Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

23-ПВ Свистун Влад / Практика_ПВ / Тимченко_Правознавство у схемах

.pdf
Скачиваний:
14
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
3.43 Mб
Скачать

Поняття та підстави спадкування Спадкове право це підгалузь цивільного права, що складається з

сукупності цивільно-правових норм, які регулюють відносини, які виникають внаслідок переходу майна, а також майнових прав та обов’язків померлого (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців) в порядку універсального правонаступництва.

Спадкування — це перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст.1216 ЦК).

Підстави спадкування

за заповітом – вид спадкування, за яким спадщина переходить до осіб, зазначених у особистому розпорядженні спадкодавця, зробленому на випадок своєї смерті

за законом – вид спадкування, за яким спадщина переходить до осіб, зазначених в законі, в порядку (черговості), передбаченому законом

умови спадкування

умови спадкування

в законодавстві перевага надається даному виду спадкування, оскільки воно безпосередньо пов’язано з правом власника (спадкодавця) на розпорядження своїм майном, а спадкування за законом відбувається лише за наявності передбачених законом умов

відсутність заповіту

визнання заповіту недійсним

не охоплення заповітом усієї

спадщини (заповідано лише частину майна або заповіт визнано недійсним в певній частині)

неприйняття спадщини

спадкоємцями або відмова від її прийняття

смерть спадкоємця за заповітом

раніше спадкодавця

усунення спадкоємця за заповітом

від права на спадкування відповідно до закону

281

Суб'єкти спадкового права Суб'єкти спадкового права – особи, які беруть участь у відносинах

спадкування.

Суб'єкти спадкового права

Спадкодавець — це фізична

 

Спадкоємець — це особа, яка у разі смерті

особа, майно якої після її смерті

 

іншої фізичної особи набуває право

переходить у спадщину до іншої

 

одержати у власність її спадкове майно

особи (осіб)

 

 

 

 

 

лише фізична особа незалежно від віку, статі, стану здоров'я, обсягу дієздатності тощо

Спадкоємці за заповітом і за законом

фізичні особи, які є

живими на час відкриття спадщини

фізичні особи, які

були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після його смерті

Не можуть бути спадкоємцями

Спадкоємці

за

заповітом

 

 

фізичні особи

юридичні особи

держава

 

територіальна

громада

та

інші

учасники

 

 

цивільних відносин

особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих

спадкоємців або вчинили замах на життя спадкоємців. Це не стосується осіб, які вчинили такий замах, але спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив їх своїми спадкоємцями за заповітом (тобто пробачив такий вчинок)

особи, які своїми протизаконними діями умисно перешкоджали спадкодавцеві

скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати його і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи інших осіб або ж сприяли збільшенню їх частки у спадщині

батьки після дитини, щодо якої вони позбавлені батьківських прав і не були

поновлені у цих правах на момент відкриття спадщини

батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), інші особи, які

ухилялися від виконання обов'язків щодо утримання спадкодавця, якщо ці обставини встановлені в судовому порядку. Але ці особи можуть одержати спадщину за заповітом

особи, шлюб між якими визнаний недійсним за рішенням суду

282

Об'єкт спадкового права Об'єкт спадкового права – спадщина, спадкове майно або спадкова маса

– права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадщина

Спадковий актив

майнові блага (речі, майнові

права та права вимоги, зокрема, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, соціальні виплати, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності — входять до складу спадщини)

немайнові блага (авторське

право на опублікування і розповсюдження творів науки, літератури, мистецтва та одержання винагороди, право на винахід, промисловий

зразок, корисну модель)

До складу спадщини не входять

права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця

Спадковий пасив - обов’язки

спадкодавця, які переходять до спадкоємців

відшкодувати майнову шкоду (збитки), якубулозавданоспадкодавцем

відшкодувати моральну шкоду,

завдану спадкодавцем. При цьому, майнова та моральна шкода відшкодовується спадкоємцями у межах вартості рухомого чи нерухомого майна, яке вони одержали успадщину

