systema-zemlerobstva-no-till

0,5% у зерні до 5% у проростках, тоді як вміст азоту за цей період підвищується лише в 2,8 рази. Надалі калій продовжує надходити у рослини з такою ж інтенсивністю.

Відносний вміст цього елементу зростає швидше, ніж нагромадження сухої речовини. До початку викидання волоті рослини поглинають до 90% калію, незабаром після закінчення цвітіння надходження його в рослину припиняється (точніше, стабілізується). Із часу молочної стиглості зерна вміст калію в тканинах рослин знижується в результаті вимивання цього елемента опадами і екзоосмоса через кореневу систему в ґрунт.

При нестачі калію у молодому віці уповільнюється ріст, рослини мають жовто зелене забарвлення, потім верхівки і краї листків, у першу чергу нижніх, жовтіють і висихають, створюючи враження опіків. Дорослі рослини відрізняються вкороченими міжвузлями, внаслідок чого вони бувають низькорослими. Коренева система голодуючих ( відносно калію) рослин розвивається слабо і легко уражається грибковими хворобами. Такі рослини схильні до вилягання. При калійному голодуванні погіршуються процеси запліднення, качани бувають недорозвиненими, з порожніми верхівками, дозрівання зерна затримується, маса 1000 зерен помітно знижується.

Надлишкове калійне харчування не виявляє якого небудь помітного впливу на ріст, розвиток і врожай кукурудзи. Поглинання калію досягає максимуму за 10 12 днів до викидання волоті і потім швидко знижується, у той час як суха маса продовжує інтенсивно наростати. У зв'язку із цим відносний вміст калію в рослині знижується. Таким чином, до початку викидання волоті рослини поглинають до 90% загальної кількості потрібного їм калію. Незабаром після закінчення цвітіння надходження калію у рослину припиняється.

4.3.3Особливості біології росту і розвитку

Кукурудза – однорічна однодомна роздільностатева, перехреснозапильна рослина. У дикому стані не знайдена. Виділяють наступні фази росту і розвитку кукурудзи: сходи, трубкування, викидання волоті, цвітіння качанів (поява ниток), молочна, молочно воскова, воскова і повна стиглість зерна. Тривалість міжфазних періодів визначається сортовими особливостями, погодними умовами і технологією.

271

Насінина кукурудзи проростає одним зародковим корінцем. Вузлове коріння з'являлося на підземних вузлах стебла при утворенні на рослині 3 4 листків. Сходи в польових умовах зазвичай з'являються через 10 12 діб після сівби. У фазі викидання волоті з найближчих до поверхні ґрунту стеблових вузлів виникають повітряні (опорні) корені. Вони перешкоджають поляганню рослин. Максимального розвитку коренева система досягає у фазу воскової стиглості.

У початковий період вегетації, до формування першого надземного стеблового вузла, кукурудза росте дуже повільно. Потім темпи росту поступово збільшуються, досягаючи максимуму перед викиданням волоті. У цей час приріст рослин при сприятливих умовах становлять 10 12 см за добу. Після цвітіння ріст їх у висоту припиняється. Критичні періоди у формуванні високого врожаю – фаза 2 3 листків, коли відбувається диференціація зародкового стебла, і фаза 6 7 листків, коли визначається розмір качана.

Найбільш важливі фази в розвитку кукурудзи наступні:

1)формування волоті, яке відбувається у скоростиглих, середньостиглих і пізньостиглих гібридів відповідно у фазі 7 го, 8 го і 11 го листка;

2)формування качана, яке відбувається у зазначених гібридів відповідно у фазі 11 го листа, 12 го і 16 го листа. За 30 днів (10 днів до викидання волоті і 20 днів після закінчення цвітіння) рослини, накопичують до 75% органічної маси. Максимальна сира маса рослини відзначається у фазі молочної стиглості, а сухої речовини – наприкінці воскової стиглості. Вважається, що для формування високого врожаю

зерна посіви кукурудзи повинні сформувати листову поверхню близько 40 50 тис. м2/га, для зеленої маси – 60 70 тис. м2/га і більше.

Тривалість періоду вегетації у кукурудзи коливається від 75 до 180 днів і більше. Відзначена тісна залежність між довжиною періоду вегетації і кількістю листків на рослині (коефіцієнт кореляції 0,82 0,99), а також між довжиною періоду вегетації і урожаєм зерна (0,70) (Володарский, 1975).

