в технологіях, де наявний попередній механічний обробіток ґрунту. Токсичність добрив залежить:

-від їх хімічного складу – найбільш токсичними є азотні і калійні добрива;

351

-від форми добрив – рідкі добрива можуть діяти швидше;

-на рівень токсичності фосфорних добрив може впливати термін їх зберігання: наприклад, у свіжому суперфосфаті міститься залишкова кількість вільної сірчаної кислоти, яка з часом розпадається;

-від вмісту вологи в ґрунті: чим менша вологість, тим вища концентрація ґрунтового розчину, а отже його токсичність.

Здатність сівалок No till висівати насіння і добрива без їх контакту в ґрунті – одна з найбільш важливих функцій сівалки. У США визнано, що ця можливість найбільш важливе удосконалення конструкції сошників No till.

Для роздільного внесення добрив і насіння сьогодні є два основні конструкторські рішення:

1.використання окремо сошників для насіння і для добрив, але при цій конструкції різко зростає необхідність у збільшенні притискного зусилля;

2.використання одного складного сошника, який сам виконує обидві функції одночасно.

Відсутність рихлого ґрунту при технології No till робить вертикальне розділення насіння і добрив складнішим, ніж у традиційному землеробстві. Оптимальним вважається, якщо насіння і добрива розділені шаром ґрунту в 20 мм, по горизонталі, вертикалі або діагоналі. Проте є думка, що чим ближче «стартові добрива до насіння» тим краще, але обов’язково за умови, що вони не змішуються з ним. Це твердження швидше стосується стартових добрив, які вносяться в мінімальній кількості.

В умовах достатньої кількості вологи істотних відмінностей в ступені впливу місця розміщення добрив щодо насіння на ріст і розвиток культурних рослин у початковий період не було. При достатньому зволоженні перевага залишалася за горизонтальним розділенням насіння і добрив. При нестачі вологи перевага переходила до вертикального розділення насіння і добрив, тому що в цьому випадку вони розміщуються у шарі ґрунту з достатньою кількістю вологи і стають легко доступними для культурних рослин.

5.4Види сошників

352

На зернових сівалках установлюють наральникові і дискові сошники. Наральникові сошники бувають анкерні, кілевидні, долотоподібні, лапові; дискові – дво і однодискові. За способом сівби – розкидні (розміщення насіння без рядків, врозкид), стрічкові (розміщення насіння стрічкою), рядкові (розміщення насіння рядами); за технологічним призначенням – для сівби в попередньо підготовлений ґрунт, мінімально підготовлений та для сівби в необроблений ґрунт.

Тип підвіски сошника і сам сошник (сошникова група) є одним з ключових елементів конструкції сівалки. Сошникова група визначає технологічне призначення сівалки та дозволяє максимально ефективно використовувати її для посіву насіння зернових у різних системах землеробства.

Найбільш універсальним сошником для сівби зернових вважаються дводискові сошники, які, як правило, кріпляться до рами сівалки на підпружиненій радіальній підвісці (мал. 5.7). Але така сошникова група, хоча і має досить добрі проникні властивості в ґрунт, може забезпечити високу якість посіву лише після якісної передпосівної підготовки ґрунту при полицевому і мінімальному основному обробітку. Як правило, регулювання глибини загортання насіння здійснюється груповим способом, а за необхідності індивідуально – шляхом зміни зусилля пружини на кожному сошнику. Глибина загортання насіння в основному залежить від якості, глибини та щільності насіннєвого ложе, які формуються при передпосівному обробітку.

Рис. 5.7. Сошникова група з дводисковим сошником

353

Більш досконалими є сошникові групи, обладнані однодисковими сошниками, які також, як правило, монтуються на радіальній підвісці. Така сошникова група має значно кращі проникні властивості в ґрунт, оскільки один диск має меншу опорну поверхню, краще розрізає рослинні рештки, якісніше формує борозенку, в якій розміщується насіння. Але, як і попередній тип, дана сошникова група не забезпечує потрібне копіювання поверхні поля, тому деякі виробники оснащують такі конструкції індивідуальними опорно прикочуючими колесами (рис.5.8). У такому випадку кожний сошник може бути налаштований на оптимальну глибину висіву, а опорне колесо забезпечить високу її стабільність по ходу руху сівалки та відповідно високоякісну сівбу.

