Розділ 2. Механізм правового регулювання

2.1. Поняття і основні елементи механізму правового регулювання

Система суспільних відносин потребує правового впливу. Форми та методи даного впливу змінюються залежно від суспільних потреб. Правове регулювання в суспільстві здійснюється за допомогою певних механізмів, які виступають відмітною рисою правового регулювання та є ефективним засобом соціального регулювання.

Поняття механізму правового регулювання використовується в теорії для розкриття взаємодії різних елементів правової системи, за допомогою яких здійснюється регулятивний вплив на суспільні відносини з метою їх впорядкування (табл. 6).

Розкриття поняття «механізм правового регулювання»

Таблиця 6

№	Джерело	Визначення
1	2	3
1	Скакун О.Ф. [10,с.498]	Механізм правового регулювання - це узята в єдності система правових засобів, способів і форм, за допомогою яких нормативність права переводиться в упорядкованість суспільних відносин, задовольняються інтереси суб'єктів права, встановлюється і забезпечується правопорядок («належне» у праві стає «сущим»).
2	Кельман М.С. [6,с.404]	Механізм правового регулювання - єдина система правових засад, за допомогою яких здійснюється результативне правове впорядкування суспільних відносин та подолання перепон, які стоять на шляху задоволення інтересів суб'єктів права.
3	Волинка К.Г. [4,с. 108]	Механізмом правового регулювання називають систему взаємозв'язаних юридичних засобів, за допомогою яких здійснюється правове регулювання. Механізм правового регулювання - це спосіб функціонування єдиної системи правого регулювання, який розкривається через взаємозв'язки між її складовими елементами.
4	Бабкіна О.В., Волинка К.Г. [3,с.84]	Механізм правового регулювання - це система взаємопов'язаних юридичних засобів, за допомогою яких здійснюється правове регулювання. Категорія "механізм правового регулювання" охоплює весь процес правового регулювання, подає його в системно-динамічному вигляді, розкриває його структуру, взаємозв'язок і взаємодію елементів, їх характерні ознаки і функції.
5	Кравчук М.В. [8,с Л 97]	Механізм правового регулювання - це система різноманітних юридичних засобів, за допомогою яких здійснюється правове регулювання, тобто владний вплив на суспільні відносини.

Якщо проаналізувати поняття «механізму правового регулювання», розкрите різними авторами, то визначити основну думку можна, згрупував усі варіанти поняття за загальними критеріями (табл. 7).

Таблица 7

Аналіз дефініцій поняття «правове регулювання»

№	Критерій групування	Джерело
		Скакун О.Ф. [10,с.498]	Кельман М.С. [6,с.404]	Волинка К.Г. [4,с. 108]	Бабкіна О.В. Волинка К.Г [3,с.84]	Крав чук М.В. [8,с.197]
1	2	3	4	5	6	7
1	Як система засобів	+	+	+	+	+
2	Як правове упорядкування суспільних відносин	+	+			+
3	Як взаємодія елементів	-	-	+	+	-
4	Як спосіб функціонування правового регулювання	-	-	+	+	+

Виходячи з аналізу, можна дати узагальнене визначення поняття: механізм правового регулювання - це система взаємопов'язаних правових засобів, за допомогою яких відбувається впорядкування суспільних відносин, через взаємозв'язок та взаємодію елементів, тобто це спосіб функціонування правового регулювання.

Таким чином, поняття «механізм правового регулювання» походить від поняття «правового регулювання».

Особливості механізму правового регулювання:

• правове регулювання та його механізм є складовою соціального регулювання;

• є певною системою взаємодіючих між собою елементів, серед яких виділяють правові засоби (норми, суб'єктивні права та юридичні обов'язки тощо), способи (дозволи, заборони і зобов'язання) та форми (дотримання, виконання і використання);

• він забезпечує регулювання суспільних відносин, тобто є динамічною частиною правової системи;

• механізм правового регулювання має цілеспрямований та результативний характер, при цьому результатом його діяльності є встановлення правопорядку в суспільстві. [5,с.305].

Мета механізму правового регулювання - забезпечення безперешкодного руху інтересів суб'єктів до цінностей, тобто гарантованість їхнього справедливого задоволення. Виходячи з цього, механізм правового регулювання визначається як система правових засобів, організованих найбільш послідовним чином з метою подолання перешкод, що стоять на шляху задоволення інтересів суб'єктів права.

Механізм правового регулювання можна розглядати як складну систему, що складається з правових засобів, суб'єктів, що здійснюють правове регулювання чи правову діяльність, і юридично значимих результатів їхньої діяльності. При цьому єдиний механізм правового регулювання згідно стадіям правового регулювання підрозділяється на три компоненти: механізм правотворчості, механізм реалізації норм права і механізм державного примусу.

Розрізняють змістовну та формальну ознаки механізму правового регулювання (мал. 8).

