3. Шляхи економного витрачання палива та мастила

Боротьбу за економію нафтопродуктів починають відразу ж після одержання нового трактора або комбайна. Насамперед правильно і в повному обсязі проводять обкатку машин.

Заправляти машини слід лише механізованим закритим способом. При кожній заправці вручну відром і лійкою втрачається в середньому 1-2% палива. Втрати ці в 12-20 разів більші, ніж при механізованій.

Щоб паливо не розпліскувалось під час руху трактора, палив ний бак заповнюють на 90-95% місткості, тобто не доливають 3-5 л.

Однією з головних причин перевитрат палива, є "Несправність дизельно- паливної апаратури – спрацювання плунжерних пар, зниження тиску впорскування, закоксовування голки форсунки і отворів розпилювача.

На витрату палива істотно впливає чистота повітря, що надходить в двигун. Якщо повітроочисник забруднений, погіршується заповнення циліндрів і як наслідок зменшується потужність, на 4— 5% збільшується витрата палива.

Економічність роботи підвищується, якщо дотримується нормальний тепловий режим роботи двигуна (температура води – 75-85° С, a оливи 90-100° С), Лише при зниженні температури води на 20° С витрата палива зросте приблизно на 5%.

Уважно стежать за відсутністю течі з паливного бака, паливо-проводів і з'єднань. Через з'єднання, яке пропускає одну краплю палива в секунду, за добу витікає 4 кг, а за рік – близько 1,5 т.

Важливим резервом економії нафтопродуктів є ретельний контроль за станом робочих органів сільськогосподарських машин. У «процесі роботи леза лемешів, лап культиваторів, дисків сівалок і лущильників затупляються, що призводить до збільшення тягового опору та перевитрати палива. Встановлено, .що при використанні машин з тупими робочими органами перевитрата палива може становити 15-30%.

Щоб досягти високої продуктивності роботи трактора при найменшій витраті палива, потужність трактора використовують па 90-95%. У середньому при недовикористанні кожних 10% потужності витрата палива збільшується на 4-5%.

Економії палива можна досягти за рахунок скорочення холостих переїздів і поворотів агрегатів, раціональної розмітки поля на загінки, механізації навантажувально-розвантажувальних робіт,, групової роботи агрегатів згідно з науково обгрунтованими операційними картами та ін.

4. Контроль якості нафтопродуктів

Відповідно до ГОСТ 6370—59 допускається вміст механічних домішок не більше 50 г на 1 т дизельного палива (0,005%). Проте, як свідчать дані ГОСНИТИ, в паливних баках тракторів виявлено до 250—300 г їх на 1 т палива. Це призводить до передчасного виходу з ладу плунжерних пар паливного насоса і розпилювачів, форсунок.

Абразивні частинки, які потрапляють в оливу і консистентні мастила, спричиняють інтенсивне спрацювання деталей машин.

Велику шкоду нормальній роботі машин завдає вода, що може бути в дизельному паливі і мастильних матеріалах. Вона призводить до корозії деталей, погіршує роботу двигуна і змащування поверхонь тертя.

Якість палива, оливи і консистентних мастил може значно погіршуватись під час транспортування і зберігання внаслідок випаровування легких фракцій, окислення та, головне, забруднення. Якість нафтопродуктів перевіряють за допомогою переносних лабораторій ПЛ-2М і РЛ (визначають вміст механічних домішок, води, водорозчинних кислот і лугів, в'язкість оливи густину, колір) або зовнішнім оглядом, фільтруванням та підігріванням. Так, вміст механічних домішок у. паливі або маслі визначають фільтруванням або відстоюванням взятої проби. Для цього в скляний посуд заливають близько 100 мл дизельного-палива або оливи. У паливо додають 100-150 мл, а в масло – 200-300 мл чистого бензину. Після збовтування і відстоювання наявність домішок перевіряють візуально.

Якщо є фільтр з паперу або тканини, пробу дизельного палива або масла в суміші з бензином фільтрують. Потім через фільтри пропускають чистий бензин і просушують протягом 10-15 хв. Коли паливо або олива чисті, на фільтрі залишиться ледь помітна жовта пляма. При наявності в нафтопродукті домішок пляма на фільтрі буде темною. Чим брудніше паливо, тим вона темніша.

Механічні домішки в солідолі виявляють розтиранням його між пальцями.

Наявність води в дизельному паливі визначають так. Його наливають у скляний посуд і збовтують. Якщо паливо містить воду, то воно помутніє, а після 1-2 год. відстоювання на дні посуду з'являться краплини води.

Воду в оливі виявляють нагріванням її в колбі або пробірці. Якщо при цьому утворюється піна, виникає потріскування і вібрація колби (пробірки), то це свідчить що є вода.