18. Теоретичні концепції виникнення та природи грошей.

Гроші мають багато тисячолітню історію. Існують 2 основні концепціі, що пояснюють причини виникнення грошей: раціоналістична та еволюційна.

Раціоналістична-пояснює виникнення грошей як результат домовленості між людьми про введення спеціального інструмента(грошей) для здійснення обміну тов-ів. Вона панувала до кінця XVIII ст.. Має прихильників і серед деяких сучасних економістів. Деякі вважають гроші продуктом годи між людьми. Але це не переконливо, адже гроші у своїх найпростіших проявах виникли на ранніх етапах розвитку окремих народів, коли ні фактор взаємної угоди, ні влада держави не могли відіграти істотної ролі у конституюванні такої складної категорії як гроші.

Еволюційна - стверджує, що гроші виникли стихійно, незалежно від волі людей, у результаті тривалого еволюційного розвитку сус-го поділу праці, товарного вир-ва та обміну. Вперше була сформульована К.Марксом, який показав, що гроші мають товарне походження і виникли в результаті тривалого розвитку товарообміну та послідовної зміни форм вартості. У міру розвитку тов-го вир-ва та насичення ринку товарами прямий товарообмін дедалі більше ускладнювався, оскільки інтереси учасників товарної угоди не збігалися. Для того, щоб отримати потрібний товар, необхідно було попередньо відшукати товар-посередник, який би задовольняв партнера обміну, а з часом і товар, який би відповідав інтересам усіх учасників товарного обміну, тобто був загальним еквівалентом.

З подальшим розвитком товарних відносин роль загального еквівалента ,виконувало золото і срібло.

З появою грошей увесь товарний світ ніби розділився на 2 полюси: на одному знаходяться всі звичайні тов-ри, на другому-особливий товар - гроші, що виконують роль загального еквівалента.

19. Функції грошей та їх еволюція.

Функціі грошей-це діі, які вони здійснюють у ринковій економіці.

Класична економічна теорія виділяє 5 функцій .

1.Фун-я грошей як міри вар-ті полягає у здатності грошей як загального еквівалента вимірювати вар-ть усіх інших тов-ів, надаючи їй форму ціни. Фун-ю міри вар-ті гроші виконують ідеально, тобто на основі мисленого порівнювання вар-ті товару до уявленої кіл-ті грошей. Фун-я грошей як міри вар-ті реалізується через масштаб цін.

2.Фун-я засобу обігу –гроші виконують роль посередника в обміні тов-ів і забезпечують їхній обіг. Фун-я грошей засіб обігу завжди поєднується з попередньою фун-єю міра вар-ті. Тільки в єдності вони забезпечують абстрактну визначеність категорії грошей .Фун-ю засобу обігу гроші виконують у формі монет і паперових грошей.

3.Фун-я засобу платежу-полягає в обслуговуванні грошима погашення різноманітних боргових забов”язань між суб’єктами ек. відносин. Цю фун-ю гроші здійснюють як у сфері товарного обігу при продажу товару в кредит, так і поза ним. На основі цієї фун-і виникли кредитні гроші-вексель, банкнота, чек.

4.Фун-я утворення скарбу виконують ті гроші, які виходять з обігу, тимчасово переривають свій рух, нагромаджуються і перетворюються н скарб у своїй золотій або срібній ”плоті”. Ця фун-я пов’язана зі здатністю грошей бути засобом збереження вар-ті, представником абстрактної форми багатства.

5.Фун-я світових грошей полягає в обслуговуванні грошима міждержавних ек-х відносин, пов’язаних з розрахунками за зовнішньоторговельні операції, наданням кредитів та іншими угодами. У цій фун-ії гроші виступають у 3 значеннях: як загальний платіжний засіб ,як загальний купівельний засіб, як загальне втілення сус-го багатства у разі переміщення золота з однієї країни в іншу.

Еволюція грошей. З розвитком ринкових відносин та процесу демонетизації золота деякі фун-ії грошей еволюціонували.

Ев-ія фун-і грошей як міри вар-ті. Поза як золото вийшло з обігу і перестало бути грошима ,то воно й припинило виконувати фун-ю міри вар-ті. Мета товарного обміну, в якому беруть участь і гроші, обміняти товар на товар, а не на гроші. Отже, сучасні гроші виконують фун-ю порівняння вартості обмінюваних тов-ів, виступають як рахункові одиниці.

Ев-ія фун-іі утворення скарбів. Оскільки золоті гроші замінені паперово-кредитними, то збереження їх не може утворити скарб. Але паперові та кредитні гроші здатні виконувати фун-ю нагромадження. Гроші у фун-ії нагромадження обслуговують потреби відтворення і потреби населення.