Змістовна ознака		Формальна ознака
передбачає наявність цілей правового регулювання, досягнення яких дає можливість вести мову про ефективність правового регулювання	Ознаки механізму правового регулювання	досягнення цілей здійснюється за допомогою певних засобів, що є шляхом юридичного впливу на поведінку суб'єктів, сукупність засобів які різні за своєю природою та функціональним призначенням складає формальну ознаку

Мал. 8. Ознаки механізму правового регулювання [5,с.307]

Правові засоби повинні відповідати певним вимогам:

1. вони складають певну систему, але не є прив'язаними до однієї сфери суспільних відносин;

2. вони покликані забезпечити соціальну свободу та активність поведінки суб'єктів (дозволи), чи, навпаки, покласти на осіб пасивний обов'язок утримуватись від вчинення тих дій, які перешкоджають інтересам особи (заборони), передбачати поведінку певного роду, бути гарантією використання суб'єктивних прав іншими суб'єктами (зобов'язання);

3. ці засоби повинні містити позитивні стимули щодо здійснення суб'єктами своїх суб'єктивних прав та виконання покладених на них обов'язків;

4. вони мають бути спрямовані на досягнення певного результату - забезпечення ефективності правового регулювання;

5. вони пов'язані з суб'єктивними правами чи даної особи (дозволи), чи інших осіб (зобов'язання, заборони);

6. ці засоби тісно взаємопов'язані не тільки один з одним, а і з такими різновидами правових норм, як уповноважуючі, зобов'язуючі та забороняючі, і визначають форми реалізації права (дотримання, виконання та використання).

Механізм правового регулювання складають елементи, обов'язкові на окремих його стадіях (табл. 8).

Таблиця 8

Елементи механізму правового регулювання [5,с.308]

№>	Елемент	Характеристика елементу
1	2	3
1	норма права	визначає моделі можливої та необхідної поведінки суб'єктів суспільних відносин
2	нормативно-правовий акт	юридичний документ, що надає правовій нормі формально- визначеного, офіційного та обов'язкового характеру
3	юридичні факти	конкретні життєві обставини, які спричиняють дію норми права
4	правовідносини	різновид суспільних відносин, що регламентуються правовою нормою та виконують функцію взаємодії правової норми з конкретним суб'єктом і функцію визначення конкретної поведінки для персоніфікованих суб'єктів
5	тлумачення	діяльність із визначення дійсного змісту норми права у разі її незрозумілості чи невідповідності вимогам юридичної техніки
6	реалізація права	як можливість втілення правової норми шляхом дотримання, виконання, використання та застосування
7	законність	як один з принципів реалізації правових приписів через дотримання вимог норми права суб'єктами права
8	правосвідомість	як рівень усвідомлення суб'єктами права правових приписів
9	правова культура	як різновид загальної культури, що складається з духовних та матеріальних цінностей, які належать до правової дійсності
10	правомірна поведінка	усвідомлена діяльність суб'єктів, яка відповідає нормі права та соціально корисним цілям і знаходиться в установлених законодавством межах
11	протиправна поведінка	та, що протирічить правовим приписам
12	юридична відповідальність	це міра державного примусу (особистого, майнового чи організаційного характеру), яка застосовується до суб'єктів, котрі вчинили правопорушення, та пов'язана з покладенням на них нового додаткового обов'язку

Існує інший підхід до елементів будови механізму правового регулювання, який є вузьким, та включає лише елементи, які складають основу регулятивної функції права, при цьому кожний елемент виконує специфічну роль у регулюванні діяльності суб'єктів і суспільних відносин, що виникають на їх основі (мал. 9).

принципи права, норми права, нетипові правові розпорядження (спеціалізовані норми права), об'єктивовані в нормативно-правових актах			правовідносини, суб'єктивні юридичні права і обов'язки в їх індивідуалізації (конкретизації)
	Елементи механізму правового регулювання
акти застосування норм права			акти безпосередньої реалізації прав і обов'язків

Мал. 9. Елементи механізму правового регулювання

Кожній стадії правового регулювання відповідають специфічні елементи механізму правового регулювання (табл. 9), місце яких у механізмі правового регулювання обумовлене їх функціональною роллю. Функціонування механізму правового регулювання відрізняється послідовністю: кожен з його елементів вступає в дію на певній стадії правового регулювання.

Таблиця 9

Відповідність стадій правового регулювання та елементів механізму правового регулювання

Стадії правового регулювання	Елементи механізму правового регулювання
1	2
Правотворчість	Норма права, закріплена в нормативно-правовому акті
Настання умов, передбачених нормою права	Юридичні факти, оперативно-виконавчі правозастосовні акти
Установлення юридичного зв'язку між уповноваженими та зобов'язаними суб'єктами – конкретизація прав і обов'язків, передбачених нормою права	Правові відносини, суб'єктивні права та юридичні обов'язки
Втілення суб'єктивних прав та юридичних обов'язків	Акти правореалізації (використання, дотримання, виконання)
Факультативна стадія настає у випадку недотримання суб'єктивних прав або невиконання юридичних обов'язків	Правоохоронний правозастосовчий акт

Розглянемо коротко кожний з елементів механізму правового регулювання.

