Загальні методичні вказівки

Особливе значення в кредитно-модульній технології організації навчання надається самостійній роботі студента. Тематичним планом передбачений мінімально необхідний обсяг засвоєння конкретних тем.

Студентам рекомендується готувати короткі конспекти виступів з кожного питання плану семінарського заняття та письмово виконувати завдання для самостійної роботи.

У разі, коли до матеріалів семінарських занять додаються задачі, студент має підготувати їх письмові рішення на підставі діючого законодавства з обов'язковим посиланням, у разі необхідності, на конкретні статті діючого законодавства. У разі, якщо умови задачі допускають альтернативне її розв’язання, необхідно зазначити кожен з варіантів.

Виконання завдань для самостійної роботи перевіряється викладачем під час проведення семінарських занять або під час підсумкового заняття з модулю, коли воно передбачено навчальним планом. Питання, що випливають з завдань для самостійної роботи включаються до тестових завдань з кожного модулю та до підсумкового тесту з дисципліни.

З усіх питань, що виникають у зв’язку з підготовкою до семінарських студентам слід звертатись до викладача під час щотижневих консультацій.

Студентам рекомендується самостійно опрацьовувати відповіді на тестові завдання з метою підготовки до підсумкового тестування.

Навчально-методичні матеріалі в електронному форматі наявні у читальному залі, комп’ютерному класі, методистів курсів та на кафедрах.

Система поточного, проміжного та підсумкового контролю з навчальної дисципліни.

Система контролю складається з трьох частин: поточний контроль, в межах якого проводиться проміжний контроль, та підсумковий, й полягає у виконанні студентами, передбачених цією програмою, видів робіт. Кожен з видів роботи студента оцінюється в балах. Загальна сума балів, яку заробить студент в результаті проходження всіх видів контролю, встановлює успішність вивчення студентами курсу. Загальна кількість балів, яку може заробити студент в результаті проходження всіх видів контролю становить 100 (сто) балів.

При трансформації балів оцінювання академічної успішності використовується наступні шкали:

Шкала оцінювання: національна та ECTS

За шкалою ЕСТS	За 100-бальною шкалою	За національною шкалою	Визначення *
A	86 - 100	відмінно	відмінно – відмінні знання з охопленням додаткового матеріалу, прояв високого рівня компетенції
B	80 - 85	добре	дуже добре – вище середнього рівня з кількома несуттєвими помилками
C	71 - 79		добре – в цілому правильно з незначною кількістю помилок
D	66 - 70	задовільно	задовільно – непогано, але зі значною кількістю недоліків
E	60 - 65		достатньо – виконання задовольняє мінімальні критерії
FX	30 - 59	незадовільно з можливістю повторного складання	незадовільно – потрібно додатково працювати для отримання позитивної оцінки
F	0 - 29	незадовільно з обов'язковим повторним курсом	незадовільно – необхідна серйозна подальша робота з повторним вивченням курсу

Поточний контроль – визначення викладачем якості знань на підставі виконаних студентом, робіт, в тому числі самостійних, відповіді й доповненнях до відповідей, тестів та інших завдань, з виставленням балів згідно із критеріями і шкалою оцінювання, затвердженими кафедрою. Результати поточного контролю використовуються як засіб стимулювання навчальної діяльності. У ході поточного контролю проводиться систематичний вимір приросту знань і їх корекція. Вони заносяться до журналів обліку відвідування занять із коментарем науково-педагогічного працівника щодо здобутків у навчанні або зроблених похибок, а також можливих шляхів удосконалення самостійної роботи студента. Окремою графою виставляються бали за виконання індивідуальних завдань. Результати поточного контролю враховуються під час виставлення підсумкових оцінок.

Поточний контроль включає наступні види роботи:

1. усна відповідь / доповідь, в якості доповідача – 1– 5 балів;

2. доповнення до відповіді доповідача – 3-4 бали;

3. коротке реферативне повідомлення з домашньої письмової роботи – 4-5 балів;

4. участь в обговоренні проблемних питань – 4-5балів;

5. тести та інші завдання – 1-5 балів.

Проміжний (рубіжний) контроль – діагностика рівня опанування навчальним матеріалом в межах змістового модулю. Науково-педагогічний працівник вправі самостійно визначати методи проведення такого контролю: фронтальне опитування, тестування, контрольна робота, колоквіум тощо. Результати проміжного (рубіжного) контролю заносяться до журналу успішності групи в окремо відведеній колонці. У випадку відсутності на занятті окремих курсантів (слухачів, студентів) діагностика рівня їх знань здійснюється пізніше під час консультації. Якщо за підсумками проміжного (рубіжного) контролю студент показав незадовільні результати, йому виставляються відповідні бали за встановленою шкалою, що передбачає їх обов’язкове наступне перескладання до наступного рубіжного контролю;

Дата проведення проміжних модульних контрольних робіт визначається викладачем, що проводить семінарські та практичні заняття.

Друга проміжна модульна контрольна робота повинна бути проведена не пізніше дати останнього семінарського заняття перед заліком.

Пропущена проміжна модульна контрольна робота може бути відпрацьована протягом одного тижня після її пропуску. Дату відпрацювання визначає викладач, який веде семінарські та практичні заняття.

Підсумковий модульний контроль – діагностика рівня опанування навчальним матеріалом в межах усієї навчальної дисципліни із оцінюванням результатів за національною шкалою і шкалою ECTS. Форма підсумкового модульного контролю визначається навчальним (робочим навчальним) планом у вигляді заліку або екзамену.

Для обліку результатів рубіжного та підсумкового контролю використовується поточно-накопичувальна інформація, яка реєструються в журналах обліку відвідування занять курсантами, студентами (слухачами) та їх успішності.

За рішенням кафедри підсумкова оцінка може виставлятися за результатами роботи курсанта (слухача, студента) протягом усього семестру, з урахуванням балів за шкалою ECTS, набраних під час вивчення змістових модулів і складання проміжних модульних контролів, трансформації цих балів у національну шкалу, визначення рейтингових показників.

У такий спосіб підсумковий контроль з дисципліни виставляється як сума оцінок з усіх модулів цієї навчальної дисципліни та обраховується, як правило, як середнє арифметичне складових залікових модулів.