7. Кодекс поведінки посадових осіб у підтриманні правопорядку.

Звід визначених ООН принципів поведінки посадових осіб, діяльність яких пов'язана із застосуванням права та які володіють певними повноваженнями, зокрема щодо затримання правопорушників.

Прийнятий 34-ю сесією ГА ООН 17.XII 1979. Кодекс є рамковим документом, що визначає межі правомірної поведінки зазначених осіб, а також містить ряд положень процесуального та організаційного характеру щодо діяльності з підтримання правопорядку. Ухвалення зводу зумовлене важливістю підтримання правопорядку як для життя окремих осіб, так і для всього суспільства, і спрямоване на недопущення зловживань посадових осіб у цій сфері та на забезпечення прав людини.

За правовим статусом Кодекс є рекомендаційним актом. Після його прийняття ГА ООН звернулася до урядів країн — членів ООН з рекомендацією про використання Кодексу у національному законодавстві та правоохоронній практиці. Його положення набувають нормативного характеру для посадових осіб з підтримання правопорядку конкретної країни з моменту включення їх до національного законодавства.

Кодекс поведінки посадових осіб у підтриманні правопорядку складається з 8 статей; кожна з них супроводжується відповідним коментарем сформульованих у ньому правил поведінки зазначених посадових осіб і застосування їх в національному законодавстві та діяльності правоохоронних органів.

Статті 1, 2 і 8 містять загальні правила поведінки посадових осіб з підтримання правопорядку, згідно з якими ці особи при виконанні своїх обов'язків мають поважати та захищати людську гідність, права людини, поважати закон і Кодекс, а також, використовуючи свої можливості, запобігати та припиняти порушення закону.

В інших статтях визначені конкретні обов'язки цих осіб та заборонні норми щодо їх поведінки. Зокрема, Кодекс забороняє застосування тортур або інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують людську гідність, видів поводження та покарання (стаття 5).

Встановлено, що сила може бути застосована цими особами лише в разі крайньої необхідності і настільки, наскільки це необхідно для виконання їхніх служб, обов'язків (стаття 3).

Кодекс вимагає від посад, осіб забезпечувати повну охорону здоров'я затриманих (стаття 6) та зберігати в таємниці отримані при виконанні служб, обов'язків конфіденціальні відомості (стаття 4).

Зазначені особи зобов'язані не вчиняти жодних актів корупції, всіляко перешкоджати таким актам і вести з ними боротьбу. Будь-який акт корупції, як і будь-яке інше зловживання владою, визнається несумісним із статусом посадової особи з підтримання правопорядку. До будь-якої посадової особи з підтримання правопорядку, яка вчинила акт корупції, закон повинен застосовуватися повною мірою, оскільки уряди, які не здатні чи не хочуть забезпечити дотримання законності посадовими особами, не можуть очікувати від громадян дотримання ними правопорядку (стаття 7).

Передбачені Кодексом принципи поведінки посадових осіб з підтримання правопорядку відображені у Конституції та інших законах України. Залежно від характеру діянь порушення такими особами своїх службових обов'язків або їхній вихід за межі передбачених законом заборон чи обмежень тягне за собою кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та цивільно-правову відповідальність.