- •Національна академія внутрішніх справ
- •Тема 1. Поняття адміністративного права…………………….7
- •Тема 1. Поняття адміністративного права
- •1. Зміст і обсяг категорії «Поняття адміністративного права» та його історико-генетична природа
- •2. Предмет і метод адміністративного права
- •3. Понятійний апарат адміністративного права. Джерела та принципи адміністративного права
- •4. Взаємодія адміністративного права з іншими галузями права
- •5. Дефініція адміністративного права
- •Тема 2. Адміністративно-правові норми та відносини
- •1. Поняття механізму адміністративно-правового регулювання та його складові частини (елементи)
- •2. Поняття, структура та види адміністративно-правових норм
- •1. Залежно від предмета регулювання:
- •2. За спрямованістю змісту:
- •3. За адресами або суб’єктами:
- •4. За формою припису:
- •5. За галузевою належністю:
- •6. За межею дії:
- •7. За ступенем загальності:
- •8. За повнотою викладених велінь:
- •9. За юридичною силою:
- •3. Способи реалізації адміністративно-правових норм
- •4. Адміністративно-правові відносини, їхні особливості та структура
- •Тема 3. Суб`єкти адміністративного права План
- •3. Президент України як суб’єкт адміністративного права
- •4. Кабінет Міністрів України як суб’єкт адміністративного права
- •1. Загальноюридична характеристика поняття “суб’єкт адміністративного права”
- •2. Система органів виконавчої влади
- •3. Президент України як суб’єкт адміністративного права
- •4. Кабінет Міністрів України як суб’єкт адміністративного права
- •Тема 4. Центральні, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування як суб’єкти адміністративного права План
- •1. Центральні органи виконавчої влади як суб’єкти адміністративного права
- •1. Центральні органи виконавчої влади як суб’єкти адміністративного права
- •2. Місцеві органи виконавчої влади як суб’єкти адміністративного права
- •Склад місцевих органів виконавчої влади
- •3. Органи місцевого самоврядування як суб’єкти адміністративного права
- •Тема 5. Публічна служба План
- •2. Державна служба, як різновид публічної служби. Посада в державній службі
- •1. Поняття та види публічної служби
- •2. Державна служба, як різновид публічної служби. Посада в державній службі
- •Тема 6. Громадяни та об’єднання громадян як суб’єкти адміністративного права.
- •1. Громадяни України як суб’єкти адміністративного права.
- •2. Адміністративно-правовий статус іноземців та осіб без громадянства.
- •3. Поняття та види об’єднань громадян
- •4. Легалізація об’єднань громадян.
- •5. Адміністративно-правовий статус об’єднань громадян.
- •6. Відповідальність за порушення законодавства, що регулює діяльність об'єднань громадян.
- •Тема 7. Форми публічного адміністрування
- •3. Правові акти публічного адміністрування
- •Тема 8. Методи публічного адміністрування
- •1. Поняття та види методів публічного адміністрування
- •2. Поняття та ознаки адміністративного примусу.
- •3. Види заходів адміністративного примусу.
- •Тема 9. Адміністративна реформа в україні
- •1. Загальні засади адміністративної реформи.
- •2. Реформа публічної адміністрації
- •Тема 10. Адміністративні послуги
- •1. Поняття «адміністративна послуга»
- •2. Ознаки адміністративних послуг
- •3. Класифікація адміністративних послуг
- •V. За критерієм платності адміністративні послуги можна поділяти на платні й безоплатні.
- •4. Стандарти надання адміністративних послуг
- •5. Реєстр адміністративних послуг
- •Тема 11. Забезпечення законності і дисципліни в публічному адмініструванні
- •1. Законність і дисципліна: загальна характеристика та класифікація способів їх забезпечення.
- •2. Контроль та його види
- •3. Нагляд
- •4. Звернення громадян
- •Тема 12. Поняття, властивості та принципи адміністративної відповідальності
- •Тема 13. Адміністративне правопорушення та його юридичний склад
- •1. Поняття адміністративного правопорушення (проступку).
