2. Витяг з освітньо – професійної програми Розподіл змісту освітньо-професійної програми підготовки фахівця та максимальний навчальний час за циклами підготовки

Назви циклів	Кількість навчальних годин/кредитів (ECTS)	У тому числі
		нормативні дисципліни,годин/кредитів(ECTS)	вибіркові дисципліни (варіативна компонента), годин/кредитів (ECTS)
Цикл професійної та практичної підготовки	3024 год./84 кр. (93%)	1728 год./48кр. (53%)	1296 год./36 кр. (40%)
Усього	3240 год./90 кр. 100%	1944 год./73,5 кр. (60%)	1296год./79,5 кр. (40%)

Розподіл навчального часу за циклами дисциплін.

№	Цикл дисципліни	Нормативний термін навчання
1. 2.	Загальний обсяг Обсяг годин визначений програмою Дисципліни професійно-орієнтованої, гуманітарної та соціально-економічної підготовки Вибіркові навчальні дисципліни:	3240/90 1944 1296

Перелік навчальних дисциплін нормативної частини опп

№ п/п	Назва дисципліни	Загальна кількість годин	Кіль-кість контролю	Форма семест-рового контро-лю
1	2	3	4	5
	Спеціалізація «Кримінально-правова діяльність»
ППП 2.1.1.26.	Антикорупційна політика	36	1	залік

3. Структурно-логічна схема:

Кримінально-процесуальне право

Юридична соціологія

Юридична психологія

Правова статистика

Шлюбно-сімейне право

Кримінальне право

Філософія

Педагогіка

Адміністративне право

Судова психіатрія

Фінансове право

Судова медицина

Економічна теорія

Юридична деліктологія

Теорія держави і права

Історія держави

і права

Криміналістика

Цивільне право

Філософія права

Теорія управління

Кримінально-виконавче право

Генетика

Демографія

4. Пояснювальна записка

На даний час одним із першочергових завдань нашої країни є утвердження демократичних принципів верховенства права, рівності всіх перед законом. Підставою для цього є останні події, які відбулися у нашій країні, а також позитивні приклади провідних країн світу з розвинутою демократією. Поряд із цим існують певні проблеми, які гальмують процеси повноцінного та швидкого розвитку країни, на протидію яким необхідно звернути особливу увагу як державі, так і кожному окремому громадянину.

Одним із негативних соціальних явищ, яке потребує глибокого наукового вивчення та аналізу є корупція. З огляду на те, що більшість проблем (особливо економічних), які час від часу вражають різні сфери нашого суспільства, кризових ситуацій, що відбуваються на фоні політичного протистояння в країні, певною мірою пов’язують із впливом на ці процеси явища корупції. Актуальність вивчення цього явища полягає у феноменальній спроможності існувати у кожній країні незалежно від історичного розвитку, рівня економіки, соціального розвитку та наявності законодавчої бази, яка повинна протидіяти цьому. Унікальність його полягає у здатності постійно розвиватися, перетворюватися у різні нові форми прояву, вдосконалюватися, пристосовуватися до наявної правової бази та співіснувати поряд із обов’язковими принципами, які притаманні правовій, демократичній державі: законності, верховенства права, рівності всіх перед законом, дотриманням прав і свобод громадян. Корупція - це одне з явищ, які здатні породжувати кризові стани у різних галузях суспільного та соціального розвитку кожної держави, насамперед це стосується політики, економіки, державного управління, а також є однією із ключових передумов існування організованої злочинності.

Сьогодні, на основі кримінології формується механізм державної діяльності, що активно й цілеспрямовано впливає на нейтралізацію, стримання та запобігання корупційної злочинності і саме в цьому проявляється її прикладний характер у виді кримінологічної практики (тобто практики, заснованої не на аморфних, відірваних від реальності уявленнях, а на комплексній науково обґрунтованій системі знань про корупційну злочинність та її запобігання). Кримінологія, її теоретична складова і практично-прикладний компонент у формі кримінологічної практики надає підгрунття для формування та розвитку антикорупційної політики як специфічного соціально-правового явища в межах державної внутрішньої політики у сфері запобігання корупційної злочинності.

Такий статус антикорупційної політики закріплений не тільки в положеннях Конституції України (розділ 2), але й закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» де зазначено, що основними засадами політики у сфері розбудови державності є: боротьба із злочинністю шляхом поліпшення координації роботи правоохоронних органів, оптимізації їх структури, належного забезпечення їх діяльності,а також посилення протидії корупції та тіньовій економічній діяльності, забезпечення безумовного дотримання принципів законності насамперед вищими посадовими особами держави, політиками, суддями, керівниками правоохоронних органів і силових структур(ст.3).

Елементами предмета антикорупційної є: а) поняття, завдання, методи, функції, та принципи антикорупційної політики держави; б) стратегія і тактика запобігання та протидії корупційній злочинності;в) суб’єкти формування та реалізації антикорупційної політики держави;г) нормативно-правове, організаційно-управлінське та фінансове забезпечення формування та реалізації антикорупційної політики держави;д) кримінологічна експертиза нормативно-правових актів; е) заходи і засоби підвищення ефективності антикорупційної політики держави та практичної реалізації стратегії і тактики запобігання та протидії корупційній злочинності.

Таким чином, антикорупційної політику можна розглядати як:

1) державну політичну доктрину, яка володіє аналітичними методами та синтезом відповідних політичних, соціологічних і правових знань й займає вагоме місце серед стратегічних напрямів запобігання та протидії корупційній злочинності;

2) особливий вид соціальної діяльності, спрямований на забезпечення внутрішньої безпеки, правопорядку та законності в країні, створення організаційно-правових засад та реалізації стратегічних напрямів щодо запобігання та протидії корупційній злочинності;

3) законодавчу ініціативну функцію влади щодо забезпечення діяльності (взаємодії) суб’єктів антикорупційної політики.