За довжиною періоду вегетації гібриди кукурудзи поділяють на наступні групи:

-ранньостиглі із тривалістю від сходів до повного дозрівання зерна 80 90 днів (кількість листків на головному стеблі: 10 12);

-середньоранньостиглі – 90 100 днів (12 14 листів);

272

-середньостиглі – 110 115 днів (14 16 листів);

-середньопізньостиглі – 115 130 днів (16 18 листів);

-пізньостиглі – 130 150 днів (18 20 листів);

-дуже пізньостиглі – більш 150 днів (більш 20 листів).

4.3.4Попередники

У системі землеробства No till набір попередників під кукурудзу трохи менший ніж при традиційному землеробстві. Відсутні такі добрі попередники, як цукрові буряки та картопля. В системі землеробства No till кращими попередниками кукурудзи є озимі, зернобобові, просапні, задовільні — ярі зернові.

Дані науково дослідних установ і виробнича практика свідчать, що гарні врожаї зерна кукурудзи можна одержувати при повторному і навіть тривалому її вирощування на тому самому ж полі (беззмінні посіви). У цьому випадку вона здатна давати такі ж урожаї, як і в сівозміні, якщо в ґрунт систематично вносити необхідну кількість добрив у відповідності до даних агрохімічних картограм і планованого рівня врожаю.

Виходячи з того, що при беззмінній культурі кукурудза особливо добре реагує на внесення гною доцільно в системі землеробства No till в післязбиральний період попередника використовувати препарати для прискорення розкладу органічних решток попередника.

При розміщенні посівів кукурудзи два роки підряд на одному і тому ж полі спостерігається накопичення на поверхні ґрунту шару рослинних рештків. Це може сприяти розмноженню стеблового метелика. В традиційній технології вирішують це питання шляхом якісного заорювання подрібнених рослинних решток з використанням дискування перед оранкою і плугів з передплужниками із спеціальними ножами, що кріпляться до передплужників та поширювачами дна борозни. Можна тільки уявити матеріалоємність цих додаткових пристроїв і рівень підвищення опору руху агрегату та збільшення витрат палива при цьому. В системі землеробства No till пожнивні рештки не є перепоною для проведення якісної сівби, тому що використовуються спеціальні сівалки.

Як просапна культура кукурудза — гарний попередник в сівозміні, сприяє звільненню полів від бур'янів, майже не має загальних із зерновими культурами шкідників і хвороб, забезпечує велику кількість

273

пожнивних решток. При збиранні на зерно вона — гарний попередник для ярих зернових культур, а при вирощуванні на силос та зелений корм

— добрий попередник для озимої пшениці. В традиційній системі землеробства кукурудза одержала велике поширення у поукісних, пожнивних і повторних посівах. У пожнивних посівах вона може давати високі врожаї зеленої маси, яку можна використати на силос або безпосередньо на корм тваринам, а в поукісних – навіть на зерно, при сівбі ранньостиглими гібридами.

В Україні питання вирощування кормових культур в системі землеробства No till практично не вивчено. Сьогодні навіть великі агрохолділги часто не мають і не розвивають галузі тваринництва, тому не мають потреби виробляти корми, а вирощують лише товарні польові культури.

4.3.5Підготовка насіння

Насіння кукурудзи зазвичай калібрують і протруюють на спеціальних заводах. Схожість насіння кукурудзи повинна бути не нижче

96% (I клас) або 92% (II клас).

Для більш об’єктивної оцінки якості посівного матеріалу і його відповідності особливостям системи землеробства No till бажано крім традиційної перевірки схожості насіння провести холодне пророщування.

Спектр дії протруювачів, якими обробляють зерно повинен відповідати наявним або прогнозованим проблемам фітосанітарного стану конкретного поля. Підвищують польову схожість, особливо при несприятливих погодних умовах після сівби, і при ранніх строках сівби гідрофобізацією і інкрустуванням насіння (обробка розчином полімеру в комбінації із протруйником з метою створення захисної плівки).

Так як всі протруювачі мають певну токсичну дію на рослини, в системі землеробства No till рекомендується обробляти насіння при протруєнні ростостимулюючими речовинами для зняття хімічного стресу, прискорення проростання насіння та розвитку кореневої системи. До певної міри це також захід зниження впливу більш низького температурного режиму ґрунту у весняний період. При нестачі мікроелементів у ґрунті гарний результат дає включення в бакову суміш для обробки насіння відповідних мікроелементів.