- •2. Поняття складу адміністративного проступку
- •Тема 14. Види адміністративних стягнень
- •1. Поняття адміністративних стягнень
- •2. Характеристика адміністративних стягнень
- •Тема 15. Адміністративна відповідальність за корупційні правопорушення
- •1. Корупція як негативне соціально-правове явище.
- •2. Поняття «корупції» та «корупційного правопорушення».
- •3. Склад корупційного правопорушення.
- •4. Особливості адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення.
- •Тема 16. Адміністративний процес
- •1.Основні концепції змісту адміністративного процесу у радянський період
- •2. Поняття та особливості адміністративного процесу в українській адміністративно-правовій теорії
- •3. Принципи адміністративного процесу
- •4. Мета та завдання адміністративного процесу
- •Тема 17. Провадження у справах про адміністративні проступки
- •1. Поняття та особливості провадження у справах про адміністративні проступки.
- •2. Суб’єкти провадження у справах про адміністративні правопорушення (проступки)
- •2) Суб’єкти, відносно яких вирішується справа.
- •3) Допоміжні учасники процесу:
- •3. Стадії провадження у справах про адміністративні правопорушення (проступки)
- •Тема 1. Поняття адміністративного права…………………….7
3. Нагляд
В теорії адміністративного права виділяють два види нагляду: адміністративний та прокурорський.
Адміністративний нагляд - це спосіб забезпечення законності і дисципліни в публічному адмініструванні, який здійснюється спеціальними суб’єктами публічної адміністрації щодо організаційно не підпорядкованих об'єктів.
Особливості адміністративного нагляду:
Відсутність організаційної підпорядкованості між суб'єктом та об'єктом нагляду.
Спеціалізований характер, який проявляється в нагляді за дотриманням спеціальних правил.
Можливість у ході нагляду оцінювати лише законність тієї чи іншої діяльності.
Суб’єктами адміністративного нагляду є спеціально створені з цією метою структури: а) інспекції; б) міліція.
Усі інспекції залежно від компетенції можна поділити на дві групи:
- ті, що мають повноваження міжвідомчого характеру (ДАІ).
- ті, що не мають таких повноважень, тобто здійснюють свої функції тільки в межах того чи іншого об’єкта (інспекція особового складу (департамент).
Повноваження державних інспекцій можна умовно розділити на три групи:
- розробка норм і правил, виконання яких контролює інспекція. Повноваження даного виду, як правило, полягають у наявності в інспекцій прав готувати різні проекти норм, правил і виносити їх на розгляд відповідного органу управління;
- організація і здійснення нагляду (одержання та витребування матеріалів, проведення певного обслідування, дозвільні повноваження, надання експертних висновків, розслідування аварій тощо);
- застосування заходів державного примусу. Названа група повноважень, як правило, закріплюється у відповідних статтях Кодексу про адміністративні правопорушення.
Необхідно зазначити, що діяльність інспекцій та міліції по забезпеченню законності і дисципліни у частині застосування ними заходів адміністративного примусу, відноситься до контрольної (а не до наглядової) діяльності останніх. Тому вірогідніше буде вести мову про контрольно-наглядову діяльність з боку зазначених суб’єктів владних повноважень.
Адміністративний нагляд міліції – це систематичний нагляд за точним і неухильним дотриманням посадовими особами та громадянами правил, що регулюють громадський порядок і громадську безпеку з метою попередження і припинення порушень цих правил, а також виявлення порушників і притягнення їх до встановленої законом відповідальності або вжиття до них заходів громадського впливу.
При здійсненні адміністративного нагляду міліцією застосовуються такі методи як:
а) безпосереднє спостереження в громадських місцях за виконанням громадянами та посадовими особами загальнообов’язкових правил;
б) періодичні перевірки виконання органами, посадовими особами, громадянами встановлених правил;
в) виявлення порушень у ході перевірки скарг, заяв, пропозицій та іншої інформації про правопорушників.