Ев-ія фун-і грошей як засобу платежу. У процесі розвитку товарно-грошових відносин фун-ії грошей як засобу обігу поступово звужуються і водночас розширюються фун-ії грошей як засобу платежу.

Ев-ія світових грошей. У сучасних умовах золото безпосередньо не використовується як світові гроші. Фун-ю світових грошей виконують вільно конвертовані національні валюти розвинених країн і міжнародні грошові одиниці.

Одночасно з еволюцією фун-ій грошей відбувається і процес ев-ії видів грошей .

Товарні гроші-металеві-паперові-кредитні-електронні(еволюція грошей).

Процес ев-ії фун-ій грошей та їхніх форм триває й дотепер ,породжуючи нові форми і якісні особливості їхнього прояву.

20.

Грошовий обіг та його закони.

Грошовий обіг-це рух грошей у готівковій і безготівковій формах, який обслуговує реалізацію тов-ів і нетоварні платежі в господарстві. Обіг грошей здійснюється на основі притаманних йому законів.

Закон грошового обігу передбачає, що протягом певного періоду в обігу має бути певна, об’єктивно зумовлена грошова маса. Він з”ясовує внутрішні зв’язки між кіл-тю грошей в обігу і масою товарів, рівнем цін, швидкістю обороту грошей.

В умовах заміни золотомонетного обігу паперовими грошима діяв закон їхнього обігу. Сутність закону обігу паперових грошей полягає в тому, що випуск їх повинен дорівнювати тій кіл-ті замінених ними золотих грошей, яка необхідна для забезпечення нормального тов-го обігу. Переповнення каналів обігу паперовими грошима неминуче призводить до знецінення їх. Для визначення необхідної кіл-ті грошей для обміну кор-ся формулою І.Фішера:MV=PQ

M - маса грошей в обігу,V - середня швидкість обігу грошей,P - сер-ій рівень цін на товари та послуги,Q - кіл-ть товарів та послуг, представлених на ринку.

21.

Грошова система, її основні елементи та типи.

Грошова система-це форма організації грошового обігу, яка історично склалася в певній країні й законодавчо закріплена державою.

Елементи грошовоі сис-ми:1.Назва національної грошової одиниці.2.Вид грошових знаків і хар-р їхнього забезпечення.3.Порядок грошової емісії, тобто порядок друкування грошей і випуску їх в обіг.4.Встановлення курсу національної валюти і порядок її обміну на іноземну.5.Наявність державних фінансових інститутів, які здійснюють регулювання грошового обігу в країні.

Типи грошових сис-м:1.Металева (біметалізм, монометалізм) 2.Паперово-кредитна (паперові гроші, кредитні гроші)

22

Валютні. курси. Конвертованість грошей.

Валютний курс - це ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошових одиницях іншої країни.

Ціна іноземної валюти встановлюється фінансовими органами шляхом котирування. Існує кілька видів котирування валют: пряме, непряме, спот-курс, крос-курс, форвард-курс.

Спот-курс - це ціна валюти однієї країни, виражена у валюті іншої країни, встановлена на момент укладення товарної угоди за умови оплати на наступний робочий день після дня укладення угоди.

Форвард-курс -так званий попереджувальний, тимчасовий курс валют, що показує, яку вартість матиме валюта через певний час після укладення угоди.

Крос-курс - це співвідношення між двома валютами, яке встановлюється, виходячи з їхнього курсу відносно третьої валюти.

Сучасний етап грошово-валютних відносин характеризується такими режимами регулювання валютних курсів: плаваючий, фіксований, змішаний.

Плаваючий валютний курс встановлюється вільно, виходячи зі співвідношення попиту й пропозиції на певну валюту в умовах вільного грошового ринку. Режим плаваючого валютного курсу найбільш поширений у країнах з розвинутою ринковою економікою і високим рівнем доходів. Його успішне використання можливе за умов економічної і політичної стабільності, повної відсутності інфляції або незначного її рівня, виваженої макроекономічної політики держави.

Фіксований валютний курс передбачає встановлення твердих зареєстрованих паритетів, що покладені в основу валютних курсів і підтримуються державними фінансовими органами. Фіксовані валютні курси використовуються за умови наявності в країнах кризових явищ, при нестабільній економіці, високих темпах інфляції тощо.

Змішаний валютний курс встановлюється на основі взаємодій сил вільного ринку з певним регулюванням курсу урядовими фінансовими органами. Тому змішаний валютний курс можна охарактеризувати як контрольований плаваючий курс. Його метою є запобігання надмірному підвищенню або зниженню валютного курсу, тобто встановлення так званого курсового "валютного коридору."

