Тема 3. Робота з функціями і формулами Програмна анотація

1. Загальна характеристика вбудованих функцій.

2. Створення формул для обробки даних у таблицях.

3. Вбудовані функції табличного процесора Excel.

4. Завдання і використання імен діапазону комірок.

Міні – лексикон:

майстер функцій, категорії функцій, формула, операції, пріоритет, дужки, обчислювальні вирази, об’єднання, абсолютна і відносна адреса, посилання на лист, вбудовані функції, синтаксис, аргументи, операнди, панель формул, ім’я комірки.

3.1. Загальна характеристика вбудованих функцій

Основним достоїнством табличного процесора Excel є на­яв­­ніс­ть по­туж­ного апарату формул і функцій. Користувач має можливість складати, мно­жити, ділити числа, виконувати алгебраїчні, тригонометричні і фінансові обчислення. Крім обробки окремих комірок є можливість обробляти окремі ряд­ки або стовпчики таблиці, а також цілі блоки комірок.

Для зручності користувача всі вбудовані функції Excel розташовані у Майстері функцій _, де систематизовані по категоріях.

3.2. Створення формул для обробки даних у таблицях

Формулою в Excel називається послідовність символів, що починається зі знаку рівності «=». До цієї послідовності символів, як операнди математичного виразу, можуть входити константи (постійні значення), посилання на блоки комірок, імена комірок, функції і оператори. Операторами визначають операції, які слід виконати на операндами формули

Основні види операторів які застосовуються в Excel

Термін Пріоритет Операційвизначає послідовність, в якійExcelвиконує обчислення у формулах.

Якщо формула складається з декількох операторів, послідовність зазначених дій виконується відповідно до пріоритету:

• найбільший - “1” мають функції;

• найменшій - “7”, мають операції порівняння;

• операції з однаковими пріоритетами виконуються зліва направо;

• для зміни послідовності виконання операцій використовуються пари круглих дужок.

Приклад.

Наступні формули містять однакові операнди та опера­ції, але відрізняються різним розташуванням дужок і результатами обчислень.

Формула	Значення
4*2+8/4-2 (4*2)+8/(4-2) 4*(2+8)/4-2 (4*2+8)/4-2	8 12 8 2

Порада

Якщо незрозуміло, в якій послідовності будуть виконуватись операції у формулі, використовуйте дужки.

Логічні формули можуть містити вказані вище оператори порівняння, а також спеціальні логічні оператори:

#NOT# - логічне “НЕ”

#AND# -логічне “И”

#OR# - логічне “ИЛИ”.

Логічні формули визначають значення істина або лож. Виразам які є істиним привласнюється числове значення 1, а ложним – 0. Таким чином, обчислення логічного виразу закінчується значеннями “Істина” (1) або “Лож” (0).

За умовчанням електрона таблиця обчислює формули при їх введенні, перераховує їх повторно при кожної зміни даних що входять до неї.

Створення обчислювальних виразів

!З метою економії часу і уникнення помилок пропонується при створенні формульних виразів посилання на комірки задавати за допомогою маніпулятора "миши". Для цього після вводу кожної операції дії достатньо робити одиночні клацання по відповідні комірки таблиці, а не набирати адреси за допомогою клавіатури.

Приклад Ввести в комірку C11 формулу = А11-В11 Для цього необхідно виконати послідовно наступні дії: Виділити комірку C11 і ввести знак “=” 2. Клацнути по комірці А11 і ввести знак ’’-’’. 3. Клацнути по комірці В11 і натиснути на клавішу «Enter».

Об’єднання текстових даних виконується за допомогою оператора конкатенції

& ( амперсант).

Наприклад: якщо в комірці А1 міститься слово “ВУЛИЦЯ”, в комірки В1 “КІОТО”, то для відображення у комірці А10 фрази “ВУЛИЦЯКІОТО” потрібно в цю комірку ввести формулу

= А1 & В1.

Щоб вставити знак пропуск між двома словами дещо змінимо формулу, а саме додамо текстову константу “пропуск” взявши її між подвійні лапки,

= А1 &’’ ’’ &В1.

Відносні, абсолютні і змішані посилання

При копіюванні або переміщенні формули у інше місце таблиці необхідно організувати управління адресами комірок, які входять до формули. Тому у електронній таблиці при написанії формул поряд з поняттям посилання використовують поняття відносне та абсолютне посилання.

!Відносне посилання вказує на комірку, базуючись на її положення відносно комірки, в якій знаходиться формула.

Відносне посилання – це посилання яке змінюється при копіюванні та переміщенні формули. Зміна адреси виконується по правилу відносної орієнтації комірку у похідній формули і комірок з операндами.

Форма напису відносного посилання співпадає із звичайним записом.

Наприклад: У комірці А3 знаходиться вираз =А1+А2. Якщо таку фор­му­лу скопіювати в комірку С3, то система виконає перераху­нок ад­рес в операндах і створить у комірці С3 вираз

= С1+С2.

Формула, де у якості операндів використовується посилання на комірки, сприймається системою як шаблон, а посилання комірок у такому шаблоні – як засіб покажчика на місцеположення комірок з операндами відносно комірки з формулой.

Приклад: на рисунку відображені наслідки копіювання формули, яка міститься у комірці А3, при використанні відносних посилань.

При копіюванні формули з використанням відносних посилань, система їх автоматично перевизначає.

!Абсолютне посилання вказує на комірку на основі її фіксованого положення на листі. Ознакою абсолютного посилання є знак долара $, який проставляється перед ім’ям колонки і номером рядка в адресі комірки.

Абсолютне посилання, це посилання на комірку, яке не змінюється при переміщенні та копіюванні формули

Наприклад. У комірці А3 знаходиться вираз =$A$1+A2. Якщо таку фор­мулу скопіювати у комірку С3, то система пе­ре­рахує адресу тільки у другому операнді, і запише у ко­мірці С3 вираз

=$A$1+C2

!Змішані посилання на адресу комірки містять відносну і абсолютну форму запису адреси, наприклад

= А$1+ $А2

Посилання на інші робочі листи відкритої книги (просте зв’язування декілька таблиць за допомогою простих посилань)

Посилання на комірку іншого робочого листа.

Щоб ввести в комірку В12 робочого листа “Лист1” посилання на комірку А1 з робочого листа “Лист3”, необхідно виконати наступні дії:

1. Виділити комірку В12 і ввести знак “=”.

2. Для переходу до наступного робочого листа клацнути на закладці “Лист3”.

3. Вибрати комірку А1 зробивши одиночне клацання на нії, а потім натиснути клавішу <Enter>.

4. Знову буде активізований “Лист1”, а в комірці В12 з’я­ви­ть­ся формула

= Лист3! А1.

!!Зверніть увагу !! на приклад

Частина посилання на лист відділена знаком “!” від посилання на ко­мі­р­­­ку. Посилання на комірку завжди підставляється відносно.