Норми права - основа механізму правового регулювання. Якість правового регулювання залежить від того, наскільки норми права вірно враховують закономірності суспільних відносин, що регулюються, наскільки високий рівень загальної і правової культури законодавчого корпусу. Безпосереднім чинником виникнення правових норм є правотворча діяльність держави, що полягає у прийняті, зміні або скасуванні певних правових норм (мал. 10).

Завдання норми права

визначити загальне коло людей, на які вона поширює свою дію; встановити зміст суспільних відносин (зміст поведінки суб'єкта), а також об'єкти правовідносин; визначити обставини, в яких особа повинна керуватися даним правилом поведінки; розкрити саме правило поведінки вказівкою на права і обов'язки учасників відносин, що регулюються, характер їх зв'язку між собою, а також державно-примусові заході, що застосовуються до осіб у разі невиконання ними юридичних обов'язків

Мал. 10. Завдання норми права в механізмі правового регулювання [10,с.500]

Норма права набуває зовнішнього вираження в нормативно-правовому акті, який забезпечує її дійовість.

Нормативно-правові акти обслуговують нормативну основу механізму правового регулювання. Функції нормативно-правових актів полягають головним чином у тому, щоб увести в правову систему нові юридичні норми, забезпечити їх зміну або скасування, підвищити ефективність їх дії.

До нормативно-правових актів (законів, підзаконних актів) приєднуються акти, в яких дається їх офіційне роз'яснення, тлумачення.

Акти тлумачення норм права (інтерпретаційні акти) не містять нових право- положень, а є засобом, який забезпечує однакове розуміння і застосування чинних нормативних актів. Чіткість і ефективність механізму правового регулювання залежать від правильного тлумачення норм права.

Правовідносини у механізмі правового врегулювання.

Правовідносини – необхідний елемент механізму правового регулювання, важлива ступінь здійснення програм, закладених у нормах права. У правовідносинах індивідуалізуються положення відповідної правової норми, конкретизуються суб'єктивні юридичні права і обов'язки певних суб'єктів, їх повноваження і юридична відповідальність. Індивідуалізація загальних моделей поведінки стосовно конкретних осіб - другий рівень правового регулювання.

Правовідносини в механізмі правового регулювання утворюють певну систему і лише так вони забезпечують переведення загальних розпоряджень норм права в суб'єктивні юридичні права і суб'єктивні юридичні обов'язки, повноваження і юридичну відповідальність для конкретних осіб, дозволяють досягти виконання їх волі, задоволення інтересів.

При цьому центром загальних юридичних зв'язків, що складають основу правовідносин, є правовий статус, у тому числі правосуб'єктність, як перший крок у конкретизації розпоряджень норм права на цій стадії. Функції правовідносин:

а) визначають конкретне коло осіб, на яких поширюється дія норм права у цей момент;

б) закріплюють конкретну поведінку, якої повинні або можуть додержуватися особи;

в) служать умовою для можливого приведення в дію спеціальних юридичних засобів (прокуратурою, судом, міліцією) з метою забезпечення суб'єктивних прав, обов'язків, відповідальності².

Акти безпосередньої реалізації прав і обов'язків - це фактична поведінка суб'єктів правовідносин, пов'язана зі здійсненням (реалізацією) своїх прав і обов'язків (мал. 11).

Мал. 11. Результат реагування на правове регулювання

Отже, акти безпосередньої реалізації у формах використання наданих нормами права можливостей, виконання зобов'язуючого правового розпорядження, додержання правових заборон посідають особливе місце у механізмі правового регулювання, тому що являють собою його кінцеву мету.

Акти застосування норм права у механізмі правового регулювання.

Застосування норм права полягає у виданні державно-владного акта – акта застосування норм права, який забезпечує виникнення, зміну або припинення правових відносин.

Акти застосування норм права мають форму рішень, розпоряджень, наказів, вироків тощо.

Акти застосування норм права у механізмі правового регулювання використовуються в таких випадках: »

1. коли самі норми права передбачають, що індивідуалізація прав і обов'язків здійснюється органами держави, посадовими особами, а не учасниками відносин;

2. коли суб'єкти відносин, що регулюються, поводяться протиправне: порушують права, не виконують обов'язки. У цьому разі актом застосування норм права індивідуалізується юридична відповідальність, передбачена нормами права за їх порушення, тобто встановлюється персональна відповідальність правопорушників.

У всіх випадках акти безпосередньої або опосередкованої реалізації прав і обов'язків завершують правове регулювання. Саме тут відбувається «переведення» розпоряджень юридичних норм (спочатку виражених у правах і обов'язках) у фактичну, реальну поведінку учасників суспільних відносин, на які було спрямовано правове регулювання [8,с.500].

Таким чином, механізм правового регулювання - це система взаємопов'язаних правових засобів, за допомогою яких відбувається впорядкування суспільних відносин, через взаємозв'язок та взаємодію елементів, тобто це спосіб функціонування правового регулювання. Елементами будови механізму правового регулювання є норми права, правовідносини, нормативно-правові акти тощо. Інтереси людини – ось головний орієнтир для розвитку удосконалення елементів механізму правового регулювання, підвищення їх ефективності.