Тема 1: «поняття корупції та корупційної злочинності»

При вивченні цієї теми необхідно здійснити дослідження кримінологічної характеристики корупції та корупційної злочинності (стан, структура,динаміка та географія), визначення заходів їх запобігання (комплекс загальносоціальних, спеціально-кримінологічних та індивідуальних заходів), сформувати науково обґрунтовані уявлення про корупцію та корупційну злочинність, систему профілактичних заходів; набути навичок щодо аналізу заходів загальносоціальної, спеціально-кримінологічної, індивідуальної профілактики; формувати навички системного аналізу сучасного стану профілактики корупційних злочинів.

Високий рівень корупції в Україні, безперечно, завдає значної шкоди суспільству й державі.

По-перше, призводить до падіння авторитету органів державної влади всіх рівнів і, як наслідок, до зменшення ефективності управління, погіршення дисципліни в усіх сферах суспільного життя, поширення випадків свавільної поведінки й альтернативних недержавних форм розв'язання конфліктних ситуацій.

По-друге, корупційні прояви за умови їх значного поширення завдають величезної матеріальної та моральної шкоди широкому колу громадян, негативно позначаються на економічній діяльності суб'єктів господарювання, особливо недержавних форм власності.

По-третє, корупція в правоохоронній сфері зменшує дієвість боротьби зі злочинністю, чим сприяє погіршенню криміногенної ситуації у країні.

По-четверте, саме поширення корупції є однією з основних перешкод для розвитку нормальних економічних відносин України з іншими країнами, причиною їхнього небажання вкладати інвестиції в економіку нашої держави. Усе це свідчить про те, що корупція сьогодні є однією з найгостріших соціально-економічних проблем України.

Тема 2: «кримінологічне вчення про особу корупціонера»

Корупція - одне з найнебезпечніших для суспільства та держави явищ. Вона підриває авторитет державного апарату, дискредитує його діяльність, руйнує основні принципи, на котрі спирається будь-яка демократич­на держава, серед яких принцип рівності громадян перед законом, справедливість, неупередженість правосуддя, захищеність людини правоохоронними структурами від різного роду протиправних посягань і свавілля чиновників та ін. Крім цього, ко­рупція завдає державі значної економічної та політичної шкоди, серйозно гальмує по­ступальний розвиток суспільства. Корупція в Україні зводить практично нанівець по­тенційну ефективність будь-яких економіч­них та соціальних програм держави, резуль­тативність управлінських рішень. Тому визначення і характеристика осіб, які вчиняють корупційні злочини є достатньо актуальним напрямом наукового пошуку в аспекті здійснення ефективної протидії вка­заному різновиду злочинності.

Дослідження особи корупціонера пока­зує, що від інших видів правопорушників відрізняється передусім осо­бливою соціальною позицією - наявністю владних повноважень, без яких не можуть вчинятися корупційні діяння. Корупціонером може бути лише особа, уповноважена на виконання функцій держави, тобто осо­ба, яка має відповідний соціальний статус.

При вивченні цієї теми також необхідно визначити основні поняття, які характеризують схильність до корупції різних соціотипів. Основними поняттями в цьому напрямку виступають поняття «соціоніка», «соціон», «соціотип».