8.Метод лінійного прогнозування

Метод лінійного прогнозування найпростіший і полягає в тому, що умови експлуатації приймають незмінними, а залежність зміни параметра від часу роботи — лінійною. Завдяки цим допущенням для одержання прогнозу досить знати лише такі величини: наробіток з початку експлуатації (Т_н), номінальне (П_н), граничне (П_г) та фактичне (П_і) значення параметрів.

Формула для лінійного прогнозування має вигляд:

,

де R_зал та R_вик— коефіцієнти залишкового та використаного ресурсу,

Приклад. Наробіток циліндро-поршневої групи двигуна Д-240 становить 1000 мотогодин, а витрата газів через ущільнення дорівнює 60 л/хв. Для двигуна Д-240 номінальне значення становить 28 л/хв. а граничне —90 л/хв. Визначити прогноз безвідказної роботи, Коефіцієнт залишкового ресурсу становить:

Відповідно R_вик = 1 - 0,483 = 0,517.

Тоді прогноз: мотогодини.

Таким чином, ущільнення циліндро-поршневої групи двигуна треба ремонтувати через 934 мотогодини.

Лінійний метод прогнозування можна застосовувати під час виконання ТО-1 і ТО-2 для визначення приблизного строку роботи окремих агрегатів до ремонту. Завдяки цим даним поліпшуються умови планування технічного обслуговування та ремонтів.

Контрольні питання.

1.Мета прогнозування.

2.Завдання прогнозування.

3.Дати визначення ”допустима величина параметра машини.”

4.Пояснити залежність між величиною коефіцієнта залишкового ресурсу та часом роботи машини.

5.Правила користування таблицями-графіками.

6. Правила користування базовими таблицями для прогнозування залишкового ресурсу.

7.Методика застосування номограм для прогнозування.

8. .Дати визначення ресурсу роботи машини.

9.Особливості методу лінійного прогнозування. Приклад.

2.13 Експлуатація і то нафтогосподарств сільськогосподарських підприємств

1. Типи нафтосховищ та їх характеристика

Для зберігання нафтопродуктів в сільськогосподарських підприємствах створюються спеціальні склади-нафтосховища. Нафтопродукти з нафтосховища відпускають тільки для витрачання. Правильна організація нафтосховища дає можливість високопродуктивно використовувати машинно-тракторний парк та раціонально витрачати нафтопродукти, уникнути непередбачених простоїв тракторів, комбайнів з організаційних причин, передчасного виходу їх з ладу, збільшення витрат коштів на ремонт, заміну вузлів і агрегатів.

Від стану нафтогосподарства значною мірою залежать надійність і довговічність машин. Наприклад, якщо трактори заправляти чистим дизельним паливом з мінімальною кількістю механічних домішок (10...20 г/м³), то паливна апаратура тракторних двигунів працюватиме понад 3 тис. год без регулювання і майже 6 тис. без зміни прецизійних деталей. Коли ж паливо неочищене, з вмістом механічних домішок 200...300 г/м³ плунжерні пари спрацьовуються через 100...150 год роботи.

Основним завданням служби нафтогосподарств сільськогосподарських підприємств є планування потреб у нафтопродуктах, приймання, зберігання, видача і контроль їх якості, механізація приймально-роздавальних робіт, облік і звітність, збирання і здача відпрацьованих масел, технічне обслуговування обладнань нафтогосподарства, підвищення кваліфікації робітників служби:

Нафтопродукти, необхідні для роботи тракторів, автомобілів, комбайнів та інших машин в різні пори року раціонально зосереджувати на одному нафтосховищі. Це дозволяє краще організувати роботу, а також скоротити матеріальні та грошові витрати.

У господарствах треба застосовувати такі основні схеми розміщення нафтосховищ: при центральній садибі слід мати одне загальне нафтосховище для автомобільного і машинно-тракторного парків. На пунктах технічного обслуговування МТП кожної бригади створюють невеликі нафтосховища тільки для тракторів і самохідних комбайнів. Будівництво повинно здійснюватись згідно .з розробленими інститутом Гіпронісільгосп типовими проектами 704-1-99, 704-1-100, 704-1-101, 704-1-102, 704–1–103, 704-1-104, техніко-економічні показники яких наведені у таблиці 38.

Таблиця 38 Техніко-економічні характеристики типових нафтосховищ

Показники	704-1-99	704-1 -100	704-1-101	704-1-102	704-1-103
Номінальна кількість нафтопродуктів, м3	40	80/80	150/150	300	600
Площа, га:
ділянки	0,098	0,13/0,19	0,14/0,22	0,3	0,37
будівлі	0,032	0,47/0,095	0,06/3,18	0,15	0,2
Витрати води,м3/год	705,2	705,2/705,2	705,2/705,2	713,01	713,01
Споживана поужність електроенергії, кВт	82,9	83/83	84,95/84,95	176,7	174
Кількість фізичних тракторів	15…20	21…40	41…60	61…100	101…200

* Для типових проектів нафтосховищ 704—1—100 і 704—1—101 у чисельнику наведено показники для підземного, а в знаменнику для надземно-підземного варіантів.

Цими проектами передбачено повну механізацію і автоматизацію приймання, зберігання і видачі всіх видів нафтопродуктів, максимальну оперативність і зручність у виконанні всіх .операцій. Рівень нафтопродуктів у резрвуарах можна перевірити за допомогою приладу УДУ-5П з операторської.

У нафтосховищах місткістю 40 м³ запроектовано встановлювати підземні резервуари, 80 і 150 м³— наземно-підземні або підземні, а на 300, 600 і 1200 м³ — тільки наземно-підземні,

Покриття доріг і майданчиків для зливання та заправки нафтопродуктами асфальтове або бетоноване.

Схема технологічного планування нафтосховища місткістю 115 м³ зображена на рисунку 34

Рис. 34 Схема планування нафтосховища місткістю 115 м³

1 — оливосклад; 2 — протирозливна стінка; 3 — металева драбина; 4 — резервуар для дизельного палива; 5 — трубопровід; 6 — резервуар для гасу і котельного палива; 7 —резервуар для бензину; 8 — протипожежний щит з ящиком для піску; 9 — операторська; 10 —роз'ємні муфти; 11 — місце для заправки з навісом; 12 — паливороздавальні колонки для бензину; 13 — приймально-роздавальний стояк; 14 — паливороздавальна колонка для дизельного палива.

Територію нафтосховищ огороджують стальною сіткою на залізобетонних стовпах.