Адміністративний нагляд міліції поділяється на загальний та спеціальний. Загальний адміністративний нагляд – містить нагляд за дотриманням загальнообов’язкових та інших правил. Спеціальний адміністративний нагляд міліції – це нагляд за поведінкою певної категорії осіб. Даний вид нагляду є примусовим заходом і встановлюється за звільненими з місць позбавлення волі відповідно до Закону “Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі” від 1 грудня 1994 року з внесеними до нього змінами та доповненнями. Закон формулює поняття цього виду адміністративного нагляду як системи “тимчасових примусових профілактичних заходів спостереження і контролю за поведінкою окремих осіб, звільнених з місць позбавлення волі, що здійснюються органами внутрішніх справ”. Визначає його завдання: “Адміністративний нагляд встановлюється з метою запобігання вчиненню злочинів окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них”. Цей вид адміністративного нагляду встановлюється лише щодо повнолітніх осіб:
а) засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними для суспільства;
б) засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо вони після відбування покарання або умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, незважаючи на попередження органів внутрішніх справ, систематично порушують громадський порядок і права інших громадян, вчиняють інші правопорушення;
в) засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.
У всіх випадках, адміністративний нагляд встановлюється в судовому засіданні одноосібно суддею місцевого суду загальної юрисдикції або за місцем дислокації виправно-трудової установи, або за місцем проживання особи, щодо якої встановлюється адміністративний нагляд та має свою процедуру встановлення.
Необхідно зазначити, що в теорії адміністративного права не існує єдиної думки щодо нагляду як способу забезпечення законності. Так, наприклад, професор Битяк Ю.П., розглядає адміністративний нагляд інспекцій та міліції як контроль з боку спеціалізованих контролюючих органів, а органом, який здійснює нагляд є тільки прокуратура.
Прокурорський нагляд - це спосіб забезпечення законності і дисципліни в публічному адмініструванні, який здійснюється під час виконання функцій прокурора та за рахунок застосування актів реагування прокурора.
Стаття 121 Конституції України покладає на органи прокуратури такі завдання:
підтримання державного обвинувачення в суді;
представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;
нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;
нагляд за додержанням законів під час виконання судових рішень у кримінальних справах, а також застосування інших заходів примусового характеру, пов'язаних із обмеженням особистої свободи громадян;
нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів із цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами.
Якщо прокурор під час здійснення нагляду виявив порушення чинного законодавства, то він має право видання актів прокурорського реагування. До них відносять такі.
1. Протест прокурора. Протест на акт, що суперечить законові, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи.
У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність із законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права. Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розглядові відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокуророві.
У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подання такої заяви зупиняє дію правового акта.
2. Припис прокурора. Письмовий припис про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органові чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищому в порядку підпорядкованості органові чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення.
Письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто. Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокуророві.
Подання прокурора. Подання з вимогами усунення порушень закону, причин цих порушень і умов, що їм сприяють, вносяться прокурором, його заступником у державний орган, громадську організацію або посадовій особі, які наділені повноваженням усунути порушення закону, і підлягає невідкладному розглядові. Не пізніш як у місячний строк має бути вжито відповідних заходів до усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяють, і про наслідки повідомлено прокуророві. Колегіальний орган, якому внесено подання, повідомляє про день засідання прокуророві, який вправі особисто взяти участь у його розгляді.
Постанова прокурора. У разі порушення закону посадовою особою або громадянином прокурор, його заступник, залежно від характеру порушення закону, виносить мотивовану постанову про дисциплінарне провадження, провадження про адміністративне правопорушення або про порушення кримінальної справи щодо цих осіб.
Постанова про порушення дисциплінарного провадження або провадження про адміністративне правопорушення підлягає розглядові повноважною посадовою особою або відповідним органом у десятиденний строк після її надходження, якщо інше не встановлено законом (Закон України від 5 листопада 1991 р. № 1789-ХП «Про прокуратуру»).
Сьогоднішній стан державотворення та правотворення в Україні свідчить про те, що прокурорський нагляд не втратив свого значення як суттєва складова державного нагляду у сфері публічного адміністрування. За рахунок використання актів прокурорського реагування існує реальна можливість поновити права, свободи та законні інтереси громадян, котрі були порушені діями (правовими актами) суб’єктів владних повноважень.