сплатити неустойку (штраф, пеню), яку

було присуджено судом кредиторові із спадкодавцязайогожиття

відшкодувати розумні витрати, які

були зроблені одним із спадкодавців або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця

відшкодувати витрати на утримання,

догляд, лікування спадкодавця, що можуть бути стягнені не більше ніж за 3 роки до його смерті

особисті немайнові права

право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян,

якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами

право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим

ушкодженням здоров'я

права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом фідуціарні (особистісні) права та обов'язки особи як кредитора або боржника

283

Час та місце відкриття спадщини Відкриття спадщини — це настання певних юридичних фактів, з якими

закон пов’язує виникнення права на спадкування:

смерть фізичної особи;

оголошення фізичної особи померлою.

Час відкриття спадщини

день смерті особи

 

день

оголошення

 

день набуття законної

 

 

фізичної

особи

 

сили

відповідним

 

 

померлою

 

 

рішенням суду або день,

 

 

 

 

 

 

 

вказаний

у

рішенні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

суду,

якщо

особа

 

 

 

 

 

оголошена померлою як

 

 

 

 

 

безвісно відсутня

 

 

 

 

 

 

 

 

Значення визначення часу відкриття спадщини

з моменту смерті починається перебіг 6-ти місячного строку на прийняття спадщини (ст.1270 ЦК)

на цей день визначається склад спадкового майна (ст.1218 ЦК)

визначається коло спадкоємців (ст.ст.1222, 1223 ЦК)

починається перебіг строку на пред'явлення вимог кредиторів спадкодавця (ст.1281 ЦК)

284

Місце відкриття спадщини

останнє місце

 

місцезнаходження

 

місцезнаходження

 

місце

реєстрації

постійного

 

нерухомого майна

 

основної частини

 

юридичної особи,

проживання

 

або основної його

 

рухомого майна –

 

якщо

основну

спадкодавця

 

частини,

якщо

 

за відсутності у

 

частину спадщини

 

 

місце проживання

 

спадкодавця

 

складають

акції

 

 

 

спадкодавця

 

 

нерухомогомайна

 

або

частки

в

 

 

невідоме

 

 

 

 

капіталі

 

 

 

 

 

 

 

 

юридичноїособи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Значення визначення місця відкриття спадщини

за ним встановлюється коло осіб, які закликаються до спадкування

нотаріус вживає заходів щодо охорони спадкового майна (ст.1283 ЦК)

спадкоємці подають заяву про прийняття спадщини або про відмову від неї до нотаріальної контори, яка розташована за даним місцем, для отримання свідоцтва про право на спадщину (ст.ст.1268, 1273, 1298 ЦК)

кредитори спадкодавця за даним місцем пред'являють вимоги до спадкоємців (ст.1281 ЦК)

285

Поняття заповіту та вимоги до його форми Заповіт — це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї

смерті. За своєю правовою природою заповіт – це односторонній правочин, що виникає з волевиявлення спадкодавця, внаслідок якого після його смерті у осіб, зазначених у заповіті, з’явиться чи зникне право на одержання спадщини.

Вимоги до форми заповіту

складається

у

 

особисто

 

 

складається

 

посвідчується

або

письмовій

 

 

підписується

 

у

двох

 

нотаріусом

 

 

 

 

 

уповноваженою на

це

формі,

із

 

заповідачем

 

примірниках

 

 

 

 

посадовою,

службовою

обов’язковим

 

 

 

 

 

 

 

 

особою,

якщо

у

 

 

 

 

 

 

 

зазначенням

 

 

 

 

 

 

 

 

населеному пункті немає

місця та часу

 

 

 

 

 

 

 

нотаріуса

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

складання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

До

нотаріально

посвідчених

заповітів

 

 

 

 

