I. Основоположні принципи

• Попередження злочинності серед неповнолітніх є найважливішим аспектом попередження злочинності в суспільстві. Беручи участь в законній, соціально корисній діяльності і виробляючи гуманістичний погляд на суспільство і життя, молодь може бути вихована на принципах, що не допускають злочинну діяльність.

• Для того, щоб попередження злочинності серед неповнолітніх було ефективним, необхідні зусилля всього суспільства в цілому з метою забезпечення гармонійного розвитку підлітків при повазі до особистостіта заохочення її розвитку з раннього дитинства.

• Для цілей тлумачення цих Керівних принципів повинна проводитися орієнтація на потреби дітей. Молоді люди повинні відігравати активну роль у суспільстві і бути його повноцінними учасниками і не повинні розглядатися лише як об'єкти для підготовки до життя в суспільстві або контролю.

• При здійсненні цих Керівних принципів у відповідності до національних правових систем в центрі уваги будь-якої програми попередження злочинності має бути забезпечення добробуту молодіз раннього дитинства.

• Слід визнати необхідність і важливість здійснення прогресивної політики попередження злочинності серед неповнолітніх, а також необхідність і важливість систематичного вивчення і вироблення заходів. При цьому слід уникати криміналізації та покарання дитини за поведінку, що не заподіює серйозної шкоди розвитку самої дитини чи шкоди іншим.

• Така політика і заходи повинні передбачати:

• забезпечення можливостей, зокрема можливостей у галузі отримання освіти, для задоволення різних потреб молоді та створення системи підтримки, яка буде забезпечувати розвиток особистості всіх молодих людей, і особливо тих, хто явно перебуває під загрозою або в соціально небезпечному становищі і потребує особливої турботи і захисту;

• спеціальні теоріїпопередження злочинності серед молоді та підходи до цього питання, засновані на використанні законів, процесів, установ, засобів і системи послуг, спрямованих на скорочення причин необхідності та можливості вчинення правопорушень або обмеження умов, провідних до цього;

• втручання офіційних органів, яке повинно здійснюватися, в першу чергу, з урахуванням спільних інтересів неповнолітнього і на основі неупередженого та справедливого підходу;

• забезпечення благополуччя, розвитку, прав та інтересів усіх молодих людей;

• врахування того, що вчинки молодих людей або поведінка, яка не відповідає загальним соціальним нормам і цінностям, у багатьох випадках пов'язані з процесом дорослішання і зростання і що, як правило, у міру дорослішання поведінка більшості індивідів мимовільно змінюється;

• усвідомлення того, що, в переважній думці експертів, визначення молодої людини як ”порушника”, ”правопорушника”або ”початківця правопорушника”у багатьох випадках сприяє розвитку сталого стереотипу небажаної поведінки у молодих людей.

• Для попередження злочинності серед неповнолітніх, особливо в тих місцях, де ще не створено жодних установ, необхідно розробляти общинні служби та програми. Офіційні установи соціального контролю повинні використовуватися лише в крайніх випадках