4.4. Культура фахового мовлення правника.

Культура мови й культура мовлення. Культура мовлення правника як складник його професійної компетенції. Співвідношення термінів професійне мовлення і ділове мовлення. Етапи становлення й розвитку культури професійного спілкування. Шляхи підвищення особистої культури мовлення. Знання й уміння на різних рівнях мовної культури. Типи мовлення (вербальне – невербальне; внутрішнє – зовнішнє; контактне – дистанктне; безпосереднє – опосередковане; усне – письмове; міжособистісне – масове; монологічне – діалогічне – полілогічне; приватне – офіційне; інформативне – неінформативне; нормативне – ненормативне; етикетне – неетикетне тощо).

Види мовленнєвої діяльності та її компоненти. Комунікативна ситуація. Учасники комунікативного акту.

Юристи і лінгвісти про мову права і культуру мовлення правників.

Нормативність української мови. Мова і мовлення. Типи мовлення. Комунікативні ознаки мовлення.

Основні ознаки культури української мови.

Мовленнєвий етикет.

Культура усного та писемного мовлення юриста.

Культура полемічного мовлення.

Словники у професійному мовленні. Типи словників. Роль словників у підвищенні мовленнєвої культури.

4.5. Юридична термінологія у професійному мовленні.

Історія і сучасні проблеми української термінології. Теоретичні засади термінознавства та лексикографії. Термін та його ознаки. Термінологія як система. Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія. Юридична термінологічна система. Поняття юридичного терміна. Класифікація юридичних термінів. Синонімія та омонімія в юридичній термінології. Паронімія юридичних термінів. Юридична лексикографія. Словники як джерело інформації. Використання словників у роботі з правничими термінами. Українські електронні термінологічні словники.

Змістовий модуль 2 Основи ораторського мистецтва

4.1. Особливості підготовки та виголошення промови.

Поняття про ораторську (риторичну) компетенцію. Публічний виступ у правничій практиці. Комунікативні вимоги до мовної поведінки під час публічного виступу. Структурно-композиційна організація публічного виступу. Робота над його елементами. Зачин як композиційний компонент промови. Вступ промови, його особливості. Основна частина промови, особливості поєднання в ній логічного та емоційного компонентів. Висновки, особливості їх змістового й емоційного наповнення. Кінцівка як композиційний елемент промови.

Етапи підготовки промови. Вибір теми. Складання плану. Збирання матеріалу. Запис промови. Поєднання емоційного та логічного компонентів промови. Розмітка тексту знаками партитури. Тренування. Структура ораторського виступу. Робота над його елементами. Змістове наповнення тексту промови. Виголошення промови.

Особливості проголошення.

Методичні рекомендації щодо подолання страху та скованості перед аудиторією (фізичні вправи для подолання м'язового зажиму, аутогенне тренування, вміння правильно робити паузи, використовувати фрази заздалегідь підготовлені, зосередитися на змісті виступу).

Поняття “ідеальний оратор” та недоліки неспроможних ораторів. Образ “індивідуальності” на “неповторності”.

Наявність чергування слухової та зорової інформації. Творче застосування різноманітних форм викладу та засобів наочності.

Типи промов за способом виголошення: промови, що читаються за конспектом; промови, які готуються заздалегідь і вчаться напам’ять; промови, які готуються заздалегідь, але напам’ять не вчаться; імпровізовані промови.

Основні вимоги до промов. Грамотність і культура мовлення. Ясність і точність мовлення. Простота і лаконічність. Ораторські прийоми у промовах.