прирівнюються заповіти, посвідчені

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

головним лікарем, його заступником з медичної частини або черговим

лікарем лікарні, госпіталю, іншого стаціонарного закладу охорони здоров'я, а також начальником шпиталю, директором або головним лікарем будинку для осіб похилого віку та інвалідів — осіб, які перебуває на лікуванні у лікарні, шпиталі, іншому стаціонарному закладі охорони здоров'я, а також осіб, які проживають у будинках для осіб похилого віку та інвалідів

капітаном судна — осіб, які перебувають під час плавання на морському,

річковому судні, що ходить під прапором України

начальником експедиції — осіб, які перебувають у пошуковій або іншій

експедиції

командиром (начальником) військової частини, з'єднання, установи або

закладу — військовослужбовців, а в пунктах дислокації військових частин, з'єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, а також робітників, службовців, членів їхніх сімей і членів сім'ї військовослужбовців

начальником місця позбавлення волі — осіб, які відбувають покарання у

вигляді позбавлення волі

начальником слідчого ізолятора — осіб, які тримаються під вартою

286

Зміст заповіту Зміст заповіту – це втілення волі спадкодавця щодо визначення кола

осіб та обсягу спадщини, яка перейде до спадкоємців у випадку його смерті.

У заповіті заповідач може

залишити все своє майно або

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

його частину будь-якій особі,

як

 

 

підпризначити

спадкоємця

тій, що входить, так і тій, що не

 

 

 

 

призначити

 

 

додаткового

входить, у коло спадкоємців за

 

 

спадкоємця на випадок, якщо

законом

 

 

 

 

 

 

 

основний спадкоємець,

зазначений

 

 

 

 

 

 

 

 

 

у заповіті, помре до відкриття

розподілити частки у спадщині

 

 

спадщини;

 

не

прийме

її;

між

вказаними

у

заповіті

 

 

відмовиться від її прийняття; буде

спадкоємцями

у

будь-якому

 

 

усунений від права на спадкування

співвідношенні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

встановити

 

заповідальний

встановити

 

 

особливі

 

 

 

 

 

відказ

покласти

на

спадкоємця

заповідальні розпорядження

 

 

 

 

 

 

виконання будь-якого зобов'язання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

на користь однієї або кількох осіб

 

 

 

 

 

 

 

позбавити

права

спадкування

 

 

(відказоодержувачів),

 

які

(позбавити спадщини) одного,

 

 

набувають

права

вимагати

його

декількох або всіх спадкоємців

 

 

 

виконання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

охопити

 

заповітом

всю

 

 

зробити

 

покладання

спадщину або її частину. У

 

 

зобов'язати

 

спадкоємця

до

такому разі, частина спадщини, не

 

 

вчинення певних дій немайнового

охоплена

заповітом,

спадкується

 

 

характеру (зокрема, здійснити

спадкоємцями

за

законом

на

 

 

певний

 

 

ритуал

 

поховання

загальних підставах. До числа цих

 

 

спадкодавця)

 

 

 

 

спадкоємців

входять

і

ті

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

спадкоємці за законом, яким інша

 

 

встановити

сервітут

щодо

частина спадщини була передана

 

 

земельної

 

ділянки,

природних

за заповітом (ст.1245 ЦК)

 

 

 

 

ресурсів

або

іншого

нерухомого

 

 

 

 

 

 

 

 

 

майна

для

задоволення потреб

 

 

 

 

 

 

 

охопити заповітом як майно, яке

 

 

певних осіб

 

 

 

 

 

належить спадкоємцеві на момент

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

складання заповіту, так і те, яке

 

 

призначити виконавця заповіту

належатиме йому в майбутньому

 

 

– визначити спеціальну особу, яка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

не є спадкоємцем і за її письмової

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

згоди покласти на неї обов’язок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

виконати заповіт

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

287

Право на обовязкову частку у спадщині

Свобода заповідальних розпоряджень обмежується в інтересах певних осіб, визначених у законі – необхідних спадкоємців.

