
- •Предмет, завдання і методи загальної психології. (зошит)
- •2. Поняття про психіку, функції психіки, основні форми прояви.
- •3. Основні галузі психології. (зошит)
- •4. Сучасні психологічні теорії особистості.
- •Психоаналіз.
- •5. Основні напрямки зарубіжної психології. (зошит)
- •6. Зв'язок психології з іншими науками.
- •7. Методи психологічних досліджень. (зошит)
- •12. Потреби, види потреб. Мотиви, інтереси їх види
- •Переконання
- •Прагнення
- •13.Самосвідомість та "я"-образ людини.Самооцінка, рівень домагань особистості.(зошит)
- •14. Діяльність, її структура і види. (зошит)
- •15. Знання, вміння, навички, звички. (зошит)
- •16. Увага, види уваги, їх характеристика. (зошит)
- •21. Чутливість як психічна властивість особистості.
- •22. Сприймання та його основні властивості. (зошит)
- •24. Пам'ять, її види та властивості.(зошит)
- •25. Основні процеси пам'яті та їх характеристика. (зошит)
- •26. Смислове та механічне запам'ятовування
- •27.Основні умови успішного довільного запам'ятовування.
- •28.Відтворення, його види і роль у процесах засвоєння та збереження знань
- •29.Забування, його причини та способи боротьби з ним.
- •30. Асоціація, її види.
- •31.Індивідуальні відмінності пам'яті (зошит)
- •32.Забування,його причини та способи боротьби з ним
- •40.Мова і мислення Мова і мислення хоча й перебувають у діалектичній єдності, проте не є тотожними.
- •41. Уява. Види уяви, їх характеристика. (зошит)
- •42. Прийоми створення образів уяви. (зошит)
- •43. Мова, її види та функції
- •44. Емоції та почуття, значення емоцій в житті та діяльності людини. (зошит)
- •45. Види емоцій, види почуттів. (зошит)
- •46. Прояви емоційних станів в поведінці людини
- •47. Настрої, афекти, пристрасті, їх характеристика. (зошит)
- •48. Воля. Основні етапи в розвитку вольового акту. (зошит)
- •49. Вольові властивості особистості.
- •50. Стилі волі, вольові зусилля. (зошит)
- •51. Темперамент, його типи, їх психологічні властивості. (зошит)
- •52. Залежність темпераменту від умов життя і виховання.
- •53. Характер. Класифікація рис характеру. (зошит)
- •54. Типове і індивідуальне в характері людини
- •56. Патологічні риси характеру людини
- •57. Формування характеру
- •58. Здібності, їх роль в житті та діяльності людини (див. Зошит)
- •59. Види здібностей,їх характеристика (див. Зошит)
- •60. Задатки і їх роль в розвитку здібностей
- •61. Біологічне і соціальне в здібностях
- •62. Психічний розвиток. Основні фактори розвитку особистості.
- •63. Спілкування, його функції та види (див. Зошит)
- •64. Поняття соціальних груп (див. Зошит Тема 3)
- •65,68. Міжособистісні стосунки в групі
- •66. Поняття психологічної сумісності.
- •67. Конфлікт, стилі поведінки в конфліктній ситуації (див. Зошит)
- •69. Як слід розуміти твердження, що психічні явища є суб’єктивними відображеннями об’єктивного світу?
- •70 У чому полягає коректність тлумачень результатів, отриманих внаслідок застосування тестів?
- •71 Що спільного та відмінного у психічній діяльності тварин та людини?
- •72 Як розвиток психіки пов’язаний із середовищем та умовами життя?
- •73 Охарактеризуйте умови розвитку людської свідомості
- •74 Які чинники зумовлюють психічний розвиток особистості?
- •75 Як взаємопов’язані самооцінка особистості та рівень її домагань?
- •76 Чи згодні ви з думкою, що кожну людину можна назвати особистістю?
- •77 Чи можна стверджувати, що велика і віддалена життєва мета особистості найповніше характеризує її сутність?
- •78 Чи може у людини з адекватною самооцінкою виникнути стан фрустрації?
- •79 Чи можна прискорити психічний розвиток особистості?
- •80 За якими зовнішніми проявами особистості можна зробити висновок про рівень її розвитку та суспільну свідомість?
- •81 Чи впливає на реальну популярність особистості статус формального лідера?
- •82 Чи може офіційна зміна статусу члена групи вплинути на його неофіційний статус?
- •83 У чому полягає докорінна відмінність поведінки тварин від діяльності людей?
- •84. Які об’єктивні та суб’єктивні чинники сприяють продуктивності формуванню навичок?
- •85. Чому у світловій рекламі світло періодично вимикається? з якою метою це робиться?
- •86. Хижак може тривалий час вистежувати жертву. Чи можна його увагу охарактеризувати як довільну?
- •87. У чому полягає спільне та відмінне між сприйманням та відчуттям?
- •88. Як співвідносяться проблемна ситуація та розумове завдання?
