- •План-конспект проведення заняття з службової підготовки персоналом бвк № 35
- •Хід заняття
- •Загальна декларація з прав людини.
- •Конвенція оон проти катувань та інших жорстоких нелюдських, або таких, що принижують гідність видів поводження і покарання.
- •I. Основоположні принципи
- •II. Сфера застосування Керівних принципів
- •Частина II
- •Європейська Конвенція прав людини і основних свобод.
- •Європейські в'язничні правила (мінімальні стандартні правила поводження з в'язнями)
- •Кодекс поведінки посадових осіб у підтриманні правопорядку.
- •Рішення Європейського суду в справах, відносно порушення прав осіб, які відбувають покарання або перебувають під вартою.
ЗАТВЕРДЖУЮ
Начальник Білоцерківської виправної колонії (№ 35)
підполковник вн.сл. .
А.М. Коменотрус
План-конспект проведення заняття з службової підготовки персоналом бвк № 35
ТЕМА: МІЖНАРОДНІ ПРАВОВІ АКТИ З ПИТАНЬ ДОТРИМУВАННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ ТА ПОВОДЖЕННЯ ІЗ ЗАСУДЖЕНИМИ
МЕТА: Довести до особового складу установи міжнародні правові акти з питань дотримання прав людини та поводження із засудженими.
ЧАС: 1 год.
МЕТОД: лекція.
МІСЦЕ: актовий зал.
НАВЧАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА:
Європейська Конвенція прав людини і основних свобод.
Конвенція ООН проти катувань
Загальна декларація з прав людини.
УЧБОВІ ПИТАННЯ:
Загальна декларація з прав людини.
Конвенція ООН проти катувань та інших жорстоких нелюдських, або таких, що принижують гідність видів поводження і покарання.
Правила ООН, що стосуються захисту неповнолітніх, позбавлених волі.
Мінімальні стандартні правила поводження із в’язнями.
Європейська Конвенція прав людини і основних свобод.
Європейські в'язничні правила (мінімальні стандартні правила поводження із в'язнями.
Кодекс поведінки посадових осіб у підтриманні правопорядку.
Рішення Європейського суду в справах, відносно порушення прав осіб, які відбувають покарання або перебувають під вартою.
Хід заняття
І. ВСТУПНА ЧАСТИНА – 5 хв.
Перевіряю наявність особового складу установи, форму одягу. Оголошую тему, мету та учбові питання.
ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА – 50 хв.
Загальна декларація з прав людини.
Міжнародна Організація Об’єднаних Націй приділяє велику увагу питанням гуманного поводження з усіма людьми, включаючи тих, хто утримується у в’язниці. Вона розробила та ухвалила низку міжнародних нормативних актів щодо захисту і забезпечення прав людини та фундаментальних свобод. Одним із таких документів є Загальна Декларація прав людини.
Загальна Декларація прав людини прийнята і проголошена резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 10.12.1948 року. Ця Декларація проголошена як певний зразок, відповідати якому мають прагнути всі народи і всі держави, з тим, щоб кожна людина і кожна структура суспільства прагнули поважати права і свободи людини, а також забезпечити їх ефективне визнання та дотримання.
Загальна декларація з прав людини (основні тези):
Усі люди народжуються вільними й рівними у гідності та правах.
Кожному надаються всі права і свободи, викладені в цій Декларації незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану, народження або іншої ознаки.
Кожен має право на життя, свободу і особисту недоторканність.
Ніхто не може триматися в рабстві або поневоленні; рабство і работоргівля забороняються в усіх їх формах.
Ніхто не може бути підданий катуванню або жорстокому, нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.
Кожен і всюди має право на визнання своєї правосуб'єктності.
Усі люди рівні перед законом і мають право, без будь-якої дискримінації, на рівний захист з боку закону.
Кожен має право на ефективний засіб правового захисту у компетентних національних судах.
Ніхто не може бути підданий свавільному арешту, триманню під вартою або вигнанню.
Кожен на основі повної рівності має право на справедливий і публічний розгляд незалежним і безстороннім судом.
Презумція невинуватості.
Ніхто не може зазнавати свавільного втручання у його приватне і сімейне життя, порушення недоторканності його житла чи таємниці кореспонденції.
Кожен має право на свободу пересування і проживання в межах кордонів кожної держави.
Кожен має право покинути будь-яку країну, включаючи свою власну, і повернутися у свою країну.
Кожен має право шукати притулку від переслідувань в інших країнах і користуватися цим притулком.
Кожен має право на громадянство.
Чоловіки та жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії вступати у шлюб і створювати сім'ю.
Кожен має право бути власником майна одноособове, а також спільно з іншими.
Кожен має право на свободу думки, совісті і релігії.
Кожен має право на свободу переконань і їх вираження.
Кожен має право на свободу мирних зборів і об'єднань.
Кожен має право брати участь в управлінні своєю країною безпосередньо або через вільно обраних представників.
Кожен як член суспільства має право на соціальне забезпечення.
Кожен має право на працю, на вільний вибір виду зайнятості, на справедливі та сприятливі умови праці і на захист від безробіття.
Кожен має право на відпочинок і дозвілля.
Кожен має право на життєвий рівень, необхідний для підтримання здоров'я і добробуту свого та своєї сім'ї.
Кожен має право на освіту.
Кожен має право вільно брати участь у культурному житті суспільства, користуватись здобутками мистецтва, брати участь у науковому прогресі і користуватися його благами.
Кожен має право на такий суспільний і міжнародний порядок, за якого права і свободи, викладені в цій Декларації, можуть бути повністю здійснені.
Кожен має обов'язки лише перед тим суспільством, в якому можливий вільний і повний розвиток його особистості.
Жодне з положень цієї Декларації не може тлумачитись як надання будь-якій державі, групі чи окремій особі права займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яке діяння, спрямовані на порушення прав і свобод, викладених у цій Декларації.