1. Мета та завдання вивчення дисципліни

Метою навчальної дисципліни є поглиблення знань з найбільш важливих теоретичних й практичних положень антикорупційної політики, краще засвоєння якісних змін та оновлень, що відбуваються в діяльності держави щодо напрямів формування та реалізації антикорупційної політики стратегії та тактики запобігання та протидії корупційній злочинності в Україні.

Завданням навчальної дисципліни є ряд загальних та спеціальних завдань:

до загальних завдань належать:

• формування у студентів науково обґрунтованих уявлень про теоретичні (доктринальні) засади формування та реалізації антикорупційної політики держави;

• ознайомлення студентів з механізмом (елементами) правового забезпечення формування та реалізації антикорупційної політики держави;

• формування у студентів науково обґрунтованих уявлень про організаційно-управлінські засади формування та реалізації антикорупційної політики держави;

до спеціальних завдань належать:

• формування у студентів теоретично і емпірично обґрунтованих уявлень про сутність, місце та роль антикорупційної політики, її співвідношення та інтеграційний зв'язок з іншими видами анти кримінальної політики держави;

• прищеплення навичок самостійного застосування методики проведення кримінологічної експертизи законів та інших нормативно-правових актів(в тому числі проектів) у сфері запобігання та протидії корупційній злочинності;

• відпрацювання навичок та умінь аналізу, діагностики та прогнозу кримінологічної ситуації в державі (регіоні) на основі дослідження кількісно-якісних показників корупційної злочинності, особливостей її детермінації, особи корупціонера та віктимологічних факторів у контексті положень реалізації антикорупційної політики.

Під час засвоєння навчальної дисципліни “Антикорупційна політика” студенти повинні

Знати:

• визначення, завдання, методи, функції, та принципи антикорупційної політики держави;

• стратегічні і тактичні напрями запобігання та протидії корупційній злочинності;

• нормативно-правове, організаційно-управлінське та фінансове забезпечення формування та реалізації антикорупційної політики держави;

• визначення та методику кримінологічної експертизи антикорупційних нормативно-правових актів;

• заходи і засоби підвищення ефективності антикорупційної політики держави та практичної реалізації стратегії і тактики запобігання та протидії корупційній злочинності.

Уміти:

- визначати сутність, місце та роль антикорупційної політики, а також класифікувати її співвідношення та інтеграційний зв'язок з іншими видами антикримінальної політики держави;

- застосовувати методики кримінологічної експертизи антикорупційних нормативно-правових актів та їх законопроектів;

- формулювати напрями внутрішньої й зовнішньої взаємодії та міжнародного співробітництва у сфері реалізації функцій антикорупційної політики держави;

- формулювати висновки аналізу й діагностики антикорупційної ситуації в країні та регіонах;

- застосовувати методики розробки прогнозу антикорупційної кримінологічної ситуації на макросоціальному, мікросоціальному та індивідуальному рівнях;

- розробляти та реалізовувати державні програми й плани заходів запобігання та протидії корупційній злочинності відповідно до вимог і напрямів антикорупційної політики держави.

На завершення загальних методичних вказівок, вважаємо за необхідне зазначити, що засвоєння та усвідомлення основних засад формування та реалізації антикорупційної політики держави дозволить майбутнім фахівцям-правознавцям напрацювати теоретичний та практичний досвід визначення шляхів удосконалення діяльності щодо забезпечення пріоритетних напрямів антикорупціної політики відносно корупційної злочинності, основних критеріїв оцінки ефективності стану її формування і реалізації та шляхів підвищення її рівня.

Система поточного, проміжного та підсумкового контролю з навчальної дисципліни.

Система контролю складається з трьох частин: поточний контроль, в межах якого проводиться проміжний контроль, та підсумковий, й полягає у виконанні студентами, передбачених цією програмою, видів робіт. Кожен з видів роботи студента оцінюється в балах. Загальна сума балів, яку заробить студент в результаті проходження всіх видів контролю, встановлює успішність вивчення студентами курсу. Загальна кількість балів, яку може заробити студент в результаті проходження всіх видів контролю становить 100 (сто) балів.