Конвертованість валюти означає ступінь її здатності вільно обмінюватися на національні грошові одиниці інших країн.

Конвертованість - це невід'ємний атрибут ринкової економіки. Вона передбачає відкритість економіки, лібералізацію зовнішньої торгівлі, вільну міграцію капіталу та ін. Без конвертованості національної грошової одиниці товаровиробник не може долучитися до різноманітних структур світового ринку, до міжнародного поділу праці, а споживач позбавляється можливості належним чином задовольнити свій платоспроможний попит.

Розрізняють повну і часткову, внутрішню і зовнішню конвертованість валют, а також замкнену (неконвертовану ) валюту.

23.

Інфляція, її сутність, причини, види і соціальні наслідки.

Інфляція – це тривале і швидке знецінення гр. внаслідок надмірного зростання їх маси в обороті. Вона виявляється в зростанні цін на товари, тарифи, послуги, у падінні вал. курсу нац. гр., у товарному дефіциті. Ін-я - прояв знецінення гр. незалежно від зв’язків між гр. і товарами на ринку. Форми прояву: 1) цінова – зростання цін, 2) девальвація – падіння курсу через розрив між цінами на внутрішн. ринку та на ринках інш. країн 3) ін-я заощаджень товарний дефіцит, ін-йні очікування.

Розрізняють три види інфляції:

1) "повзуча" — ціни зростають у незначному обсязі (до 5 % на рік);

2) "галопуюча" — ціни зростають за рік на 10 % і дещо більше;

3) "гіперінфляція" — ціни зростають на 1—2 % щоденно.

Уперше інфляція проявилась у рабовласницькому суспільстві внаслідок карбування неповноцінних монет державою. Монетно-грошова інфляція широко практикувалась і за феодалізму. Вона збагачувала пануючі класи, прискорювала розорення дрібних ремісників, торговців, погіршувала становище селян. За біметалізму обмежена інфляція відбувалася також внаслідок зниження вартості виробництва золота.

З появою паперових грошей монетна інфляція переростає в монетно-грошову. Після відміни золотого стандарту, припинення обміну паперових грошей на золото закладений у грошовій системі антиінфляційний механізм було ліквідовано. Формами вияву інфляції є знецінення паперових грошей стосовно товарів — виражається у зростанні насамперед роздрібних цін; щодо іноземних валют — зумовлює падіння курсу національної валюти стосовно іноземних грошових одиниць; щодо золота — виявляється у зростанні ринкової ціни золота. Найбільших масштабів за сучасних умов набуло знецінення грошей щодо товарів і послуг.

Наслідки інфляції :

-руйнуються ринкові зв’язки між господарюючими суб’єктами, знижується економ.активність.

-в економіці осилюються диспропорції.

- значна частина капіталу переливається із виробничої сфери у сферу обігу з метою використання для суто спекулятивних операцій.

- активізується «втеча» від грошей до товарів, загострюється «товарний голод»

- гроші втрачають свої функції в обігу з’являються гроші сурогати, національна валюта витискується іноземною.

- зникають стимули для нагромадження, відбувається відплив грошей закордон.

24.

Ринкове господарство як невідємна складова товарного виробництва.

Ринкове господарство – суспільна форма організацій економіки, заснована

на товарному виробництві, що забезпечує взаємодію між виробником і

споживачем через ринок.

Ринкове господарство – це структура (середовище), у межах якого

відтворюються й панують відносини та зв’язки товарного виробництва.

Поняття ринкового господарства є багатомірним. Воно містить багато

складових – сферу товарного виробництва; сферу обміну; сукупність актів

куплі - продажу і збалансування попиту і пропозиції у процесі

розширеного відтворення. Виходячи з цього, можна вважати, що ринок є

складовою частиною ринкового господарства, через механізм якого

перетворюються на реальність товарно - грошові відносини. Формуючи

конкурентне середовище, ринок виступає ефективним організатором

товарного виробництва.

Товарне виробництво – об’єктивна основа розвитку підприємства.

Поняття ринкового господарства є багатомірним. Воно містить багато складових – сферу товарного виробництва; сферу обміну; сукупність актів куплі - продажу і збалансування попиту і пропозиції у процесі розширеного відтворення. Виходячи з цього, можна вважати, що ринок є складовою частиною ринкового господарства, через механізм якого перетворюються на реальність товарно - грошові відносини. Формуючи конкурентне середовище, ринок виступає ефективним організатором товарного виробництва.