- •89. Поясніть, у чому полягають основні відмінності уяви від уявлень пам’яті? За якими ознаками це можна встановити?
- •90. Як психологічно та фізіологічно обґрунтувати положення к.Ушинського про те, що «погана пам'ять» є результатом лінощів пригадати?
- •91. У чому полягають відмінності емоцій людини від емоцій тварин?
- •92. Чому людина в горі почувається легше коли виплачеться?
- •93. У чому виявляються особливості поведінки інтроверта та екстраверта?
- •94. Які поєднання рис темпераменту зустрічаються найчастіше? Чим це можна пояснити?
- •95. Що дає змогу людині з гіршими здібностями до певної діяльності виконувати її краще, ніж людині з кращими здібностями?
- •96. Чи правомірне з погляду психології твердження, характер гартується у боротьбі? Аргументуйте
28.Відтворення, його види і роль у процесах засвоєння та збереження знань
Відтворення - процес пам'яті, що проявляється в актуалізації знань, умінь, навичок, засвоєних при запам'ятовуванні. Воно здійснюється у вербальній і руховій формі; є показником міцності запам'ятовування і водночас наслідком цього процесу.
Ефективність відтворення готується в процесі запам'ятовування і зберігання, тому воно пов'язано з тими самими чинниками, які опосередковують якість цих процесів і одночасно забезпечують готовність до наступної реконструкції засвоєних знань.
Відтворений матеріал найчастіше є реконструкцією, коли обсяг більший і зміст матеріалу складніший, слабша спрямованість на точність запам'ятовування, менше заучувався матеріал, між запам'ятовуванням і відтворенням був триваліший період.
Відтворення поділяють на такі види: впізнавання, власне відтворення, пригадування і спогади.
Впізнавання - це найпростіше відтворення в умовах повторного сприймання. Впізнавання пов'язує наш досвід зі сприйманням об'єктів і дає нам змогу правильно орієнтуватися в навколишній дійсності.
Власне відтворення - мимовільне або довільне відтворення матеріалу запам'ятовування. Мимовільне відтворення становить потік асоціацій, викликаних наявними думками, образами, емоціями, діями.
Пригадування - довільне відтворення, що вимагає від людини активних вольових і розумових зусиль. Унаслідок пригадування з тривалої пам'яті відновлюється необхідна індивіду інформація. Цей процес розгорнутий у часі, і індивід відбирає, оцінює матеріал, робить висновки.Пригадування потребує від людини вольових зусиль, наполегливості. Лінощі в пригадуванні породжують недбале ставлення до знань. Примушуючи себе пригадати, ми виховуємо впевненість у можливості пригадати, ми звикаємо не забувати.
Спогади - локалізовані в часі та просторі відтворення індивідом образів свого життєвого шляху. У спогадах минуле життя людина співвідносить із суспільними подіями. Відтворення життєвого шляху відбувається в контексті історичних умов певного періоду, до якого людина була безпосередньо причетна. Спогади супроводжуються цілою низкою емоцій.
29.Забування, його причини та способи боротьби з ним.
Забування - це мнемічний процес, який призводить до втрати чіткості й зменшення обсягу запам'ятованого, виникнення помилок у відтворенні і, нарешті,унеможливлює впізнання.
Забування - процес, протилежний до запам'ятовування. Він є антагоністом відтворення, оскільки унеможливлює актуалізацію засвоєної інформації. При забуванні згасають тимчасові нервові зв'язки, що не підкріплювалися тривалий час, тобто не повторювалися, не використовувалися в діяльності. Воно відбувається тому, що запам'ятовування матеріалу не є важливим для людини і тому фіксується недостатньо міцно. Щоб запобігти забуванню, потрібно добре заучувати матеріал. Темп забування в умовах перевантаження пам'яті обсягом інформації зростає, особливо в перші часи і дні після засвоєння.Для тривалої пам'яті зі свідомим доступом властива така закономірність забування: втрачається все непотрібне, другорядне, що індивід не повторює. Отже, для зменшення забування необхідні: розуміння, осмислення інформації та повторення матеріалу в перші дні після заучування.Тому систематичність, відсутність перевантажень у навчанні, заучування матеріалу невеликими порціями впродовж семестру з періодичними повтореннями через 10 днів набагато ефективніше, ніж концетроване заучування великого обсягу інформації в стислі часові межі сесії, що спричиняє розумове та психічне перевантаження.Забування пов'язане з деякими підсвідомими мотивами,активний вид забування - придушення.Порушення пам'яті називають амнезією. За динамікою протікання мнемічних процесів амнезію поділяють на ретроградну, антероградну, ретардировану. Ретроградна амнезія - це забування минулих подій; антероградна - неможливість запам'ятовування на майбутнє; ретардирована амнезія пов'язана зі збереженням у пам'яті подій, пережитих під час хвороби, і наступним їх забуванням. Ще один вид амнезії - прогресивна - виявляється в поступовомупогіршенні пам'яті аж до цілковитої її втрати.