Висновки

У висновках письмової роботи описуються найбільш важливі наукові та практичні результати роботи, зокрема, формулювання наукової проблеми (завдання), методи її дослідження, значення для науки і практики, рекомендації щодо практичного використання результатів для вдосконалення наукового знання та практики, обґрунтування їх достовірності тощо.

Правове регулювання завжди має державне забарвлення, в ньому зацікавлена держава. Це засіб виконання державою своїх функцій, завдань та обов'язків перед своїм народом та громадськістю світу. Право – інструмент влади, владно-управлінської діяльності держави. Правове регулювання потрібно там, де необхідне чітке визначення прав та обов'язків, державний захист прав і свобод людини та застосування державного примусу проти правопорушників.

Правове регулювання поширюється не на всі суспільні відносини, в одних випадках тому, що право не здатне підкорити своїм вимогам окремі види соціальних відносин людей, в інших – тому, що право ставиться байдуже до деяких суспільних

відносин і не включає їх до своїх нормативних вимог.

Пріоритетні напрямки правового регулювання в сучасній Україні:

1. у сфері економічних, майнових відносин – сприяння розвитку ринкових відносин, додержання рівності форм власності (державної, приватної, комунальної);

2. у політичній сфері – сприяння розвитку в цивілізованій формі політичного плюралізму за умови додержання громадянського миру і злагоди;

3. у сфері управлінських відносин – сприяння ефективній роботі управлінського апарату без збільшення його штату;

4. у сфері охорони суспільного порядку – боротьба з корупцією та іншими правопорушеннями, охорона і захист прав і свобод людини і громадянина.

Механізм правового регулювання покликаний здійснювати за допомогою правових засобів упорядкованість суспільних відносин відповідно до цілей і задач правової держави.

Механізм правового регулювання просто необхідний для підтримки законності і правопорядку як основи і невід'ємної умови нормального життя цивілізованого суспільства.

Механізм правового регулювання складають елементи, що забезпечують динамічну сутність механізму, визначають рух реальних правовідносин, виступають юридичними фактами.

На сучасному етапі дослідження механізму правового регулювання назріла необхідність нового бачення механізму правового регулювання - у виді «об'ємного» явища. З даної точки зору механізм правового регулювання можна підрозділити на такі компоненти: механізм правотворчості, механізм реалізації норм права, механізм державного примусу, де охоронну спрямованість виконує механізм процесуального регулювання.

Велике значення мають розвиток і підвищення ефективності природоохоронного законодавства, вдосконалення соціального законодавства, остаточне проведення судової реформи та ін.

Питання про механізм правового регулювання є важливим і досить дискусійним у правовій науці. Інтереси людини є головним орієнтиром для розвитку й удосконалювання елементів механізму правового регулювання, підвищення їхньої ефективності.

Виступаючи свого роду юридичною технологією задоволення даних інтересів, механізм правового регулювання повинний бути постійно цінним за своїм характером, повинний створювати режим сприяння, здійснення законних прагнень особистості, упорядкуванню її правового статусу.

У будь-якому суспільстві ставиться задача забезпечити високу ефективність механізму правового регулювання, включаючи удосконалення законодавства, поліпшення ефективності і якості застосування права, посилення правової активності громадян, різних громадських організацій, підйом загальної правової культури, удосконалення правового виховання.

Вивчення механізму правового регулювання відіграє важливу роль у розумінні кожним юристом динаміки впливу на суспільні відносини всіх юридичних засобів у комплексі. Значення єдності і взаємодії в механізмі правового регулювання дуже важливе для зміцнення правової основи державного і громадського життя.