
- •Міністерство внутрішніх справ україни
- •2.1. Дія нормативно-правового акта в просторі
- •2.2. Дія нормативно-правового акта за колом осіб
- •2.3. Підзаконний нормативно-правовий акт: поняття, види та набування чинності
- •3.1.Поняття, принципи організації та форми обліку нормативно-правових актів
- •3.3. Інкорпорація і консолідація. Звід законів
- •Висновок
- •Список використаних джерел
3.3. Інкорпорація і консолідація. Звід законів
Інкорпора́ція (лат. incorporatio — приєднання) — вид систематизації нормативних актів, який полягає у зведенні їх у збірники, у певному порядку без зміни змісту. Критерії систематизації: хронологічний або алфавітний порядок, напрям діяльності, сфера суспільних відносин, тематика наукового дослідження тощо.
Види інкорпорації
За юридичною значущістю:
офіційна — передбачає затвердження збірників інкорпорованих актів компетентним органом;
неофіційна — не має обов'язкового характеру, здійснюється науковими установами, навчальними закладами, іншими суб'єктами юридичної діяльності для зручності у користування нормативним матеріалом.
За способом упорядкування:
хронологічна — здійснюється у певній послідовності за ознакою часу видання нормативних актів;
предметна — нормативні акти об'єднуються на підставі однорідності суспільних відносин, що становлять відокремлений предмет правового регулювання.
За обсягом:
загальну;
галузеву;
міжгалузеву;
спеціальну.
За суб'єктами здійснення:
правотворчого суб'єкта;
спеціально уповноваженого суб'єкта;
інших суб'єктів за їх ініціативою.
Існують також інші види інкорпорації, які здійснюються за такими критеріями: алфавітний порядок, галузь права, суб'єкт прийняття нормативного акта, тематика наукового дослідження, сфера діяльності тощо. Таким чином відбувається об'єднання цілісних нормативно-правових актів у збірники правового матеріалу за критерієм, який обирає сам систематизатор [26, 267-268].
Консолідація – вид систематизації нормативно-правових актів, що полягає в об’єднанні певної кількості розрізнених нормативних актів, виданих у різний час по тому самому предмету правового регулювання в єдиний укрупнений нормативно-правовий акт з усуненням повторень і протиріч, як правило, без зміни змісту.
Цілі консолідації: (1) систематизувати нормативний матеріал, який неможливо кодифікувати; (2) усунути множинність нормативно-правових актів, позбавити їх надмірної роздробленості; (3) об’єднати загальні положення поточної правотворчості в родинні групи (блоки).
До структури консолідованого акта, як правило, входять окремі однопрофільні статті, глави, параграфи, що розташовані у певній послідовності.
Результатом консолідації нормативного матеріалу є видання Зводу законів – нової форми колишніх законів, що має силу за умови відповідності справжньому тексту цих законів, тобто Звід законів служить офіційною заміною діючих раніше актів, а правові приписи, що містяться в ньому, містять чинні норми права, які підлягають офіційному використанню.
Звід законів відрізняється від збірників нормативних актів такими ознаками:
може бути лише офіційним виданням: здійснюється від імені і за дорученням правотворчих органів з подальшим схваленням у цілому або кожному тому окремо;
є результатом великої законотворчої, юридико-технічної роботи: ліквідацією множинності актів, прийнятих по тому ж питанню, які втратили силу, застаріли або фактично не діють; усуненням наявних прогалин у законодавстві в результаті прийняття нових законів і підзаконних актів;
являє собою зведення в єдине ціле чинного законодавства [9, 378-380].
Отже, існує три види систематизації нормативно-правових актів:
кодифікація;
інкорпорація;
консолідація.
Кожен з цих видів виконує певні призначення та функції, має свої види та форми, здійснюються компетентними органами.