4.3.6Строки й способи сівби, норми висіву

274

Зазвичай для системи землеробства No till характерним є більш повільне прогрівання ґрунту весною у порівнянні з традиційною системою землеробства. Загалом це має більше значення для ранніх ярих культур, але і для кукурудзи необхідно враховувати погодні умови весни і інтенсивність прогрівання ґрунту, вибираючи такий найбільш ранній строк сівби кукурудзи, при якому можливо швидко отримати дружні сходи, а наступні фази розвитку будуть проходити при найбільш сприятливому температурному режимі.

До сівби кукурудзи приступають звичайно при прогріванні ґрунту на глибині закладення насіння до 8 100С. Починати сівбу варто на полях з більш легкими ґрунтами і найменшою кількістю рослинних решток, що обумовлює більш швидке їх прогрівання. Для прискорення прогрівання ґрунту на полях з великою кількістю рослинних решток варто використовувати пристосування на сівалках для зміщення рослинних решток з зони рядка у міжряддя. У такому випадку зона рядка буде прогріватися швидше, а збільшення кількості рослинних решток у міжряддях затримає появу сходів бур’янів. Для системи землеробства No till підбирають більш холодостійкі гібриди.

У даний час основним способом сівби кукурудзи є широкорядний спосіб з шириною міжрядь 70 см. Відстань між рослинами в рядку залежить від норми висіву. У зв’язку з відсутністю в системі землеробства No till необхідності в проведенні міжрядних рихлень під час вегетації можна зменшити ширину міжрядь до 50 см, що забезпечує підвищення конкурентноздатності посіву до бур’янів і дозволяє підвищити густоту стояння рослин кукурудзи. Але для збирання таких посівів необхідно мати спеціальну жатку. Для зменшення витрат на техніку деякі господарства в Україні для сівби широкорядних культур використовують посівні комплекси суцільної сівби. Наприклад, широкозахватні посівні комплекси, які виготовляє Агро Союз.

Оптимальну густоту стояння рослин кукурудзи різної групи стиглості в кожній ґрунтово кліматичній зоні встановлюють із урахуванням запасів вологи в ґрунті на час сівби, динаміки багаторічних даних про середньомісячну температуру повітря та кількість опадів за період вегетації, а також біологічних особливостей, гібридів, які планують вирощувати.

При зрідженій густоті стояння рослини не повністю використовують запас поживних речовин і наявні запаси вологи в ґрунті.

275

В результаті цього врожайність знижується, хоча продуктивність окремої рослини може бути високою. Середня кількість качанів на одній рослині суттєво більша від одиниці і може наближатися до значення два. Такі посіви менш конкурентноздатні до бур’янів, тому часто навіть при добрій системі контролю існує високий рівень ризику зростання чисельності бур’янів на період збирання.

У міру збільшення густоти стояння рослин підвищується врожай загальної надземної маси і зерна, але лише до певної межі, після чого подальше збільшення густоти веде до зниження врожаю. При сильному загущенні рослини затіняють і пригнічують одна одну. Недостатньо розвивається коренева система, уповільнюються ростові процеси і знижується інтенсивність фотосинтезу. У загущених посівах кількість качанів на одну рослину в середньому менша від одиниці. При цьому знижується також середня маса качана, його озерненість, вихід зерна, маса 1000 зерен.

При оптимальній густоті стояння рослин повною мірою проявляється корисна продуктивність однієї рослини, оптимально використовуються запаси вологи і наявних поживних речовин у ґрунті, забезпечується висока фотосинтетична діяльність листового апарату.

Високорослі гібриди з потужним розвитком, дають більш високий урожай при меншій густоті стояння рослин, а більш скоростиглі низькорослі при більш високій густоті стояння рослин. Для скоростиглих гібридів густота посіву повинна бути на 20 25% більшою, ніж для середньостиглих, а для пізньостиглих навпаки на 15 20% меншою.

Польова схожість насіння завжди нижча від лабораторної. Крім того, додаткове зрідження рослин у посівах може бути зумовлене ґрунтовими умовами (більше вологи і нижча температура під час сівби), шкідниками та якістю роботи сівалки. Для одержання оптимальної густоти рослин норму висіву трохи збільшують. Кількість висіяних насінин повинна на 20 30% перевищувати заплановане на час збирання число рослин на 1 га.