Рис. 5.8. Загальний вигляд однодискового сошника сівалки Never Pin (а) та схема розміщення насіння і добрив під час сівби (б)

Сошникові групи такого типу використовуються для більш широкого діапазону варіантів передпосівного обробітку ґрунту, а у випадку, коли притискне зусилля на сошник складає більше 100 кг навіть для безпосередньої сівби в попередньо непідготовлений ґрунт.

Наступним типом сошника, який значно менше застосовується для сівби зернових, – це анкерний сошник. В класичному виконанні анкерні сошники з тупим кутом входження в ґрунт (рис.5.9) також, як правило встановлюються на радіальній підвісці.

На відміну від дискових сошників, анкерна сошникова група, завдяки значній опорній поверхні сошника, стабільніше витримує глибину загортання насіння, якісно формує борозенку та насіннєве ложе, на якому розміщується насіння, але вимагає ретельної попередньої підготовки ґрунту і є дуже чутливою до фізико механічного стану ґрунту.

354

Анкерні сошники застосовуються при невеликій кількості соломи, наприклад, на полях після збирання ріпаку або буряку, а також для сівби дрібнонасінних культур та мілкого загортання насіння на попередньо оброблених ґрунтах.

Рис. 5.9. Анкерний сошник WS фірми AMAZONE

Модернізовані типи анкерних сошників, передня частина яких дообладнується спеціальним наральником з гострим кутом входження в ґрунт та додатковим крильцями (мал. 5.10), мають значно кращі проникні властивості.

Рис. 5.10. Загальний вигляд сошників анкерного типу сівалок Maxim для поєднання сівби насіння і добрив (а) та окремої сівби насіння і добрив (б)

355

Сошникові групи, оснащені анкерними сошниками такого типу, можуть використовуватись в системах мінімального обробітку ґрунту, оскільки нечутливі до наявності рослинних решток на поверхні поля, краще підтримують рівномірну глибину загортання насіння в щільних ґрунтах та додатково обробляють ґрунт в зоні рядка.

Найбільш досконалим типом сошникової групи є долотоподібний сошник, встановлений на паралелограмній підвісці з опорним колесом (рис. 5.11). Завдяки невеликим розмірам долотоподібний сошник легко проникає в ґрунт, не реагує на наявність рослинних решток на поверхні поля, а паралелограмна підвіска з копіюючим колесом за будь яких умов (розрихлена чи ні поверхня поля) може бути відрегульована на оптимальну глибину загортання насіння та забезпечити її стабільність протягом усього часу роботи сівалки в конкретних умовах.

Рис. 5.11. Загальний вигляд долотоподібних сошників сівалки DMC

Primera

Деякі фірми пропонують сівалки зі здвоєними долотоподібними сошниками типу Seed Hawk (рис. 5.12) для сівби зернових культур з одночасним внесенням мінеральних добрив, які змонтовані на радіальній підвісці з заднім опорно прикочуючим колесом та гідравлічною системою регулювання притискного зусилля сошника. Такий тип сошникової групи за якістю роботи дуже близький до попереднього, оскільки регулювання та стабільність глибини загортання

356

насіння легко та якісно забезпечується спеціальною гідравлічною системою.

Рис. 5.12. Загальний вигляд сошника Seed Hawk (а) та схема розміщення ним насіння та добрив (б)

Одним із шляхів розширення сфери застосування сівалок та можливості різних типів сошникових груп забезпечувати якісну сівбу зернових культур при різних системах обробітку ґрунту є сівалки з дисковими ножами (рис. 5.13), які встановлюються попереду сошника на окремій рамі (рис. 5.14). Хвилястий диск забезпечує утворення стрічки шириною до 4 см, по якій формується сошником насіннєва борозенка за умови наявності на поверхні ґрунту великої кількості рослинних решток. Рифлений диск забезпечує роботу на затверділих поверхнях та пасовищах, турбодиск є універсальним та невибагливий до зміни швидкості руху посівного агрегату.

Рис. 5.13. Загальний вигляд різних видів різальних дисків: (а) турбодиска; (б) хвилястого різального диска; (в) рифленого різального диска.

357

впровадження технології No till та її технічному оснащенні у вашому господарстві.

Рис. 5.15. Варіанти анкерних сошників

359