8. Рішення Європейського суду в справах, відносно порушення прав осіб, які відбувають покарання або перебувають під вартою.

Європейський суд з прав людини (далі - Суд) – це міжнародний суд, що знаходиться в Страсбурзі (Франція), складається з суддів, число яких відповідає кількості держав-учасників Конвенції. В даний час суддів сорок п'ять. Конвенція не передбачає обмеження числа суддів одного громадянства. Судді обираються Парламентською Асамблеєю Ради Європи строком на шість років (відповідно до статті 2, що ще не набрали чинності, Протоколи 14 судді обиратимуться строком на дев'ять років без права пере вибрання). Судді беруть участь в роботі Суду в особистій якості і не виступають від імені держав. Вони не мають права займатися діяльністю, несумісною з їх незалежністю, безсторонністю, а також з постійним характером їх роботи в Суді. Термін повноважень суддів витікає по досягненню ними 70 років.

Згідно з Регламентом Суд роздільний на чотири Секції, склад яких, затверджений на три роки, має бути збалансований за географічною і статевою ознакою і повинен представляти різні правові системи держав-учасників Конвенції. Дві Секції очолюються заступниками Голови Суду, дві – Головами Секцій. Заступники Голів секцій, вибрані Секціями, надають допомогу Головам Секцій і при необхідності них заміщають. Комітети з трьох суддів створюються в кожній Секції строком на 12 місяців. Палати з семи суддів створюються в кожній Секції на основі ротації. До складу Палати, що розглядає справу, обов'язково входить Голова секції і суддя, вибраний від держави-відповідача. Велика Палата складається з 17 суддів. У ній за посадою засідають Голова Суду, заступники Голови Суду і Голови Секцій.

Завдання Європейського Суду

Забезпечити дотримання державами-учасниками прав і свобод. Це робиться Судом шляхом розгляду скарг, поданих громадянами або організаціями або, інколи, державами. Вирішуючи питання про наявність чи відсутність порушення прав і свобод, Страсбурзький суд, природно, повинен давати оцінку діям (бездіяльності) національних органів влади або національному законодавству щодо їх відповідності Конвенції.

У теорії міжнародного права зазвичай відокремлюють чотири традиційні види компетенції, притаманної міжнародним судовим і квазісудовим органам:

• предметна компетенція (ratione materiae):

• судові гарантії у сфері юстиції та правоохоронної діяльності;

• особистості права;

• політичні та громадянські права.

• територіальна компетенція (ratione loci);

• компетенція в часі (ratione temporis) ;

• за колом суб’єктів (ratione personae).

Порядок подання заяви у Європейський суд:

Ви можете подати заяву до Суду протягом шести місяцівпісля ухвалення остаточного рішення судом або органом влади, до компетенції яких належить визначення питання.

Офіційними мовами Суду є англійська та французька, але за бажанням Ви можете звертатися до Секретаріату Суду офіційною мовою однієї з держав, що ратифікували Конвенцію. На початковій стадії провадження Суд може також листуватися з Вами цією мовою.

Суд приймає лише ті заяви, які надіслані поштою(а не по телефону). Якщо Ви відсилаєте свою заяву електронною поштою або факсом, Вам обов’язково потрібно продублювати її звичайною поштою. Також немає необхідності бути особисто присутнім у Суді для усного викладення обставин справи.

Листи і документи, які надсилаються до Суду, не слід прошивати степлером, склеювати чи скріплювати іншим чином. Усі сторінки повинні бути послідовно пронумеровані.

В заяві необхідно:

• навести стислий виклад фактів, щодо яких Ви скаржитися, та суть Ваших скарг;

• зазначити права, гарантовані Конвенцією або протоколами до неї, які, на Вашу думку, були порушені;

• назвати національні засоби юридичного захисту, якими Ви скористалися;

• навести перелік рішень судів (або інших державних органів) у справі, із зазначенням дати кожного рішення та органу, який його виніс, а також коротку інформацію про зміст цього рішення. До листа необхідно додати копії самих рішень (Суд не повертає надіслані йому документи, тому необхідно надсилати виключно копії, а не оригінали).

Заява має бути підписана заявником, або представником.

Якщо заявник не бажає розкривати свою особу, про це має бути зазначено в заяві до Суду та мають бути викладені причини на виправдання такого відступу від загального правила гласності провадження в Суді. У виняткових і виправданих випадках Голова Палати Суду може надати дозвіл на анонімність.

Адреса Європейського суду з прав людини:

The Registrar European Court of Human Rights

Council of Europe

F–67075 STRASBOURG CEDEX

FRANCE – ФРАНЦІЯ.

Листування з Судом

Після отримання від Вас першого листа або формуляру заяви Секретаріат Суду надсилає відповідь з повідомленням про те, що за Вашим іменем було відкрито справу, номер якої потрібно зазначати в усіх наступних листах до Суду.

Конфіденційність інформації, надісланої до Суду

Всі документи, що надійшли до Секретаріату Суду у зв’язку із заявою, за винятком поданих з приводу переговорів щодо дружнього врегулювання, мають бути доступними для громадськості, якщо Голова Палати Суду не вирішить інакше - з власної ініціативи або за клопотанням сторони чи іншої заінтересованої особи.

Порядок розглядання заяв:

• початком провадженнявважається, як правило, дата прийняття заяви.

• стадія комунікації або обміну змагальними паперами. Палата або її голова, зазвичай, встановлюють строк для надання сторонами письмових зауважень по суті справи та надання додаткових доказів;

• Секретар ЄСПЛ, діючи за вказівками палати або її голови, налагоджує зв’язок зі сторонами з метою забезпечення дружнього врегулювання спору, відповідно до пункту 1 (b) статті 38 Конвенції. Палата вживає заходів, які вважаються доцільними для сприяння такому врегулюванню;

• забезпечення відкритого характеру усіх документів, які надходять до канцелярії у зв’язку із заявою про порушення положень Конвенції (крім документів, поданих у межах процедури дружнього врегулювання), а також відкритого характеру судових слухань (правила 33 і 63 Регламенту ЄСПЛ).

Рішення палати може бути оскарженим до Великої палати упродовж трьох місяців від дати його постановлення. Клопотання про перегляд справи розглядає колегія у складі п’яти суддів Великої палати. Якщо колегія з п’яти суддів задовольняє клопотання, Велика палата виносить нове рішення після розгляду справи по суті. Крім того, палата може в будь-який час до постановлення свого рішення відмовитися від своєї юрисдикції на користь Великої палати, якщо справа, яку вона розглядає, порушує серйозне питання щодо тлумачення Конвенції чи протоколів до неї або якщо вирішення питання, яке вона розглядає, може призвести до результату, несумісного з рішенням, постановленим Судом раніше. У такому випадку Велика палата розглядає справу й приймає рішення по суті.

Рішення Великої палати є остаточним, у той час як рішення палати стає остаточним в одному з наступних випадків:

• якщо сторони заявляють про те, що вони не звертатимуться із клопотанням про передання справи до Великої палати;

• через три місяці від дати постановлення рішення, якщо клопотання про передання справи до Великої палати не було заявлене;

• якщо колегія Великої палати відхиляє клопотання про передання справи до Великої палати.