Вагова норма посіву кукурудзи на зерно залежить від маси 1000 насінин та норми висіву і зазвичай коливається в межах від 10 до 25 кг/га. Сьогодні насіння кукурудзи на ринку продається не за ваговою нормою, а за посівними одиницями. Одна посівна одиниця – 80 тис насінин.

276

В системі землеробства No till особливо важливо використовувати насіння лише першого класу, попередньо протруєне і оброблене стимуляторами росту.

Норму висіву насіння, дозу добрив, глибину загортання насіння встановлює в кожному окремому випадку агроном господарства відповідно до розробленої технології з урахуванням конкретних умов поля. Глибина загортання насіння в ґрунт не повинна відхилятися більше ніж на 1 см від заданої. Насіння повинні розташовуватися рівномірно по довжині рядка: відхилення від розрахункового інтервалу між насінинамине більше 30%. Відхилення від заданої норми висіву насіння – не вище 5% . Ширина поворотних смуг на кінцях гонів зазвичай дорівнює 3 4 проходам агрегату. Необхідно уважно настроювати тиск прикочуючих коліс, тому що при вологому ґрунті можливе його переущільнення, що призводить до різкого зниження польової схожості насіння.

4.3.7Система удобрення

Без застосування добрив одержати високий рівень врожаю кукурудзи неможливо. Джерелами поживних речовин для кукурудзи є запас доступних поживних речовин в ґрунті, залишені на полі рослинні рештки попередника, розклад яких забезпечує поступове надходження необхідних поживних речовин, та мінеральні і органічні добрива. Процес розкладу органічних решток іде не завжди досить швидко, тому як період надходження, так і кількість поживних елементів може не співпадати з періодом потреби в них кукурудзи, у зв’язку з цим, завжди є потреба вносити мінеральні добрива.

Втрадиційній системі землеробства система удобрення кукурудзи поділяється за часом внесення на основне передпосівне, припосівне і підживлення.

Всистемі землеробства No till є свої особливості застосування добрив, пов’язані з відсутністю механічного обробітку ґрунту. Основне внесення добрив проводять також восени після збирання попередника. Найбільш технологічним для системи землеробства No till є використання добрив у рідкій формі. Їх можна внести під дисковий ніж в ґрунт на потрібну глибину не порушуючи поверхні ґрунту.

Кількість та склад добрива визначаються у відповідності до результатів агрохімічного аналізу ґрунту. Внесення рідких азотних добрив, наприклад аміачної води, бажано проводити восени при

277

зниженні температури повітря до 10 120С. При такій температурі мінімалізуються втрати поживного елементу на випаровування. В цей час можна вносити мінеральні добрива і в гранульованому вигляді. Роса добре розчинить їх і в вигляді розчину вони проникають в ґрунт.

При розрахунку норми внесення азотних добрив необхідно врахувати їх потребу на азоткомпенсацію у відповідності до кількості і виду рослинних решток наявних на полі. При потребі добрива можна вносити таким же чином і в передпосівний період, але в цей час перевагу слід віддавати виключно рідким добривам.

В осінній період можна вносити і рідкі органічні добрива, рівномірно розливаючи їх по поверхні ґрунту, або заробляючи в ґрунт спеціальними знаряддями. В цьому випадку прискорюється розклад наявних на полі рослинних решток.

Другу частину необхідної кількості добрив на запланований урожай необхідно давати при сівбі. Підживлення в системі землеробства No till виконується в основному по листку з застосуванням обприскувачів. Лише при наявності відповідних агрегатів, які не порушують ґрунт рідкі добрива можна вносити у міжряддя. При цьому доцільно одночасно додавати і необхідні мікроелементи. Таким способом часто в Україні вносять КАС.

Таким чином, вид добрива, його кількість та час і спосіб внесення визначають для кожного конкретного випадку, керуючись особливостями типу ґрунту, погодними умовами та наявним технічним та фінансовим забезпеченням господарства.

4.3.8Система захисту посівів кукурудзи

На підставі даних багаторічних досліджень наукових установ і практичного досвіду встановлено, що бур'яни найбільш сильнодіючий біологічний фактор, що негативно впливає на врожайність кукурудзи.

Крім прямої дії бур'янисті рослини створюють і інші проблеми. Вони є проміжними господарями для хвороб і шкідників. Крім цього, при високій їх присутності ускладнюється процес збирання і підвищуються витрати на очищення та сушіння продукції.