При трансформації балів оцінювання академічної успішності використовується наступні шкали:

За шкалою ЕСТS	За 100-бальною шкалою	За національною шкалою	Визначення *
A	86 - 100	відмінно	відмінно – відмінні знання з охопленням додаткового матеріалу, прояв високого рівня компетенції
B	80 - 85	добре	дуже добре – вище середнього рівня з кількома несуттєвими помилками
C	71 - 79		добре – в цілому правильно з незначною кількістю помилок
D	66 - 70	задовільно	задовільно – непогано, але зі значною кількістю недоліків
E	60 - 65		достатньо – виконання задовольняє мінімальні критерії
FX	30 - 59	незадовільно з можливістю повторного складання	незадовільно – потрібно додатково працювати для отримання позитивної оцінки
F	0 - 29	незадовільно з обов'язковим повторним курсом	незадовільно – необхідна серйозна подальша робота з повторним вивченням курсу

Поточний контроль – визначення викладачем якості знань на підставі виконаних студентом, робіт, в тому числі самостійних, відповіді й доповненнях до відповідей, тестів та інших завдань, з виставленням балів згідно із критеріями і шкалою оцінювання, затвердженими кафедрою. Результати поточного контролю використовуються як засіб стимулювання навчальної діяльності. У ході поточного контролю проводиться систематичний вимір приросту знань і їх корекція. Вони заносяться до журналів обліку відвідування занять із коментарем науково-педагогічного працівника щодо здобутків у навчанні або зроблених похибок, а також можливих шляхів удосконалення самостійної роботи студента. Окремою графою виставляються бали за виконання індивідуальних завдань. Результати поточного контролю враховуються під час виставлення підсумкових оцінок.

Поточний контроль включає наступні види роботи:

6. усна відповідь / доповідь, в якості доповідача – 1– 5 балів;

7. доповнення до відповіді доповідача – 1– 5 бали;

8. коротке реферативне повідомлення з домашньої письмової роботи балів;

9. участь в обговоренні проблемних питань – 1– 5 бали;

10. тести та інші завдання

Проміжний (рубіжний) контроль – діагностика рівня опанування навчальним матеріалом в межах змістового модулю. Науково-педагогічний працівник вправі самостійно визначати методи проведення такого контролю: фронтальне опитування, тестування, контрольна робота, колоквіум тощо. Результати проміжного (рубіжного) контролю заносяться до журналу успішності групи в окремо відведеній колонці. У випадку відсутності на занятті окремих курсантів (слухачів, студентів) діагностика рівня їх знань здійснюється пізніше під час консультації. Якщо за підсумками проміжного (рубіжного) контролю студент показав незадовільні результати, йому виставляються відповідні бали за встановленою шкалою, що передбачає їх обов’язкове наступне перескладання до наступного рубіжного контролю;

Дата проведення проміжних модульних контрольних робіт визначається викладачем, що проводить семінарські та практичні заняття.

Друга проміжна модульна контрольна робота повинна бути проведена не пізніше дати останнього семінарського заняття перед заліком.

Пропущена проміжна модульна контрольна робота може бути відпрацьована протягом одного тижня після її пропуску. Дату відпрацювання визначає викладач, який веде семінарські та практичні заняття.

Підсумковий модульний контроль – діагностика рівня опанування навчальним матеріалом в межах усієї навчальної дисципліни із оцінюванням результатів за національною шкалою і шкалою ECTS. Форма підсумкового модульного контролю визначається навчальним (робочим навчальним) планом у вигляді заліку або екзамену.

Для обліку результатів рубіжного та підсумкового контролю використовується поточно-накопичувальна інформація, яка реєструються в журналах обліку відвідування занять курсантами, студентами (слухачами) та їх успішності.

За рішенням кафедри підсумкова оцінка може виставлятися за результатами роботи курсанта (слухача, студента) протягом усього семестру, з урахуванням балів за шкалою ECTS, набраних під час вивчення змістових модулів і складання проміжних модульних контролів, трансформації цих балів у національну шкалу, визначення рейтингових показників.

У такий спосіб підсумковий контроль з дисципліни виставляється як сума оцінок з усіх модулів цієї навчальної дисципліни та обраховується, як правило, як середнє арифметичне складових залікових модулів.