Необхідними спадкоємцями є особи, які мають право на обов’язкову частку у спадщині при спадкуванні за заповітом незалежно від його змісту.

Необхідні спадкоємці

малолітні,

неповнолітні

 

непрацездатна

 

непрацездатні

 

утриманці

або повнолітні непрацездатні

 

вдова

 

батьки

 

померлого

діти спадкодавця (у тому

 

 

 

 

(усиновителі)

 

 

 

 

числі усиновлені)

 

 

 

 

померлого

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

діти, у віці до 16 років, а якщо вони вчаться

 

 

 

 

 

 

— до 18 років

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

жінки — з 55 років, чоловіки — з 60 років

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

інваліди І, II, Ш груп

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Обов'язкова частка спадщини, яка їм належить, повинна складати не менше половини частки, яка належала б спадкоємцеві у разі спадкування за законом. Тобто обов'язкова частка має складати половину законної частки. Цей розмір може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення (ст.1241 ЦК)

288

Правила спадкування за законом

При спадкуванні за законом спадщина переходить до осіб, зазначених у законі. Законом також передбачений і порядок переходу майна померлої особи до цих осіб (ст. 1258 ЦК).

Ознаки права спадкування за законом

коло спадкоємців за законом визначене законом вичерпно

законом визначена черговість закликання спадкоємців за законом до спадкування

законом визначені правила переходу майна спадкодавця до спадкоємців за законом

Коло спадкоємців за законом та черговість закликання їх до спадкування

Перша черга

а) дітиспадкодавця, ут.ч. усиновлені;

 

б) діти спадкодавця, у т. ч. зачаті за життя спадкодавця та народжені після

 

йогосмерті;

 

в) тойізподружжя, якийпереживспадкодавця;

 

г) батькиспадкодавця(усиновителі);

 

д) онуки та правнуки померлого мають право на спадщину лише за умови

 

смерті на момент відкриття спадщини їх матері чи батька (відповідно діда

 

або баби), які мали право на спадщину, але померли до її відкриття. Такий

 

перехід права на спадкування називається спадкуванням за правом

 

представлення

Друга черга

а) рідні брати та сестри спадкодавця як повнорідні, так і неповнорідні.

 

Брати і сестри починаючи з двоюрідних до спадкування за законом не

 

закликаються, якізведенібратиісестрипомерлого;

 

б) бабатадідспадкодавця, якзбокубатька, такізбокуматері.

Третя черга

ріднідядькота тіткаспадкодавця;

Четверта

особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше ніж 5 років

черга

дочасувідкриттяспадщини;

 

П'ята черга

а) інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно,

 

причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права

 

спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь

 

споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від

 

померлого, при чому народження самого спадкодавця не зараховується до

 

їхчисла(ст.1265 ЦК);

 

б) утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї. Утриманцем

 

вважаєтьсянеповнолітняабонепрацездатна особа, яка небула членомсім'ї

 

спадкодавця, але не менше ніж 5 років одержувала від нього матеріальну

 

допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів

 

існування.

289

Правила переходу майна спадкодавця до спадкоємців за законом

спадкування відбувається відповідно до черговості

кожна наступна черга одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків

зміни черговості одержання права на спадкування

у межах однієї черги розмір частки у спадщині кожного із спадкоємців є однаковим (частки є рівними)

черговість одержання права на спадкування, може бути змінена самими спадкоємцями або судом (ст. 1259 ЦК)

шляхом укладання нотаріально посвідченого договору після відкриття спадщини

судом за позовом особи, яку не включено

до складу спадкоємців за законом. Суд може визнати за нею право на спадкування, якщо буде встановлено, що протягом тривалого часу вона опікувалася, надавала матеріальну допомогу та інші види допомоги спадкодавцеві, який через хворобу чи каліцтво опинився у безпорадному стані

розмір частки може бути змінений за усною домовленістю або за нотаріально посвідченим договором

290