В посівах кукурудзи зустрічається велика різноманітність видів і груп бур'янів. Для успішного контролю рівня забур’яненості посівів кукурудзи необхідно враховувати їхні біологічні особливості і причини їх присутності на даному полі.

278

При засміченості відведених під посіви кукурудзи полів малорічними бур'янами необхідно попереджати утворення ними життєздатного насіння восени після збирання попередника. В традиційній системі землеробства механічними заходами в системі основного і передпосівного обробітку ґрунту можна провокувати весною проростання максимальної кількості насіння, що потрапило у ґрунт.

В системі землеробства No till ці завдання виконуються шляхом застосування загальновинищувальних гербіцидів після збирання попередника. В залежності від видового складу бур’янів до загальновинищувального гербіциду можливе додавання в бакову суміш більш дешевих гербіцидів, фітотоксичний спектр яких охоплює найбільш проблемні види бур’янів. Основна вимога при цьому, щоб ці гербіциди не мали залишкової післядії на кукурудзу. Таким гербіцидом може бути, наприклад, дикамба.

Крім хімічного методу можна застосовувати і фітоценотичний метод. Якщо попередником кукурудзи є культура, яка збирається рано, наприклад, зернові колосові культури, то після них доцільно висівати проміжну яру культуру з високою нормою висіву. В такому випадку можна уникнути застосування гербіцидів в післязбиральний період попередника. Якщо попередник збирається пізно, то доцільно висівати проміжну озиму культуру, яка здатна рано і швидко розвиватися весною.

При засміченості поля багаторічними коренепаростковими та кореневищними бур'янами, особливо осотом рожевим, березкою польовою та пирієм повзучим фітоценотичних методів недостатньо для ефективного їх знищення у післязбиральний період. Відомо, що шкодочинність багаторічних бур’янів набагато вища ніж однорічних. Наприклад, при наявності осоту рожевого 25 30 шт/м2, втрати складають 40 60% і більше урожаю кукурудзи.

Втрадиційній системі для знищення багаторічних бур’янів використовують методи виснаження та удушення, які засновані на знищенні цих груп бур’янів за допомогою певного послідовного застосування заходів механічного обробітку в системі основного обробітку ґрунту.

Всистемі землеробства No till знищення багаторічних як коренепаросткових, так і кореневищних бур’янів покладається на гербіциди, які застосовуються, як в літньо осінній (після збирання попередника), так і в весняно літній до сходовий та післясходовий

279

періоди. При дотриманні чіткої послідовності цілеспрямованого застосування препаратів проти багаторічних бур’янів, вони можуть бути виведені з поля за два сезони.

Для контролю бур’янів у полі кукурудзи гербіциди можна застосовувати в наступні строки:

-Після збирання попередника (зазвичай використовують загально винищувальні препарати, або їх бакові суміші з більш дешевими гербіцидами).

-Весною до посіву зазвичай застосовують загально винищувальні препарати або їх бакові суміші іншими гербіцидами. При відсутності значної кількості сходів бур’янів до посіву кукурудзи, внесення загально винищувальних препаратів переносять на досходовий період. При цьому в бакову суміш варто додавати ґрунтові гербіциди або використовувати виключно ґрунтові препарати, які одночасно мають гербіцидну дію на сходи бур’янів.

-У післясходовий період застосовуються виключно селективні післясходові гербіциди або їх бакові суміші у відповідну фазу розвитку культури чи бур’яну.

4.3.9Система захисту кукурудзи від хвороб і шкідників

Система заходів захисту кукурудзи від хвороб і шкідників включає організаційно господарські, агротехнічні, хімічні і біологічні методи. Із хвороб найбільш значну шкоду посівам кукурудзи наносять пухирчаста і летюча сажка, гельмінтоспоріоз, бактеріоз, фузаріоз качанів, пліснявіння насіння і проростків у ґрунті, Серед шкідників найбільш поширеними і небезпечними є личинки справжніх і несправжніх дротяників, стебловий кукурудзяний метелик, озима совка, шведська муха.

Хвороби

Гельмінтоспоріоз. Вражає листки, підземне і надземне міжвузля, коріння, обгортки, іноді качани. Проявляється в другій половині літа у вигляді довгастих коричневих плям з темно коричневою облямівками, довжиною до 10см. Між зернами утворюється густий темно коричневий наліт. Більш сильно уражуються пізні посіви.

Пухирчаста сажка. Вражає всі органі рослини на початку вегетації, а також коріння. На уражених ділянках рослини утворюються здуття

280